Вісім найпоширеніших харчових алергенів

2613


breakfast

Харчова алергія надзвичайно поширена. Згідно із даними Національного центру біотехнологічної інформації (National Center for Biotechnology Information, США) в Америці на неї страждає близько 5 % дорослих і 8 % дітей.

Що таке алергія на харчові продукти

Харчова алергія — стан, при якому певні продукти викликають аномальну імунну відповідь. 

У людей, які мають харчову алергію, навіть випадкове вживання незначної кількості продукту-алергену може викликати загрозливу для життя реакцію

Досить часто за харчову алергію приймають несприйнятливість певної їжі. Однак при непереносимості ніколи не «включається» імунна система. Це означає, що хоча непереносимість їжі може погіршити стан хворого, вона не становить загрози його життю. 

Попри те, що будь-яка їжа може викликати алергію, 90 % випадків харчової алергії провокуються лише вісьмома продуктами. Розглянемо вісім найпоширеніших харчових алергенів.

1. Коров’яче молоко

intolerance-to-milk

Алергія до білків коров’ячого молока найчастіше спостерігається у немовлят і дітей молодшого віку, особливо якщо діти починають вживати молоко корови до шести місяців.

Проте вже у трирічному віці ознаки алергії до білків молока мають лише 2–3 % дітей, а близько 90 % з тих, хто мав її симптоми, повністю позбуваються цієї алергії після п’яти років. І лише 1% дорослих страждають на такий вид алергії.

Втім, у деяких випадках діти з алергією до білків коров’ячого молока можуть вживати його термічно обробленим, тому що деякі білки втрачають алергенність при нагріванні. Але це не стосується білка казеїну, який може спричиняти тяжкі алергічні реакції на молоко; діти з алергією до цього білка рідко її переростають.

У дітей або дорослих з підтвердженою алергією до молочних білків при вживанні продуктів з їх вмістом протягом 5–30 хвилин можуть розвинутись: ангіоневротичний набряк, висипання, кропив’янка, блювота і, в окремих випадках, анафілактичний шок. До них можуть приєднатись симптоми розладу кишково-шлункового тракту: біль у животі або діарея.

Алергію до білків коров’ячого молока часто плутають із лактозною непереносимістю.

Остання характеризується зменшенням вироблення ферменту лактази, що розщеплює молочний цукор (лактозу).

Через це у просвіті кишківника накопичується лактоза, що призводить до здуття, болю в животі, діареї, загального нездужання. 

Якщо лікар встановив діагноз «алергія до білків коров’ячого молока», то ефективним методом лікування є виключення з раціону молочних білків у будь-якому вигляді.

Це, зокрема, такі харчові продукти або напої:

  • молоко,
  • молочний порошок,
  • сир,
  • масло,
  • маргарин,
  • йогурт,
  • крем,
  • морозиво.

Обмеження у харчуванні стосуються також матерів, які годують грудним молоком немовлят з будь-якою алергією. Адже при підтвердженій алергії до молочних білків немає сенсу заміняти коров’яче молоко на молоко будь-яких парнокопитних тварин: більшість їхніх білків мають однакові властивості. Також лише лікар може порадити, чи варто замінити молоко тваринного походження на рослинне.

Отже: алергія до білків коров’ячого молока в більшості випадків притаманна дітям до трирічного віку. Такий діагноз вимагає уникання всіх продуктів, що містять молочні білки.

2. Яйця

eggs

Алергія до яєць є другою за поширеністю серед харчових. Однак 68 % дітей, які страждають на цей різновид алергії, позбуваються її після 16 років.

Яйце складається з двох частин — білка і жовтка, білковий склад яких відрізняється. Саме тому досить часто при алергії до яєчного білка не спостерігається алергії до жовтка і навпаки. Проте більшість білків, що викликають алергію, зустрічаються в яєчних білках, тому алергія на білок поширеніша.

Люди, які реагують на яєчні жовтки, чутливі й до м’яса курки

Цей перехресний синдром «яйце-птах» обумовлений схожістю білків жовтка та м’яса. 

