Стаття рецензована медичним экспертом:
Папуга — відрада і втіха для всієї родини. Спілкування з пташкою допомагає позбутись нервового напруження, покращити настрій, знайти безліч приводів для сміху та веселих історій. Але це свято спілкування може затьмарити алергія на папуг.
За даними BirdSupplie, в усьому світі на неї страждають 10-15 % власників цих екзотичних птахів.
Алергія на папуг: тривожні симптоми
До переліку небезпечних реакцій входять:
- Чхання, що супроводжується головним болем та запамороченням.
- Сльозотеча з сильним свербінням очей та темними колами навколо них.
- Висипання по всьому тілу.
- Кашель та небезпечне ураження легень.
- Біль у горлі.
- Нежить та закладеність носа.
- Утруднене дихання.
В більшості випадків реакція починається з банального нежитю. Якщо алергію вчасно не діагностувати, хвороба буде прогресувати. Особливо це стосується дітей, адже саме для них купують різноколірних щебетунів.
Малюки із задоволенням спілкуються з папугами, годують, чистять клітки. Але якщо вчасно не помітити алергію, у дитини виникне раптова слабкість, вона не зможе нормально дихати, спати і їсти.
Основні прояви дитячої алергії на папуг: почервоніння та свербіж очей, відчуття подразнення в горлі, постійний кашель, чхання та закладеність носа.
В чому причина алергії на папуг?
В крихітному, майже невидимому пилі, який виділяють крила папуги. У дітей, хворих на алергію, він відразу потрапляє в легені, минаючи бронхи та трахею.
Трапляються ситуації, коли реакції на алергени навколишнього середовища зустрічаються. В такому випадку алергічні реакції на пил з пір’я посилюються алергією до кліщів, спор грибів або пилку.
Досить часто вплив сукупності алергенів призводить до появи астматичних симптомів.
Крім того,
алергія на папуг може перерости в серйозне захворювання, яке називається алергічним альвеолітом. Гостра форма цієї хвороби викликає утруднене дихання, кашель, лихоманку та жар.
Особливо потерпають від альвеоліту люди, котрі мають алергію на котячу та собачу шерсть. Симптоми зникають, лише якщо ви уникаєте впливу пір’яного пилу і частинок пташиних фекалій, що переносяться повітрям.
Причому хронічний алергічний альвеоліт впливає на ємність легень, роблячи їх в 4 рази меншими за норму. Це значно утруднює дихання та призводить до незворотних пошкоджень легеневої тканини.
Що таке пситакоз і чи можна ним заразитись від папуги?
Пситакоз — це інфекційне захворювання птахів, характерне для папуг. Воно може зустрічатись також у канарок, голубів, гусей та інших домашніх птахів.
Захворювання викликає бактерія Chlamydophila psittaci, що може передаватися і людині, викликаючи атипове запалення легень.
Які папуги вважаються найбільш алергенними?
Це какаду, німфи та жако (сірий папуга). Вони виробляють найбільше пилу, адже їхнє пір’я вкрите жирним білим дрібним порошком. Він захищає пташок від води та іншого впливу навколишнього середовища.
Однак, коли зовнішня поверхня пір’я висихає, це маслянисте порошкове покриття поширюється у вигляді дрібного пилу, шкідливого не лише для людей з алергією, але й усіх власників птахів.
Крім того, пил осідає на полицях, столах, книгах та інших предметах домашнього вжитку. Його можна побачити неозброєним оком на побутових повітряних фільтрах.
Саме тому ці три види папуг категорично заборонено тримати людям, хворим на алергію.
Чи може наявність жирових залоз у папуг зменшити викид пилу?
У інших видів папуг, за виключенням амазонки та ара, сальні уропігіальні залози знаходяться під хвостом. Їхня основна функція — вироблення жирової рідини, котра сприяє синтезу вітаміну D в тілі птаха.
Деякі пташині власники вважають, що наявність жирових залоз може убезпечити від алергії. Але це зовсім хибна думка. Пір’я майже всіх папуг виробляє пил. Хоча є види, які викидають в повітря його мінімальну кількість.
Крім того, варто враховувати, що покрив на тілі цих птахів складається з дрібних частинок, що розтріскуються. Він постійно змінюється, тобто опадає старе пір’я і виростає нове.
В період росту кожне перо вкривається кератиновим панциром — він перетворюється на порошок, коли перо досягає потрібного розміру.
Шкіра папуги також постійно оновлюється, відкидаючи старі клітини у вигляді лупи. І всі ці часточки потенційно можуть потрапити до людських легень.
Види папуг, котрі підходять хворим на алергію
Взагалі-то не існує повністю гіпоалергенних видів папуг. Але є види, які виробляють менше алергенів.
Згідно з дослідженнями ветеринарних лікарів, хворі на алергію можуть тримати папуг таких видів:
- едель,
- піон,
- усі види ара,
- олександрійський,
- тигровий.
Звичайно, особливо чутливі особи можуть реагувати й на них, але реакції протікатимуть, загалом, у легшій формі.
Як зменшити прояви алергії на папуг?
Хорошою новиною є те, що людина може комфортно жити з домашнім папугою, навіть в тому випадку, якщо страждає на алергію.
Просто необхідно виробити звичку мити руки відразу після дотику до свого улюбленця. Якщо цього не зробити та доторкнутись брудними руками до очей або носа, пил потрапить в проблемні місця й алергічна реакція буде неминучою.
Найкращий спосіб — поставити пляшку з безводним милом для рук чи антисептиком біля клітки з папугою. Той, хто закінчить з ним гратися, зможе негайно вимити руки, не йдучи до ванної кімнати. Безводне мило для рук настільки ж ефективне, як звичайне.
Крім того, аби повністю убезпечити себе від алергенів, дотримуйтесь таких правил:
- Використовуйте очищувачі повітря, аби зменшити кількість алергенів та позбутись неприємних запахів.
- Щоденно прибирайте у клітці.
- Регулярно та якісно провітрюйте помешкання.
- Якомога частіше купайте папугу.
Щоб не підсилювати алергенний вплив пір’яного пилу, облаштуйте територію пересування папуги так, щоб вона була вільною від інших побутових алергенів. Зокрема, у приміщенні навколо клітки не повинно бути килимів та штор, здатних накопичувати пил.
Як перевірити, чи є у вас алергія на папуг?
Якщо ви вже маєте алергію на тварин, перш ніж придбати пернатого друга, перевірте свою реакцію на нього. Для цього варто проконсультуватися з лікарем-алергологом та здати молекулярний тест на алергію в спеціалізованій лабораторії.
Якщо чутливість до папуг підтвердиться, наступні ваші дії скоригує лікар.
Навіть якщо чутливість не діагностують, майте на увазі: немає стовідсоткової гарантії, що алергічна реакція не розвинеться з часом.
