Якщо приймати ліки проти алергії занадто довго: побічні ефекти та наслідки

348


З огляду на те, що в останні роки рівень захворюваності на алергію невпинно зростає, багато людей вважають за необхідне приймати ліки проти алергії протягом тривалого часу, про всяк випадок. 

Тим більше, що, приміром, в Україні, купити їх дуже легко: 85 % антигістамінних засобів першої лінійки контролю алергічних симптомів аптекар має право відпустити вам без рецепта. 

Однак чи безпечно це і чи не викликають які-небудь з цих протиалергічних препаратів небажані ефекти при постійному прийманні?

Ліки проти алергії бувають різних типів. Коротко розглянемо їх, фокусуючись на тих, які викликають відомі побічні ефекти при тривалому вживанні.

Антигістамінні препарати

Гістамін — це молекула, яка в основному бере участь у появі симптомів негайної алергії завдяки місцевій дії на волокна гладких м’язів людини та на судини. Гістамін діє через чотири типи рецепторів, від H1 до H4. 

Антигістамінні препарати діють, блокуючи дію рецепторів Н1, які головним чином відповідають за алергічні реакції. Ці засоби зменшують такі симптоми, як свербіж, закладеність носа, сльозотеча, висипи на шкірі та кашель.

Антигістамінні препарати є одними з найчастіше використовуваних препаратів і випускаються у багатьох формах. Вони доступні як за рецептом, так і без нього. 

Крім алергії, їх використовують для:

  • лікування застуди;
  • зняття нудоти через закачування;
  • створення сонливості,
  • зняття напруги та тривоги.

Антигістамінні засоби класифікують як седативні (перше покоління) та неседативні (друге покоління). Їхня  здатність до заспокійливого ефекту ґрунтується на можливості проходити гематоенцефалічний бар’єр.

Седативні антигістамінні препарати через їхню дію на холінергічні рецептори можуть викликати багато короткострокових ефектів:

  • затримку сечі, 
  • запори, 
  • сухість у роті, 
  • посилення апетиту,
  • ускладнення вузькокутової глаукоми. 

Однак більшість побічних ефектів є легкими і зникають після припинення приймання препарату або при зменшенні його дозування. 

Толерантність або відсутність клінічного ефекту — ще одна проблема з цими препаратами. Толерантність до них може виникати, якщо антигістамінні застосовують понад 4-5 днів поспіль.

Неседативні антигістамінні ліки проти алергії застосовуються для тривалого контролю недуги, наприклад, при полінозі, екземі, синуситі та хронічній кропив’янці. Про їхні серйозні побічні ефекти не повідомлялося. 

Толерантність до цих препаратів також не є проблемою. Втім, зрідка вони можуть спричинити гострі обмежені ураження печінки. 

Але в одному з досліджень повідомлялося про серйозніший побічний ефект. Було виявлено, що у пацієнтів із тривалим вживанням антигістамінних препаратів при алергічних станах у 3,5 раза збільшувався ризик розвитку гліоми — поширеного типу пухлини головного мозку.

Деконгестанти

Деконгестанти — це ліки, які звужують дрібні кровоносні судини у шкірі та слизовій оболонці носа, вух та рота. Ці препарати швидко знімають закладеність носа і пазух, але ненадовго. До них належать, приміром, краплі до носа.

Деконгестанти також викликають інші ефекти, такі як підвищення артеріального тиску, головний біль, безсоння і дратівливість. Довгострокові побічні ефекти невідомі.

Кортикостероїди

Ці ліки завдяки потужній протизапальній дії полегшують симптоми алергії, такі як закладеність носа, свербіж, набряки та шкірні висипання. Вони випускаються у вигляді спреїв, очних крапель, інгаляторів, мазей і кремів, а також таблеток для приймання всередину

Тривале використання місцевих кортикостероїдів може спричинити стоншення шкіри та слизових оболонок, зміну кольору та подразнення шкіри.

Потужні кортикостероїди, що застосовуються місцево, всмоктуються в системний кровообіг. Це може спричинити порушення нормального гормонального рівня в організмі. З цієї причини їх не слід застосовувати понад двох тижнів без рецепта.

Кортикостероїдні очні краплі можуть викликати глаукому, виникнення катаракти та інфекції.

Інгалятори можуть спричинювати подразнення слизових оболонок рота та горла, викликаючи осиплість голосу, а також дріжджові інфекції рота.

Внаслідок тривалого приймання пероральні кортикостероїди викликають ще більш серйозні побічні ефекти:

  • виразку шлунка;
  • виникнення катаракти;
  • остеопороз (зниження міцності кісток і підвищенням ризику переломів);
  • м’язову слабкість;
  • гіперглікемію (аномально високий рівень цукру в крові);
  • затримку росту (при застосуванні у дітей);
  •  підвищення артеріального тиску.

Стабілізатори мембран опасистих клітин (мастоцитів)

Ці препарати перешкоджають виходу хімічних речовин, таких як гістамін, з імунних клітин, які називаються опасистими клітинами (мастоцитами). 

Такі ліки проти алергії повільно впливають на симптоматику захворювання, а тому застосовуються тоді, коли антигістамінні препарати не діють або викликають занадто сильні побічні ефекти. 

Стабілізатори мембран мастоцитів використовують у вигляді спреїв або очних крапель. Про значні побічні ефекти невідомо.

Інгібітори лейкотрієнів

Ці препарати інгібують (пригнічують) лейкотрієни — один особливий клас хімічних речовин, що викликають запалення. Інгібітори лейкотрієнів використовуються у вигляді пероральних таблеток. Лише один препарат цього класу дозволений при полінозі.

Цей клас препаратів пов’язаний з психологічними побічними ефектами, такими як:

  • дратівливість;
  • тривожність;
  • галюцинації;
  • агресивна поведінка;
  • депресія, суїцидальні думки чи поведінка;
  • безсоння.

Також рідкісним ускладненням є синдром Чарга-Стросса (СЧС) — еозинофільне гранулематозне запалення дихальних шляхів із розвитком некротизуючого васкуліта, що вражає дрібні й середні судини.

Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ)

Як підшкірна, так і сублінгвальна імунотерапія використовуються для стимулювання толерантності, тобто звикання імунної системи до алергенів, і таким чином забезпечують зникнення симптомів алергії, зокрема полінозу. Хронічні побічні ефекти невідомі. 

А за умов застосування для АСІТ алергоїдів високої якості побічні ефекти взагалі виключені.

Ін’єкції епінефрину (адреналіну)

Препарат епінефрин — це потужний гормон, який придушує алергічні явища практично миттєво. Він використовується для лікування найважчої та небезпечної для життя форми алергії, яка називається анафілаксією.  

Люди, схильні до анафілактичних реакцій, часто носять з собою автоматичні дозатори з епінефрином. Такі пацієнти можуть застосувати інжектор самостійно, коли відчуватимуть симптоми анафілаксії після впливу алергену. 

Епінефрин не пов’язаний з тривалим застосуванням — це лікарський препарат швидкої дії,  який застосовується лише у гострий період.