Стаття рецензована медичним экспертом:
Згідно з даними британських вчених, на алергію страждає до 50 % населення світу. В Україні протягом останніх 10 років кількість хворих на цю недугу збільшилось удвічі. Про основні фактори алергії та причини її стрімкого росту читайте нижче.
Алергія виникає, коли імунна система людини сприймає абсолютно нешкідливі речовини як ворожих агентів і вступає в боротьбу з ними.
Американські вчені провели експеримент відносно частоти виникнення алергічних реакцій серед фермерів, в багатодітних сім’ях та у жителів мегаполісів з одним або двома дітьми. За результатами дослідження, саме мешканці міст, не обтяжені великою родиною, найчастіше страждають на цю недугу.
Найуразливішими вважаються пацієнти, котрі вже мали важкий перебіг алергії, та ті, в кого близькі родичі страждають на алергію. А ще люди з такими недугами:
- ураження легень, що впливає на роботу дихальної системи, наприклад астма;
- носові поліпи;
- часті інфекції носових пазух, вух та дихальних шляхів;
- чутлива шкіра;
- екзема.
Ризик алергії вищий в дитячому та підлітковому віці, а також у людей, які з’явились на світ за допомогою кесаревого розтину. Пояснюється це тим, що вони не зазнали впливу мікробіому матері під час пологів.
Механізм розвитку алергічної реакції
Імунна система створена для боротьби з ворожими агентами, зокрема вірусами. Розуміти, які саме чинники дійсно шкідливі, імунітет навчається, контактуючи з довкіллям з самого народження людини.
Коли через її перебування в чистих або навіть стерильних умовах імунітет отримує недостатньо інформації для тренування, його толерантність може сформуватись неправильно. Й імунна система починає агресивно реагувати на нешкідливі зовнішні чинники.
Такі як:
- харчові продукти;
- вакцини;
- ліки (найчастіше аспірин та пеніцилін);
- латекс;
- молюсків;
- пилових кліщів;
- пилок рослин;
- спори грибів (плісняву);
- лупу тварин;
- отруту бджіл та інших комах;
- засоби побутової хімії;
- метали, особливо нікель, кобальт та хромати.
При імунній відповіді утворюються антитіла, або імуноглобуліни E (IgE). Взаємодіючи з клітинами імунної системи, вони стимулюють вивільнення гістаміну та інших медіаторів запалення. Ці речовини й викликають появу симптомів алергії.
В результаті кровоносні судини розширюються, з них у тканини надходять лейкоцити та інші захисні речовини, які борються з інфекцією.
При цьому антитіла IgE сигналізують сусіднім клітинам про виділення відповідних хімічних речовин в тканини та кровотік.
Надлишок гістаміну може викликати небажану реакцію, котра призводить до подразнення шкіри, слизової носа, горла, легень або навіть до анафілаксії.
Як пов’язанї фактори алергії та її симптоми
Прояви алергічних реакцій Можуть бути легкими, важкими й навіть небезпечними для життя.
До легких та помірних належать такі:
- висип;
- свербіж;
- кропив’янка;
- алергічний риніт, котрий може проявлятися закладеністю носа, чханням, пирхотою в горлі, сльозотечею.
Важкі алергічні реакції розвиваються, як правило, на харчові продукти, укуси комах або ліки. Симптоми різноманітні:
- спазми й біль в животі;
- діарея;
- нудота та блювання;
- біль та відчуття стискання в грудях;
- важкість при ковтанні;
- утруднене дихання;
- хрипи;
- страх і тривога;
- прискорене серцебиття;
- почервоніння обличчя;
- набряк обличчя, очей або язика;
- запаморочення;
- втрата свідомості.
Найгіршим варіантом буде розвиток анафілаксії, яка може з’явитись через декілька секунд після контакту з алергеном.
Цей тип реакції призводить до появи небезпечних для життя симптомів: набряку дихальних шляхів, задухи, раптового падіння артеріального тиску.
В такому випадку слід негайно викликати швидку. Інакше все може закінчитись смертю.
Фактори алергії на шкірі:
- луги;
- кислоти;
- органічні розчинники;
- мийні розчини.
Наприклад, за час пандемії коронавірусу кількість шкірних алергій зросла на 15 %. Через часте використання розчинів для дезінфекції рук.
Типи алергії шкіри та слизових оболонок
Алергічні реакції можуть проявлятись на слизових оболонках та шкірі:
- Опухлі очі. Можуть сльозитися, свербіти та набрякати.
- Хвороби горла. В глотці або горлі розвивається сильне запалення та подразнення.
- Кропив’янка. На поверхні шкіри утворюються червоні сверблячі виступи різної форми та розміру.
- Висипи. Ділянки шкіри подразнені, почервонілі чи опухлі. Вони можуть сильно боліти або свербіти.
- Атопічний дерматит. При контакті з алергеном з’являється сильне запалення, шкіра починає свербіти й кровоточити.
- Печіння. Запалення шкіри призводить до дискомфорту та поколювання.
- Свербіж. На шкірі є подразнення або запалення.
- Контактний дерматит. Буває як подразнюючим, так і алергічним. Червоні сверблячі ділянки шкіри з’являються майже відразу після контакту з алергеном.
Симптоми контактного дерматиту з’являються в результаті прямого контакту шкіри з алергеном. Це може трапитись, якщо ви торкнетесь причинних алергенів, таких як мийні або чистильні засоби, рослини.
Подразнюючий контактний дерматит з’являється лише на тій ділянці шкіри, на яку подіяла речовина-подразник. При алергічному дерматиті висипання поширюються на все тіло.
Сезонна алергія
Може виникнути в будь-яку пору року, коли у повітрі знаходяться певні типи зовнішніх алергенів.
