Як проявляється алергія на молюсків і ракоподібних

326


crustaceans

Якщо після вживання крабів, креветок або мідій у вас починається свербіж у роті, з`являється кропив’янка або біль в животі, ймовірно, у вас алергія до морепродуктів, які входять до топу-8 харчових алергенів.

Найчастіше алергія до морепродуктів розвивається в зрілому віці, але нею можуть страждати й діти. При цьому, на відміну від алергії до яєць, молока та сої, вона не минає, коли дитина дорослішає.

Алергія можлива до різних видів морських тварин

З морепродуктів найбільш алергенною групою є ракоподібні: креветки, омари та краби. Але нерідко люди із гіперчутливістю до них можуть вживати молюсків — гребінці, устриць, мідій — вони алергенні, але становлять меншу небезпеку.  

Більш того: оскільки риби, ракоподібні й молюски — це різні біологічні групи тварин, їхні білки, що викликають алергію, теж відмінні. Відповідно відрізняються білкові алергени ракоподібних та молюсків.  

У людини може бути алергія тільки до молюсків, тільки до ракоподібних або лише до риби, чи одночасно до представників всіх цих груп

Але з’ясовувати це ні в якому разі не можна самостійно та експериментальним шляхом. До яких морепродуктів у вас є алергія, стане зрозумілим тільки після консультації з лікарем-алергологом, достатньо кваліфікованим, щоб інтерпретувати результати діагностики.

У будь-якому випадку потрібно дотримуватися обережності: в магазинах, ресторанах і на ринках, де різні морепродукти часто зберігаються разом, може відбутися забруднення одних продуктів іншими.



Основні симптоми

Алергічні реакції на молюсків і ракоподібних можуть проявлятися шкірними явищами, ураженням дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту і/або серцево-судинної системи.

При цьому можуть виникати:

 Також при вживанні морепродуктів може розвинутися анафілаксія — один з найважчих проявів алергії.

Іноді після вживання в їжу молюсків і ракоподібних спостерігається відстрочена анафілаксія, зокрема — анафілаксія, викликана фізичними вправами.

Крім того, при алергії до морепродуктів у людини може розвинутися алергія до пилового кліща. Це пов’язане з явищем перехресної алергії.

Вважається, що люди з алергією до морепродуктів також мають алергію до йоду або рентгеноконтрастних речовин, що використовуються для деяких діагностичних процедур, але ця думка помилкова.

Реакції на рентгеноконтрастні речовини або йод не пов’язані з алергією до морепродуктів.

Водночас пацієнтам з алергією до морепродуктів, які приймають глюкозамін, потрібно бути обережними: цей лікарський засіб, що використовується при лікуванні остеоартриту, отримують із зовнішніх оболонок ракоподібних.

Як проводиться діагностика

Діагностика алергії до морепродуктів ускладнюється тим, що захворювання може проявлятися по-різному, причому в однієї людини в різний час можуть виникати несхожі симптоми.

Щоб поставити точний діагноз, алерголог докладно розпитує про симптоми алергії, збирає анамнез захворювання, анамнез життя. Будьте готовими відповісти на питання про те, що і скільки ви з’їли, скільки часу знадобилося для розвитку реакції, які симптоми відчули та як довго вони тривали.

Алерголог, як правило, проводить прик-тест або призначає аналіз крові тест ALEX, який показує, чи присутні в вашому організмі специфічні антитіла імуноглобуліни E (IgE) до різних морепродуктів.

Хоча обидва ці діагностичні інструменти можуть свідчити про харчову алергію, жоден з них не може передбачити, наскільки серйозною буде ваша алергічна реакція на морепродукти.

Для встановлення точного діагнозу лікар може порекомендувати провокаційний тест: під пильним наглядом лікаря пацієнт вживає морепродукти, поступово збільшуючи дозу. Під час цієї процедури в кімнаті для дослідження повинні бути досвідчений персонал, ліки, що використовуються в екстрених випадках, і реанімаційне обладнання.

alex_2

Однак найбільш сучасним, інформативним і безпечним методом діагностики алергії є тест ALEX.

Сігуатера – отруєння токсинами водоростей

Сігуатера — хвороба, пов’язана з отруєнням сігуатоксином і маітотоксином. Ці токсини виробляються рифовими водоростями, якими, у свою чергу, харчуються молюски.

