Алергія на книги може закінчитись астмою та анафілаксією, а вдихання бібліотечного пилу прирівнюється до активного куріння

0 1 041

З появою смартфонів медики почали бити на сполох відносно шкідливості чи не цілодобового ними користування, в тому числі у школі. Найпильніші викладачі просто забороняють користуватись девайсом під час уроків або лекцій. При цьому ніхто не бере до уваги, що навчання може стати не лише проблематичним, але й просто неможливим, якщо у людини алергія на книги.

Причина — пил та мікроорганізми, що накопичуються на сторінках старих розумних «друзів», викликаючи симптоми алергічної астми, бронхітів, а іноді й анафілаксії. 

Так, 22-річна американка Крісті після спроби отримати освіту у двох університетах змушена була відмовитись від мрії стати вчителем англійської мови. За словами дівчини, варто їй було розгорнути книгу або зайти до бібліотеки, як починались сльозотеча, риніт та задуха. 

За два роки навчання вона пережила 15 анафілактичних шоків. Алергія на книги змушувала її більшу частину часу проводити в лікарні, а не в стінах коледжу.

Зараз Крісті навчається дома, освоюючи професію медика, але кожного разу, коли розкриває книгу, пил подразнює її дихальні шляхи. Тому дівчина змушена просити родичів або друзів прочитати їй той чи інший абзац.

Вплив книжкового пилу на організм людини 

Згідно зі статистичними даними, 4,8 млн людей, що більшу частину доби знаходяться в запилених приміщеннях, страждають від астми. У 8 500 пацієнтів щорічно діагностують рак. Це, зокрема, може стосуватися працівників бібліотек.

За свідченням медиків, саме в бібліотеці у людей з чутливістю до книжкового пилу знижується продуктивність праці, ймовірність здійснити помилки збільшуються до 30 %, а сама робота сповільнюється на 7 %.

Що ховається у звичних для нас книгах?

Товстий шар пилу, як правило, темного кольору. Він обліплює книгу з усіх боків, а також проникає всередину. З боків книг, якщо їх не чистити протягом багатьох років, теж накопичується грязюка, що складається зі шкідливих часточок пилу. 

При виробництві книг беруться великі аркуші паперу. Їх розрізають та складають у сторінки. В результаті там, де згинається папір, не залишається вологонепроникного покриття, тож книжки вбирають вологу та повітря. 

Крім того, на їхній внутрішній частині розмножуються мікроорганізми та комахи: кліщі та книжкові воші. Останні — це мікроскопічні швидкі комахи, що бігають сторінками.

Вплив пилових кліщів на організм людини достатньо описаний в літературі, а от про негативний вплив самого пилу говориться зовсім мало.
Між тим до його складу, окрім власне пилових часток і частинок комах та кліщів, можуть входити й спори грибів. Адже пліснява здатна оселятися де завгодно. І книжкова целюлоза для неї — прекрасний поживний матеріал.

Коли ви відкриваєте книгу, утворюється повітряний потік. Він підіймає пил прямо до носа, і чутлива людина відразу на нього реагує. 

Подібна передача пилу в наш організм унікальна. Окрім читання книжок, особливо старих, немає іншого способу надихатись такою кількістю шкідливих речовин. 

Пил, звісно, осідає ще й на інших предметах домашнього вжитку, таких як деревина, метал, шпалери. Але традиційно в будинку чи бібліотеці прибираються всі місця та речі, крім книжок. Це пов’язано з тим, що пил сприймається, як естетичний недолік, а не як загроза для здоров’я. 

Медики впевнені: шкода, що наноситься організму при читанні старих книжок, прирівнюється до активного куріння. Це єдиний випадок, коли людина добровільно пропускає шкідливі речовини через органи дихання. 

Алергія на книги: хто входить в групу ризику? 

Крім працівників бібліотек, це ще співробітники архівів. Коли вони йдуть за книгою із запасного фонду чи за старим документом, в повітря здіймаються дрібні часточки пилу. Той, хто носить книги, розтрушує ці частки навколо себе. Саме тому в публічних бібліотеках концентрація пилу найвища. 

Негативний вплив на здоров’я визначається не лише рівнем забруднення, але й часом, протягом якого люди дихають шкідливим повітрям. Тобто з медичної точки зору бібліотекарі, які мають справу з резервним фондом, знаходяться в реальній небезпеці. 

Згідно зі статистикою, саме вони частіше за всіх хворіють на рак легень, мають серцеві напади, астму, алергію, естетичні недоліки шкіри та депресію.

Фахівців, які працюють із запиленими книгами, слід розглядати як робітників з високим професійним ризиком, котрі мають знаходитись під захистом закону.

Методи профілактики

Якщо ви є співробітником бібліотеки, обов’язково дізнайтесь в профспілці та у лікаря відповідно про свої права та методи профілактики хвороби.

Якщо ви не працюєте в бібліотеці, а просто маєте негативну реакцію на книжки з власної бібліотеки та бабусині фоліанти, вам слід здійснювати регулярну чистку книг.

Робити це слід спеціальним пилососом, оснащеним НЕРА-фільтром (високоефективний уловлювач твердих часточок пилу). 

Співробітники, що працюють з запиленими книгами, повинні бути захищені респіраторами НЕРА.

Стару книгу можна захистити й спеціальним футляром. До речі, його легко виготовити самостійно.

Отже:

Пил сьогодні є проблемою не зовнішньої естетики, а здоров’я. Його тверді часточки — одна з найшкідливіших речовин, котрі можуть потрапити до легенів.

При читанні та зберіганні книжок слід взяти до уваги такі моменти:

  • Поверхня паперу діє як магніт для пилу.
  • Коли ви відкриваєте книгу, часточки пилу виштовхуються повітрям прямо вам в ніс. 
  • Бібліотекарям, що змушені працювати з запиленими книгами, загрожують багато недугів: від раку легень та серцевого нападу до хронічної астми, алергії, депресії, нервових розладів, проблем зі шкірою. 
  • Публічні бібліотеки зобов’язані здійснювати очищення книг.

Як стверджують науковці, відомі ще не всі шкідливі властивості книжкового пилу.  Їх вивчення продовжується.

Коментарі
Loading...