Алергія на хлорофіл: чи завжди корисна популярна добавка і як її правильно приймати?

0 144

Хлорофіл — це сполука, яка міститься в усіх рослинах та водоростях і надає їм зеленого кольору. Саме завдяки хлорофілу рослини поглинають енергію сонця під час процесу фотосинтезу, створюючи поживні речовини. Останніми роками популярним є споживання хлорофілу у вигляді біодобавок. Втім, як і у випадках приймання інших БАДів, можлива алергія на хлорофіл.

У вищих рослинах — тих, які ми зазвичай бачимо навколо, існує два типи сполуки: хлорофіл а і хлорофіл b. Обидва є жиророзчинними та мають антиоксидантні властивості.

Природними джерелами хлорофілу в раціоні людини є зелені овочі та інші продукти рослинного походження:

Традиційно вважається: що зеленішим є овоч, то більше у ньому хлорофілу.

Хлорофіл чи хлорофілін?

Напевно, з 1960-х років хлорофіл є популярною харчовою добавкою. Але одна справа вживати його у вигляді овочів, а інша — у вигляді добавок, намагаючись збільшити таким чином дозу, отриману природним шляхом.

Як правило, у харчових добавках загальні джерела хлорофілу включають люцерну, водорості (такі як хлорела і спіруліна) та екскременти шовкопряда. Але оскільки природній хлорофіл не коштує дешево, поширені його безрецептурні добавки – БАДи. Вони доступні в таблетках, капсулах, клейкій та рідкій формах. Хоча ці продукти марковані як такі, що містять хлорофіл, насправді часто вони є добавками хлорофіліну.

Хлорофілін — це напівсинтетична хімічна речовина, отримана з хлорофілу.

І тут важливі два нюанси: якщо природній хлорофіл є жиророзчинним і у ньому міститься магній, то хлорофілін уже є водорозчинним, а замість магнію у ньому присутня мідь. Останню використовують для закріплення зеленого кольору. Завдяки зеленому кольору хлорофілін також застосовують як барвник для харчових продуктів.

Фактично хлорофілін є не природнім хлорофілом, а сумішшю натрієво-мідних солей. 

Наприклад, для виробництва хлорофілових барвників пігмент витягують із зелених листових овочів і частин рослин, таких як сушене листя люцерни. Отриманий неочищений екстракт омилюють з утворенням водорозчинних похідних хлорофілу, одночасно замінюючи іон магнію (II) у цій молекулі на іон міді (II). Продукт називається натрій-мідь хлорофіліном. Ця речовина є значно стабільнішою, ніж справжні хлорофіли у первинних рослинних екстрактах.

Властивості хлорофілу та його добавок

Вважається, що хлорофіл і хлорофілін мають схожі властивості. До переваг цих речовин, на додаток до згаданих, зокрема належить здатність до:

  • стимулювання імунної системи;
  • боротьби з грибком;
  • детоксикації крові;
  • очищення кишківника;
  • позбавлення від неприємних запахів;
  • активізації захисних сил організму;
  • запобігання раку.

Вважається, що хлорофіл та його похідні мають антиоксидантні властивості, допомагають боротися з вуграми, акне, старінням шкіри, спричиненим сонячними променями, та з іншими проблемами шкіри

Крім того, є дані, що хлорофіл може пригнічувати ріст і поширення ракових клітин, допомагає впоратися з алергією, анемією та іншими станами. Деякі люди використовують хлорофілін для усунення неприємного запаху тіла, запаху сечі, зменшення запаху при дефекації , неприємного запаху з рота. Утім, в науковій літературі переконливих доказів усіх корисних властивостей, приписаних хлорофілу та його похідним, немає.

Хлорофілін, як вважається, засвоюється краще, ніж природні джерела хлорофілу. Хоча вчені не можуть наразі однозначно відповісти, чи потрібно людині насправді засвоювати його краще, ніж це відбувається природним чином при вживанні зелених овочів. 

При цьому вважається, що середня добова доза добавок хлорофіліну становить від 100 до 300 міліграмів.

Побічні дії хлорофілу

Деякі добавки з хлорофілом потребують спеціальних умов зберігання. Зазвичай ці продукти рекомендується тримати в темному прохолодному місці. Інформація про особливості зберігання препаратів має бути зазначена на етикетці або упакуванні.

