Алергія на мийні засоби вражає шкіру та дихальні шляхи

536


Алергія на мийні засоби вважається одним з найпоширеніших захворювань у світі. Згідно з даними Європейської академії алергії та клінічної імунології, на нього страждають понад 150 мільйонів громадян ЄС. І прогнозується, що до 2025 року ця цифра збільшиться вдвічі.

На думку вчених, основними факторами виникнення патології є надмірна чистота та збільшення виробництва хімікатів. Симптоми алергії на мило та інші мийні засоби реєструються навіть частіше, ніж реакція на пилок рослин та харчові продукти

Найчастіше алергією на побутову хімію страждають перукарі, посудомийки, домашні господарки, масажисти, співробітники хімчисток та мийники автомобілів.

Втім, з’являється все більше клінічно підтверджених свідоцтв того, що люди, які неодноразово контактували з хімікатами на роботі та вдома, хворіли не лише на алергію, але ще й на астму.

Причини виникнення алергії на мийні засоби

Алергія на мийні засоби, або алергічний контактний дерматит, виникає, коли імунна система занадто чутливо реагує на хімічні речовини, котрі для здорових людей є нешкідливими.

До переліку небезпечних алергенів входять:

Симптоми алергії на мило та мийні засоби

При контакті з подразником в першу чергу страждає шкіра. Адже побутова хімія руйнує її роговий шар та мікробіом (бактерії та грибки, що живуть на шкірі). Висипання можуть з’явитись відразу, через добу або навіть через тиждень після контакту.

До найпоширеніших симптомів належать:

Симптоми посилюються при контакті з алергеном. Якщо ви доторкнетесь до нього пальцями, а потім потрете обличчя або шию, висипання з’являться скрізь.

Респіраторна форма алергічної реакції виникає при вдиханні випаровувань хімічних речовин і протікає за типом ангіонабряку.

Досить частою є комплексна форма захворювання, коли поєднуються шкіряний та респіраторний типи алергії. 

При постійному контакті з хімічними речовинами з мийних засобів може виникнути інтоксикація, яка потребує негайного медичного втручання. 

Схожі симптоми трапляються і при інших видах алергій, тому для встановлення точного діагнозу слід звернутись до лікаря-алерголога.

Діагностика алергії на мило та мийні засоби

Здійснюється на основі фізичного огляду та патч-тестів. Останні складаються зі звичайних алергенів, котрими просочуються пластирі на основі алюмінію. Вони прикріплюються до шкіри на дві доби, а потім видаляються. 

Лікар проводить огляд місця контакту одразу, а також через 48 годин і, за потреби, через тиждень. Якщо в зоні контакту з’являються почервоніння, лущення або мокнучі пухирі, значить, у пацієнта є реакція на алерген.

Алергія на мийні засоби: профілактика

Після виявлення причинного алергену слід відмовитись від мийного засобу або замінити його на гіпоалергенний.

Купуючи хімічний засіб, треба в першу чергу звернути увагу на етикетку: 

  • Найшкідливішими речовинами вважаються аніонні ПАР, котрі додаються майже до всіх засобів для миття та чищення. 
  • Далі іде хлор, яким багаті мийні засоби для кухні, ванн та кахлю. 
  • І, звичайно, фосфати, які додаються майже до всіх пральних порошків. В деяких країнах ЄС від них уже відмовились, але в країнах пострадянського простору вони поки що не втратили актуальність.

Можна також вибрати мийний засіб, спеціально розроблений для чутливої та схильної до алергії шкіри.

А ще людям з алергією на побутову хімію медики радять робити генеральне прибирання бабусиними методами: замість гелю для миття посуду — сода, замість засобів для миття вікон та дзеркал — нашатирний спирт, а замість прального порошку — потерте господарське мило. Втім, теоретично, і ці речовини можуть викликати реакцію особливо чутливої шкіри.

Лікування алергії на мийні засоби

Лікування проводиться в залежності від провідних симптомів. Частіше за все алергологи призначають антигістамінні препарати, глюкокортикостероїди, а також фізіотерапевтичні процедури.  

Термін лікування залежить від важкості перебігу захворювання. А його ефективність – від ретельності усунення будь-якого контакту з засобами для миття та чищення.