Алергія на цвітіння: симптоми, профілактика, лікування

Весна — це не лише урочисте буяння природи, але й справжній дискомфорт для людей, чиєю проблемою є алергія на цвітіння. Або, як її ще називають, весняний поліноз, сінна лихоманка чи сезонний алергічний риніт. 

Перші симптоми алергії на цвітіння з’являються тоді, коли природа лише прокидається від зимового сну. Але реакцію викликають не ті квіти, які ми бачимо неозброєним оком, а пилок раноцвітних дерев. 

Наприклад, ліщина та вільха починають викидати сережки ще в лютому-березні, а під впливом глобального потепління навіть раніше. Особливо у містах лісової та лісостепової зон України.

На початку квітня до них приєднується пилок берези. 

З травня по липень витирати носи та сльози будуть люди, котрі реагують на пилок злаків, а з кінця липня і до пізньої осені дискомфорт, пов’язаний з алергією, матимуть ті, хто чутливий до амброзії.

Останніми роками, як стверджує статистика, принаймні європейська, до пилку рослин стали чутливими щонайменше 30 % жителів континенту. Але свіжі дані говорять, що кількість хворих більше не росте. Попри те, що це передрікали екологи. 

Адже на кількість пилку у повітрі та його хімічний склад впливають кліматичні зміни та забруднення атмосфери. 

Втім, нинішня зупинка збільшення кількості хворих на сезонну алергію зовсім не означає, що так і триватиме. До того ж той факт, що третина жителів країни потерпає від сезонної алергії, робить останню важливим чинником громадського здоров’я та благополуччя. Адже алергія на цвітіння знижує якість життя, а алергічний риніт навіть може стати чинником аварій на дорогах.

Механізм розвитку алергічної реакції

Отже, в залежності від алергену, на який виникає реакція, алергія на цвітіння у різних проявах може супроводжувати вас від ранньої весни до пізньої осені. Її вирізняє саме оця сезонність. 

Якщо людина чутлива до певного виду пилку, то й алергія проявлятиметься у неї у певний час.

Процес починається з того, що алергенний пилок осідає на слизові оболонки. Далі його білки проникають у кров, де зустрічаються з клітинами імунної системи, яка розпізнає їх і виділяє антитіла. 

З невідомих поки що точно науці причин ці антитіла надалі розпізнаються тією ж імунною системою як чужорідні. Цей процес називається сенсибілізацією. 

При новому контакті з людини з алергеном відбувається контакт останнього з антитілами, які вже існують в організмі. І в один момент, при наступному контакті з алергеном – другому, третьому чи будь-якому іншому – з’являються симптоми алергії. 

Вони виникають тоді, коли контакт алергену та антитіл руйнує спеціальні клітини імунної системи – базофіли або мастоцити (опасисті клітини). Вони циркулюють у крові або знаходяться у тканинах. 

При контакті білків, що є в алергенах, з антитілами базофіли руйнуються і виділяють біологічні активні речовини. У тому числі й гістамін. 

Останній є медіатором запалення і сприяє розширенню судин. Це провокує набряки, сльозотечу та інші симптоми алергії.

Симптоми алергії на пилок

Вони є наступними:

• тиск в носових пазухах, який викликає біль обличчя та нежить;
• свербіж очей та сльозотеча; 
• першіння в горлі;
• кашель;
• синюшні набряки під очима;
• відсутність смаку та запаху;
• посилення астматичних реакцій.

Які рослини викликають алергію

Отже, пилок рослин, що квітнуть великими та гарними квітами, найчастіше алергію не викликає. Виключення становлять хіба що рослини родини айстрових, які є родичками амброзії – відомого сезонного алергену. 

Та й чутливість до пилку великих гарних квітів може бути спровокована, лише якщо ви їх нюхаєте або часто находитесь на близькій відстані. Але такі рослини виділяють мало пилку, він клейкий та збирається комахами. 

Основними алергенами є вітрозапильні рослини: дерева, які випускають сережки, злакові трави та бур’яни, які також пристосовані до розповсюдження їхнього пилку вітром. 

Пилок – це летючий сперматозоїд. Що більше пилку викине рослина, то більше шансів, що він потрапить за призначенням — до маточки рослини, що росте неподалік. Відтак рослини викидають у простір мільйони пилкових зерен. 