Симптоми алергії до яєць схожі з основними алергічними симптомами і мають прояви з боку:

  • Травної системи, наприклад біль у животі.
  • Шкірні реакції, такі як набряк, висип, кропив’янка.
  • Проблеми з диханням — набряк гортані, утруднене дихання.
  • Анафілактичний шок.

Як і для інших алергій, лікування чутливості до яєць ‒ це дотримання дієти з виключенням яєчних білків.

Втім, при термічній обробці яєць алергенні білки можуть змінювати свої властивості. Саме це може зробити продукти, що містять яєчні білки, менш алергенними. Такий факт підтверджений канадськими дослідженнями: близько 70% дітей з алергією до яєць можуть без наслідків вживати кондитерські вироби, що містять термічно оброблені яєчні білки.

Отже: найпоширеніший тип алергії при вживанні яєць — алергія до яєчного білка. Лікування — дієта, що не містить яєць. Проте деякі люди можуть споживати певні продукти, що містять термічно оброблені яйця.

Важливо не експериментувати з харчуванням, а звертатись задля діагностики алергії та розробки індивідуальної дієти до лікаря.

3. Горіхи

nuts

Алергія до горіхів діагностована у близько 2 % населення. Вона є доволі небезпечною, оскільки досить стійка, розвивається відразу до декількох видів горіхів та може проявитись миттєво до найменшої кількості алергену. Алергія до горіхів є причиною близько 50 % смертей, пов’язаних з анафілаксією.

Умовний список за частотою прояву алергічних реакцій на горіхи виглядає так:

  • бразильський горіх,
  • мигдаль,
  • фундук,
  • кеш’ю,
  • волоський горіх,
  • фісташки,
  • кокос,
  • горіх макадамія або австралійський горіх,
  • кедрові горіхи.

Люди з алергією до горіхів реагують не лише на них, а й на харчові продукти, до складу яких входять горіхові білки

Це можуть бути масло, олія, кондитерські вироби, соуси, лікери, косметичні вироби, екстракти.

Також через перехресну алергію до пилку дерев (часто це береза та її родичі ліщина та вільха), деяких трав, овочів і фруктів, пацієнти можуть мати й вторинну чутливість до горіхів. Але проявляється вона як оральний алергічний синдром при вживанні сирих горіхів, смажені вже реакції не викликають. А от якщо чутливість до горіхів розвивається як окреме захворювання, воно може мати важчий перебіг — як анафілаксія.

Отже: алергія до горіхів є однією з найбільш небезпечних харчових алергій. Вона супроводжується важкими реакціями і лікування, як правило, триває протягом усього життя. Головною умовою лікування є уникання всіх видів горіхів і продуктів з їх вмістом.

4. Арахіс

peanuts

Арахіс є бобовою культурою і лише зовні нагадує горіх. Та алергія до нього така ж загрозлива і стійка, як і алергія до горіхів. Вона може викликати миттєві та смертельно небезпечні реакції.

За даними американських експертів, за останні 20 років кількість дітей, які мають підтверджену алергію до арахісу, збільшилась майже в чотири рази. На сьогодні чутливими до арахісу є близько 4–8 % дітей і 1–2 % дорослих.

Проте, 15-22 % таких дітей переростають алергію до арахісу у підлітковому віці. Досить часто у людей, чутливих до білків арахісу, діагностується й алергія до горіхів та інших бобових.

Вважається, що алергія до білків арахісу найчастіше проявляється у людей, родичі яких також страждали на це захворювання

Для запобігання виникнення алергії до арахісу його вживання раніше не рекомендувалось матерям, які годували груддю. Однак ефективність цих рекомендацій не підтвердилась.

Дослідження американських вчених, результати яких були опубліковані у 2017 році, виявили, що введення арахісу до раціону дитини у ранньому віці може запобігти проявам алергії на цей продукт.

Як інші види харчової алергії, алергію до арахісу можна виявити за допомогою даних історії хвороби, прик-тестів та аналізу крові на алергени. Останній метод є, наразі, найбільш інформативним та вже доступним жителям України.

А от єдиним ефективним методом лікування алергії до білків арахісу в Україні є повне виключення з раціону не лише його, а й продуктів навіть з найменшим вмістом цього алергену.