У сігуатоксина висока термостійкість — звичайна кулінарна обробка не може його зруйнувати.

mussels oysters

Отруєні токсинами молюски — перш за все мідії та устриці — при вживанні в їжу можуть викликати у пацієнта паралітичне і / або діарейне отруєння.

Сігуатоксин і маітотоксин порушують функції нервових закінчень. Симптоми отруєння з’являються протягом 2-3 годин після вживання забруднених молюсків.

Найчастіше спостерігаються:

Іноді відзначаються зміни кров’яного тиску і серцевого ритму. Також зафіксовані випадки оніміння, втрати та/або сплутаності свідомості, коми.

При відповідному лікуванні більшість отруєних одужують протягом декількох днів або тижнів.

Реакції на метабісульфіт

Метабісульфітний консервант іноді використовують для запобігання знебарвленню ракоподібних (наприклад, креветок).

Реакції на цей консервант, який також використовується у вині, пиві й деяких сухофруктах, охоплюють:

  • задишку / утруднення в грудях (частіше зустрічається у пацієнтів з астмою);
  • гастроінтестинальні симптоми (наприклад, нудоту, біль в животі);
  • дуже рідко — свербіж або висип.

Рекомендації для тих, у кого алергія до морепродуктів

Реакція гіперчутливості може розвинутися, навіть якщо людина не вживає продукти-алергени, а тільки готує їх, або спробувала їжу, забруднену морепродуктами.

Тому, якщо вам поставили діагноз «алергія до морепродуктів», швидше за все, доведеться уникати не тільки їх вживання, але й будь-якого контакту з ними. Проте скласти оптимальну дієту й надати рекомендації стосовно її дотримання може тільки лікар.

Правила, які важливо знати й виконувати:

  • Виключите з раціону морепродукти.
  • Будьте обережними, коли їсте не вдома. Морепродукти рідко бувають “прихованим” інгредієнтом, але можуть міститися в рибному бульйоні або приправі.

Якщо масло або посуд, в яких готувалися морепродукти, використовуються для приготування інших страв, залишається можливість попадання в них слідових кількостей морепродуктів (перехресне забруднення).

У закладах громадського харчування ви це проконтролювати не зможете, тому найбезпечніше — не відвідувати ресторани морепродуктів.

  • Ретельно перевіряйте етикетки.  Компанії зобов’язані маркувати будь-який продукт, що містить потенційно алергені морепродукти, але ці правила не поширюються на молюсків (мідій, устриць та гребінці).
  • Будьте уважними, коли робите покупки. Перехресне забруднення може статися в умовах магазину, коли інші харчові продукти запаковують або розміщують на вітринах поруч з морепродуктами.
  • Уникайте місць, де готують або обробляють морепродукти. У деяких алергіків фактором алергії стають випари від страв, що готуються.
  • Уникайте тактильного контакту з морепродуктами. Їх обробленням і приготуванням займайтеся тільки в рукавичках і респіраторі, а краще довірте цю справу іншим.
  • Щоб виключити перехресну алергічну реакцію на ракоподібних і пилового кліща, дотримуйтесь гігієни житлових приміщень: регулярно видаляйте пил, робіть вологе прибирання.
  • Використовуйте фільтри для очищення повітря.
  • Ведіть активний спосіб життя.

Адреналін

Якщо у вас алергія до морепродуктів, обговоріть з вашим лікарем необхідність мати при собі автоінжектор з адреналіном.

Автоінжектор з адреналіном є першою лінією лікування анафілаксії

Ця важка алергічна реакція може виникнути протягом декількох секунд або хвилин після впливу алергену. Стан хворого може швидко погіршуватися і навіть призвести до смерті.

Інші ліки

Антигістамінні препарати і кортикостероїди можуть бути призначені для лікування легких симптомів харчової алергії.

Прийміть рішення стосовно носіння медичного браслета або намиста — така медична прикраса повідомить оточення, що у вас є харчова алергія.

Якщо у дитини алергія до морепродуктів

Алергічні реакції на молюсків й ракоподібних, так само як інші симптоми харчової алергії, можуть розвинутися, коли дитина не знаходиться поруч з вами. Переконайтесь, що у школі, дитячому садку або в інших установах, які відвідує дитина, є письмовий план дій для надзвичайних ситуацій: з інструкціями щодо запобігання епізодів алергічних реакцій, розпізнавання їх та управління ними.

Якщо дитині призначено мати при собі автоінжектор з адреналіном, впевніться, що ви й інші особи, відповідальні за дитину, розумієте, як правильно його використовувати.