Серед дерев найбільше пилку у нашому кліматі викидають береза та вільха. І їхні пилкові зерна долітають до наших вікон, навіть якщо береза чи вільха не ростуть поблизу. 

Важливими рослинами-алергенами є також ліщина, дуб, горіх, граб, ясен, злакові трави, полин та амброзія. Але давайте за порядком.

Ліщина

Починає цвітіння першою. І хоча окремо на її пилок реагує небагато людей, алергени цієї рослини є перехресними. Тобто мають подібну будову з алергенами іншого важливого алергену — берези. 

Адже ліщина, як і багато інших раноцвітних дерев, входить до родини березових. Відтак на пилок ліщини реагують і ті, хто сенсибілізований насамперед до березового пилку.

Вільха

Квітне наступною за ліщиною – так було в Україні раніше. Або поряд з ліщиною, бо характер цвітіння цієї рослини змінює глобальне потепління. Наприклад, у 2020 році пилкові зерна вільхи реєструвалися у повітрі вже наприкінці січня. 

У лісовій та лісостеповій зонах цього пилку багато. І на нього також масово реагують люди, чутливі до березового пилку. Адже й вільха належить до родини березових.

Береза

Найважливіший і найпоширеніший у Європі весняний алерген. У половині випадків алергія до пилку берези означає й чутливість до фруктів — плодів рослин, які входять до родини розових. 

І це не велика дивина. Адже березові разом із розовими входять до підкласу розидів. Відтак є родичами. 

І коли наприкінці березня та у квітні береза викидає тисячі зерен свого пилку, людям, чутливим до них, краще не їсти яблука, персики та груші, щоб не провокувати додаткові симптоми чутливості до березового пилку у вигляді синдрому оральної алергії. Одне дерево берези може викидати до 5 мільйонів пилкових зерен за сезон.

Дуб

Родичем берези є й дуб. Разом вони входять до порядку букоцвітих. А тому, коли наприкінці квітня та у травні у повітрі з’являється пилок дуба, люди, чутливі до пилку берези, все ще можуть відчувати симптоми алергії. Знову ж таки, внаслідок перехресних реакцій між цими двома видами пилкових зерен.

Граб

Але чемпіоном з виникнення перехресту все ж таки є граб. Він цвіте теж трохи пізніше берези або одночасно із нею. 

Граб є найближчим родичем берези, і структура його основного алергенного білка на 85 % збігається зі структурою головного алергену берези Bet v 1. Відтак люди, чутливі до пилку берези, навіть і не зчуються, як також реагуватимуть на пилок граба, який влада українських міст останнім часом використовує для озеленення.

Трава

Наступна хвиля алергічних симптомів обумовлена пилком злакових трав. 

І у зв’язку із глобальним потеплінням до нас прийшла тенденція, яка спостерігається вже декілька років у теплішій Європі: злаки зацвітають одразу по закінченню сезону цвітіння дерев. Раніше вони давали приблизно двотижневий передих людям з алергічними симптомами. 

І саме злаки стануть основним тригером алергії на пилок як мінімум до середини літа. Їх сезон найтриваліший, адже один за одним цвітуть різні види цієї родини з алергенними властивостями пилку. Відтак саме злаки викликають симптоми алергії на цвітіння найдовше.

Полин

Й можуть залишатись тригерами алергії й тоді, коли у повітрі з’явиться перший пилок полину. 

Ця рослина – перший важливий алерген із групи бур’янів. До її пилку чутливі щонайменше 40 % тих, хто відчуває симптоми до пилку амброзії. У залежності від погоди полин може розпочинати цвітіння у другій чи на початку третьої декади липня.

Амброзія

А от головним винуватцем алергії на пилок бур’янів є амброзія. Україна – серед країн Європи, де поширення цієї рослини є наймасовішим. 

Найбільш активна вона з кінця весни до початку осені. 

В залежності від місцевості цвітіння амброзії може тривати з кінця липня і до перших заморозків. А теплу зиму її пилок з легкістю переживає, подорожуючи повітрям на сотні кілометрів.

Втім, перераховані рослини — то основні, але не єдині винуватці симптомів алергії на пилок у нашій місцевості. Більше і детальніше про них кожного сезону і кожного тижня розповідає алергопрогноз.