Отже: алергія до арахісу — досить небезпечний різновид харчової алергії, який може викликати миттєву важку реакцію. Найефективнішим методом лікування є уникнення арахісу як самостійного продукту та як складника їжі протягом усього життя.

5. Молюски та ракоподібні

seafood

Алергія до молюсків та ракоподібних – це класична lgE-опосередкована харчова алергія. Найголовнішим алергеном, з яким зустрічається людський організм при вживанні молюсків, є білок тропоміозин.

Саме він є причиною 80% випадків алергії до креветок. Ще одним алергеном є фермент аргінінкіназа та короткий ланцюг міозину.

Позаяк з часом алергія на морепродукти не проходить, пацієнти, які мають підтверджену алергію до молюсків, повинні повністю виключити з раціону їх та ракоподібних, з якими молюски мають подібні білки.

Необхідно уникати контакту з:

  • креветками
  • крабами,
  • раками,
  • омарами,
  • кальмарами,
  • гребінцями,
  • восьминогами,
  • мідіями,
  • устрицями.

Крім того, для людей, чутливих до молюсків та ракоподібних, характерна алергія до кліщів домашнього пилу, які також належать до типу членистоногих.

Симптоми чутливості до молюсків нічим не відрізняються від симптомів інших видів харчової алергії, проявляються зазвичай негайно або через декілька годин після контакту з алергеном

Справжню алергію до молюсків іноді важко відрізнити від побічної реакції на бактерії, віруси або паразитів, якими забруднені морепродукти: блювота, діарея й біль у шлунку притаманні обом станам.

До речі, навіть випаровування при приготуванні молюсків можуть викликати алергічну реакцію у тих, хто має до них чутливість.

Отже: найбільш поширеним тригером алергії до молюсків є білок тропоміозин. Єдиним методом лікування алергії до молюсків є повне виключення них та ракоподібних з раціону.

6. Пшениця

bread

Алергія до пшениці – це надмірна імунологічна реакція на один з її білків. Як зазначають лікарі, одна людина з двохсот має ознаки алергії до злакових культур. Найчастіше вона проявляється у  дітей до 10-річного віку, більшість з яких згодом переростає її. Також прояви алергії до пшениці можуть бути індуковані фізичним навантаженням.

Механізм виникнення та симптоми алергії на пшеницю ідентичні будь-якому іншому виду харчової алергії. Вона може супроводжуватись висипами, свербежем, кропив’янкою, блювотою, порушенням функціонування кишково-шлункового тракту, набряками, утрудненням дихання, у важких випадках – анафілаксією.

Нерідко алергію на пшеницю плутають з чутливістю до глютену та целіакією, адже вони мають деякі схожі симптоми. Однак справжня алергія на пшеницю викликає імунну відповідь на один із сотень білків, що містяться в цьому злакові

Варто зазначити, що целіакія та чутливість до глютену не є небезпечними для життя. Вони викликані аномальною реакцією імунної системи лише на один специфічний білок — глютен. Саме тому хворі на целіакію чи з несприйнятливістю глютену повинні уникати продуктів, що містять клейковину.

Людям з алергією до пшениці потрібно уникати продукти, в яких вона міститься. Проте такі пацієнти добре переносять білки інших зернових.

Діагностувати алергію до пшениці можна за допомогою традиційного прик-тесту або новітнього індивідуального мультикомпонентного тесту ALEX.

Отже: алергія до пшениці може бути викликана чутливістю до будь-якого із її білків. Єдиний метод лікування — уникнення продуктів та виробів з пшениці та з її вмістом. Більшість дітей позбуваються алергії до пшениці до виповнення 10 років.

7. Соя

soy-milk

На алергію до сої хворіють близько 0,4 % дітей і найчастіше — немовлята й діти до трьох років. Однак близько 70 % з них переростають це захворювання. Часто чутливість до сої зустрічається у людей з алергією до пилку берези.

Характерні симптоми: свербіж, подразнення рота, висип, набряк, утруднення дихання, у рідкісних випадках – анафілаксія.