Фактори алергії у різні сезони:
- пліснява,
- пилок дерев,
- пилкові зерна злакових трав та бур’янів, наприклад амброзії.
Але, згідно з даними Американського коледжу алергії, астми та імунології, близько третини людей з сезонною алергією мають і цілорічну алергію. Її частою причиною є кліщі домашнього пилу.
Тригери алергії можуть відрізнятись в залежності від географічного положення та клімату. Але зміна місця проживання, як правило, не дає бажаного результату.
Пояснюється це тим, що спори грибів є повсюдними, а серед пилкових алергенів багато перехресних. І алергія може виникати й у новій локації людини.
Наприклад, це спостерігається для пилку ясена та оливи, які є близькими родичами, хоча ростуть у принципово різних кліматичних зонах.
Крім того, у людей з атопією — схильністю до алергії — часто розвивається чутливість до інших речовин, з якими людина контактує на новому місці.
Значно впливають на ріст частоти алергії й фактори навколишнього середовища. Такі, як забруднення повітря та глобальне потепління.
Перше змінює склад алергенів і робить їх агресивнішими, а через друге подовжуються періоди пилкування рослин.
В опитуванні алергологів, проведеному у 2015 р., 63 % респондентів відзначили, що саме зміна клімату посилює симптоми у їх пацієнтів.
Прогноз розвитку алергічних проявів
Існує для різних типів алергії.
- Алергічний риніт. Досягає піку в підлітковому віці, а з роками поступово минає.
- Астма. Неконтрольованою призводить до погіршення симптомів та, зрештою, і якості життя. Але в більшості випадків хворі на астму ведуть здоровий спосіб життя, перебуваючи під контролем свого лікаря.
- Харчова алергія. Прогноз залежить від її типу. Як правило, немовлята та діти старшого віку переростають алергію на молоко, яйця, сою та пшеницю. А от алергія на арахіс, деревні горіхи, рибу та молюсків може тривати пожиттєво.
- Шкірні висипання, або контактний дерматит. Минають протягом кількох тижнів. Якщо цього не сталося, слід проконсультуватись з лікарем.
Половина дітей, хворих на екзему, переростуть захворювання або відчують значне покращення симптомів в період статевого дозрівання.
Дорослі теж можуть впоратись з цією недугою, але за умов ретельного виконання приписів лікаря. Хоча загострення періодично можуть відбуватись і протягом життя.
Діагностика алергії
Проводиться лікарем-алергологом. Якщо ви відчуваєте серйозні симптоми, вам порадять вести щоденник, занотовуючи свої відчуття та речовини, які могли їх викликати при контакті чи споживанні. Так лікар зможе визначити ймовірні фактори алергії.
Крім того, потрібно буде зробити шкірні проби та/або молекулярний тест на алергію.
Шкірний тест
Проводиться за допомогою нанесення невеликої кількості потенційних алергенів на шкіру. Далі лікар буде спостерігати за реакцією.
Речовина може:
- Кріпитись на шкіру за допомогою пластиру (патч-тест).
- Наноситись через укол (прик-тест).
- Вводитись безпосередньо під шкіру (підшкірний тест).
Контрольний (елімінаційний) тест
Таке тестування застосовують при діагностиці харчової алергії. Проводиться методом виключення з раціону підозрілої їжі на декілька тижнів, а потім поступового її введення невеликими порціями.
Молекулярний тест на алергію
Передбачає аналіз крові пацієнта на наявність специфічних імуноглобулінів E. Це антитіла до певних молекул, інколи до екстрактів алергенів.
Антитіла – це білки, що виробляються організмом для боротьби зі шкідливими речовинами. Але у цьому випадку імунна система приймає за них алергени.
У сенсі ефективності більш виправданим є проведення багатокомпонентної молекулярної діагностики. Тобто такої, що дозволяє визначити чутливість до багатьох алергенів одночасно.
Найповнішим тестом з найбільш вичерпним переліком алергенів є багатокомпонентний тест АЛЕКС2. За його допомогою під час одного аналізу можна визначити чутливість пацієнта до 295 екстрактів та молекул різних речовин.
На відміну від шкірних проб, проведення яких має ряд протипоказів, молекулярний тест може виконуватися для будь-якого пацієнта у будь-який зручний час.
Як лікують алергію
Єдиним методом лікування алергії є алерген-специфічна імунотерапія, або АСІТ. Її ще називають алергенною імунотерапією, тобто АІТ.
Метод заснований на введенні невеликих доз причинних алергенів у організм пацієнта після точної молекулярної діагностики чинників його алергії.
Єдиним обмеженням методу є те, що АІТ виконується лише для алергії, викликаної інгаляційними алергенами та отрутою комах. Це, зокрема, алергія на цвітіння (пилок рослин), а також на домашній пил, спори грибів і алергени тварин, наприклад котів та собак. Втім, гіперчутливість саме до цих чинників обумовлює левову частку всіх алергічних реакцій.
Якщо ж потрібно просто зняти симптоми алергії, для цього, як правило, використовуються антигістамінні препарати та кортикостероїди. У тому числі у вигляді спреїв. Ці ліки призначаються при легкій та помірній алергії.
А от за перших проявів важкої алергічної реакції — анафілаксії — слід негайно викликати швидку допомогу.
Перш ніж вона приїде, треба знайти у потерпілого автоінжектор адреналіну і зробити йому укол. Адреналін вважається рятівними ліками. Він звільняє дихальні шляхи й підвищує тиск.
Якщо адреналіну немає, ви викликали швидку, а людина залишається без свідомості, спробуйте запобігти розвитку анафілактичного шоку. Для цього треба покласти хворого на бік, підняти його ноги та накрити їх чимось теплим.