Хлорофілін зазвичай використовують у невеликих кількостях як барвник у харчових продуктах. При використанні у великих дозах в медичних цілях речовину рекомендується не застосовувати довше трьох місяців. Щодо вживання хлорофіліну протягом тривалішого терміну немає відповідних результатів досліджень.

Крім того, хлорофіл – це фотосенсибілізуюча речовина. Приймання добавок, які містять хлорофіл чи хлорофілін, може зробити шкіру чутливішою до сонця. Відповідно це підвищує ризик сонячних опіків, пухирів або висипань під час впливу сонячного світла на шкіру. Тому, перебуваючи на сонці, обов’язково використовуйте сонцезахисний крем та прикривайте шкіру одягом

Хлорофілін також містить мідь, здатну викликати серйозні побічні ефекти при прийманні у високих дозах протягом тривалого часу. Крім того, про вміст цього металу у тій чи іншій речовині особливо важливо знати людям, які страждають від проблем із засвоєнням міді. 

Наприклад, пацієнтам з хворобою Вільсона-Коновалова. При цьому захворюванні порушується виділення міді із жовчю, в результаті метал накопичується у печінці, мозку, нирках та рогівці, призводячи до патологій цих органів.

Через брак даних хлорофілін також не рекомендується застосовувати під час вагітності та годування грудьми

Також вживання хлорофілу та хлорофіліну може призводити до зміни кольору стільця (набуває зеленого відтінку) та сечі, спазмів шлунку, діареї.

Місцеве застосування хлорофілу здатне спричинити легку шкірну реакцію, викликаючи свербіж або печіння.

Алергія на хлорофіл та його добавки

З одного боку, хлорофіли та їхні метаболіти, присутні в їжі, теоретично можуть мати протиалергічну дію завдяки антиоксидантним властивостям цих сполук. Деякі дослідження на тваринних моделях підтверджують цей висновок. Але з іншого боку, в окремих випадках вживання хлорофілу чи його добавок також може спричинити алергію.

Алергія на хлорофіл та його похідні головно може бути зумовлена його складниками. Наприклад, поширене джерело хлорофілу — люцерна — одночасно багата на вміст саліцилатів. Ці сполуки здатні викликати симптоми як алергії, так і непереносимості у чутливих людей. 

Алергія на саліцилати може призводити до появи симптомів з боку травної системи, шкіри, а також до реакцій з боку органів дихання. У важких випадках алергія на саліцилати спричиняє анафілаксію, яка є небезпечною для життя.

Потенційно алергенним може бути і хлорофіл, який отримують з водоростей. Наприклад, зелені водорості (Chlorophyta), які є одним з найпоширеніших джерел хлорофілу, здатні викликати шкірні реакції.

Іншими алергенами з-поміж водоростей є також Хanthophyta, Bacillariophyta та Cyanophyta. Крім шкірних реакцій водорості можуть викликати респіраторну алергію.

А ще обережними з вживанням хлорофілу чи його добавок слід бути людям з алергією на деяких комах та кліщів домашнього пилу. Екскременти шовкопряда, що є одним з джерел хлорофільних сполук, доволі алергенні. 

Крім того, вони також можуть викликати перехресні реакції у людей з алергією на кліщів домашнього пилу, укуси деяких комах та певні види грибів (альтернарію). Реакція на ці алергени проявляється симптомами як харчової, так і респіраторної алергії.

Загалом ознаки алергічної реакції на хлорофіл та його похідні включають:

Ці симптоми варіюють від легких до важких. При появі набряку, особливо в області обличчя чи горла, проблем з диханням, а також інших сильних реакцій потрібно негайно звертатися по медичну допомогу. Названі симптоми можуть бути ознаками потенційно смертельної анафілаксії.

Якщо ви підозрюєте, що ваша алергія спричинена добавками хлорофілу, потрібно припинити їх використання та подивитися, чи зникнуть симптоми. Обов’язково проконсультуйтеся з висококваліфікованим лікарем-алергологом та пройдіть багатокомпонентний молекулярний тест на алергію, аби визначити точний алерген, на який реагує ваш організм.

Якщо ви використовуєте хлорофіл для догляду за шкірою, нанесіть спочатку невелику частину засобу на тильну сторону руки та залиште на деякий час, щоб переконатися у відсутності реакції.

Коментарі
Loading...