Деякі діти з алергією до коров’ячого молока також мають і чутливість до сої

Єдиним методом лікування цієї алергії є повне виключення з харчування сої: уникнення не лише соєвих бобів і продуктів, а й соєвого молока чи соєвого соусу. Оскільки соя зустрічається у складі багатьох продуктів, важливо ретельно читати етикетки.

Отже: алергію до сої викликають її білки та соєві продукти. Єдиним лікуванням є безумовне виключення сої з раціону.

8. Риба

fish

У більшості випадків тригером алергічної реакції до риби є білок парвальбумін, який міститься у більшості її видів. Варто зазначити, що при термічній обробці риби його концентрація практично не зменшується.

Надмірну реакцію імунної системи на білки риби може викликати не лише вживання самої риби, а навіть дотик до неї чи випаровування під час її приготування.

Найбільш алергенними вважаються такі види риб:

  • тунець,
  • навага,
  • великий хек,
  • горбуша,
  • сайда,
  • білуга.

Через забрудненість річок і озер пестицидами, важкими металами, токсинами, алергенними є й річкові риби, такі як вугор або сом

Менш алергенними є скумбрія, оселедець, сардини та хрящові риби.

Досить велика кількість алергену містять продукти та страви, у складі яких є риб’ячі білки:

  • риб’ячий жир,
  • рибний ароматизатор,
  • крабові палички,
  • суримі,
  • сашімі,
  • темпура,
  • суші та інші.

Алергія до риби зустрічається у 2 % дорослих, 40 % з яких вперше відчули її прояви уже в дорослому віці. Значна кількість людей з алергією до риби однаково гостро реагують на декілька видів риб одночасно.

Алергія до риби може викликати миттєву і потенційно смертельну алергічну реакцію. Основними симптомами є блювота, діарея, розлад кишково-шлункового тракту, висипання, свербіж, сльозогінність чи нежить. Але, в окремих випадках, може виникнути зниження артеріального тиску, утруднення дихання, розвинутись анафілактичний шок.

Це означає, що люди, які страждають на алергію до риби, мають бути вкрай обережними і дотримуватись певних обмежень. 

Алергію до риби через схожість симптомів часто плутають з побічною реакцією на бактерії, віруси, токсини чи паразитів, що забруднюють рибу. Так, споживаючи рибу, особливо термічно необроблену, яка використовується у приготуванні модних зараз суші та сушимі, людина може заразитись як мінімум десятьма видами паразитичних червів та їхніх личинок.

Одна з них — личинка черва анізакіза, яка не може розвиватись в людському організмі до повноцінного черва, проте наносить шкоду, виділяючи токсини та викликаючи реакцію у чутливих осіб.

В багатьох випадках люди, які мають алергію до молюсків, можуть не реагувати на білки риби, і навпаки. Це пояснюється різними білками, які містяться у рибі та молюсках, їх родичах ракоподібних, та провокують гостру імунну реакцію організму.

Єдиним ефективним методом лікування алергії до риби є повне виключення з раціону не лише її, а й продуктів навіть з найменшим вмістом білку-алергену.

Отже: найчастіше алергію до риби викликає білок парвальбумін. Вона є досить небезпечною. Єдиним методом лікування алергії до риби є правильний підбір дієти, який може здійснити тільки лікар.

Симптоми алергії до риби можуть бути сплутані з несприятливою реакцією на забруднену рибу.

Інші харчові продукти

Найбільш поширеними є 8 харчових алергій, описаних вище.

Менш поширена харчова алергія може викликати цілий ряд симптомів, від легкого свербіння губ і рота (відомий як оральний синдром ) до небезпечної для життя анафілаксії.

Продуктів, які можуть спровокувати алергічну реакцію, окрім названих вище, чимало: будь-яка їжа може викликати алергію.

Харчову алергію викликають:

Іноді важко розрізнити харчову алергію та непереносиМість їжі.
Якщо ви підозрюєте, що у вас є харчова алергія, треба звернутись до лікаря

Щоб з’ясувати, алергія у вас або харчова несприйнятливість, лікар проведе діагностику, після чого надасть вичерпні рекомендації: як та чим харчуватися без шкоди для здоров’я та життя.