Алергія на цвітіння: діагностика

Але не забувайте, що алергію на амброзію можна вилікувати. І це стосується чутливості  до пилку не лише амброзії, а й інших рослин. Втім, найефективнішу терапію лікар-алерголог може підібрати лише після правильної діагностики причин вашого захворювання.

Отже, щоб дізнатись, на пилок яких дерев або трав ви маєте реакцію, слід звернутись до лікаря-алерголога і пройти спеціальні тести. 

Це можуть бути, наприклад, шкірні прик-тести. За кордоном їх роблять на спині, в Україні — на передпліччі або руках. Проби проводяться з взимку або восени, коли не діють природні подразники. 

Під час процедури лікар робить проколи на різних ділянках шкіри, вводячи невелику кількість різноманітних алергенів. При позитивній реакції через 15-20 хвилин на місці проколу з’являться почервоніння, пухирець та свербіж.

Але необов’язково чекати зими, щоб пройти діагностику алергії. Адже молекулярний тест на алергію АЛЕКС, який став значно дешевшим та доступнішим в Україні, може виявити вашу чутливість одразу до 295 алергенів вже за результатом одного забору крові. І цей тест можна проводити незалежно від симптомів вашої алергії на цвітіння.

Лікування

А от лікування таки слід починати ще до початку цвітіння. І найкращим методом вважається алерген-специфічна, або алергенна імунотерапія, яку скорочено називають АСІТ (АІТ). 

Вона розпочинається як мінімум за 3 місяці до початку цвітіння причинного алергену та продовжується цілорічно. Часто лікарі розпочинають АІТ взимку або восени, коли алергенів у повітрі немає. 

Суть процедури полягає в прийманні низьких доз алергенів, що провокують захворювання. Прописати ліки та їх дозування може лише лікар. Він же, у випадку, коли виписана сублінгвальна АІТ, повинен проконтролювати й перше приймання ліків. Потім виписані лікарем препарати можна буде придбати в аптеці самостійно.

Алергенна імунотерапія починає діяти вже з першого року лікування: імунна система перестає реагувати на причинні алергени й не синтезує до них нові антитіла. 

Далі дози речовини-подразника збільшуватимуться, і через 3-5 років алергія на цвітіння зникне з вашого життя щонайменше на 7-8 років. Інколи ж симптоми алергії на пилок зникають і назавжди.

Для того, щоб лікування було ефективним, для нього потрібно застосовувати й препарати високої якості. Зокрема, таку мають алергени іспанської компанії Inmunotek (Інмунотек), доступні в Україні: ін’єкційний препарат «Алксоід» (Alxoid) та сублінгвальний спрей «Оралтек» (Oraltek).

Профілактичні заходи

Як і при інших типах алергії, найкращим методом лікування алергії на цвітіння є профілактика. Як мінімум її симптомів. 

Багато хто просто змінює місце проживання на період активності перерахованих вище дерев та рослин. Але, як стверджують медики і як вже згадувалося вище, це не вихід. Тим більше, що алергія на пилок піддається лікуванню за допомогою вже згаданої АІТ.

А от для профілактики симптомів, як не дивно, першим помічником може стати вода чи її розчини. Тому, зайшовши в домівку, потрібно ретельно струсити одяг і залишити його в коридорі. 

Далі слід негайно прийняти душ, аби змити з себе залишки пилку. Крім того, слід скористатись наступними порадами:

• Щоб змити пилок, прийшовши додому з вулиці, потрібно промивати ніс за допомогою системи «СинуСалт».

• Ретельно прати одяг, який носили на вулиці.
• Сушити білизну лише всередині приміщень, щоб на неї не осідав новий пилок.
• Використовувати кондиціонери в машинах та кімнатах.
• Щоденно прибирати будинок, використовуючи пилососи з НЕРА–фільтрами.
• Залишатись вдома в сухі вітряні дні у сезон активного пилкування рослин.
• Слідкувати за алергопрогнозом.
• Щільно зачиняти вікна та двері.

Якщо у вас спостерігалися анафілактичні реакції до пилкових алергенів, постійно носіть з собою дозатор адреналіну, аби запобігти новому нападу анафілаксії.