Алергія до спецій може бути фатальною,

2
398


або У чому винна гірчиця

Спеції часто вважають тригерами, що запускають алергічні реакції. Але справжня алергія до спецій, яка є відповіддю імунної системи на алергенний білок, зустрічається лише у близько 2% населення. 

Натомість у більшості пацієнтів при вживанні спецій запускаються інші механізми, які є радше непереносимістю спецій, аніж алергією до них.

Розрізняти ці два види реакцій дуже важливо, оскільки симптоми алергії можуть нести загрозу життю, у той час як несприйнятливість їх не така небезпечна.

Загрозливі спеції

Найбільш небезпечними для алергіків є селера, часник, кориця, куркума, цибуля та гірчиця. При цьому

алергія до гірчиці є однією з найпоширеніших реакцій на спеції.

Окрім того, алергеном є насіння кунжуту, яке може міститися в сумішах прянощів. Пацієнтам, які мають алергію до кунжуту, слід уникати таких приправ.

Також є повідомлення про алергічні реакції, що їх викликають чорний перець та ваніль.

Симптоми алергії до спецій:

  • діарея,
  • нудота,
  • розлад шлунку, 
  • здуття,
  • кропив`янка,
  • набряклість губ,
  • задишка,
  • анафілаксія (при вживанні спецій виникає надзвичайно рідко).
  • Існують повідомлення про випадки анафілаксії, пов`язаної з вживанням орегано (відома багатьом українцям материнка), чебрецем, коріандром, кмином. 

Оскільки реакція на деякі спеції може бути відтермінованою, важко визначити, чи викликана вона власне спеціями чи їжею, до якої вони були додані. Адже багато зі страв, у тому числі  із переліку найбільш частих алергенів, зазвичай присмачуються прянощами.

До неалергічних реакцій на спеції належать:

  • Висип на шкірі внаслідок подразливих властивостей спецій. Наприклад, місцеву висипку може викликати кориця, якщо людина контактує із нею.
  • Кашель через вдихання. Цей тип реакції швидше за все пояснюється подразливим ефектом, а не справжньою алергією.
  • Свербіж у роті, викликаний синдромом оральної алергії. Цей тип реакції часто обумовлений перехресною реактивністю спеції з пилком і розвивається після того, як людина стала чутливою до певного виду пилку. Наприклад — реакція на свіжий естрагон: ця рослина є різновидом полину, пилок якого є відомим алергеном.

Перехресні реакції

А тому ризик алергії до спецій підвищується, якщо у вас є алергія до пилку рослин. Такий зв`язок називається перехресною алергією. Він виникає тому, що білки, які містяться в спеціях, можуть бути ідентичні білкам алергенного пилку. 

Так, якщо у вас алергія до пилку полину, то значно підвищується ризик алергії до фенхелю, кмину, куміну, коріандру та мускатного горіха. 

При алергії до пилку берези слід з обережністю вживати аніс, ромашку, м’яту та паприку.

Інколи алергія до одних спецій вказує, що у вас може розвинутись й алергія до інших:

  •  Так, при чутливості до гірчиці людина може бути сенсибілізованою й до горіхів та хріну. 
  • Люди з алергією до кеш`ю можуть відреагувати на рожевий перець, а з алергією до селери – на аніс, кріп та петрушку.

Алергічну реакцію може викликати карі. Ця суміш різних спецій зазвичай містить куркуму, імбир, кумін, корицю, кардамон, гвоздику, мускатний горіх, чорний перець, лавровий лист та пажитник. 

Тож якщо ви зреагували на карі, це означає, що ви маєте алергію до одного з її інгредієнтів. Як правило, цим інгредієнтом є пажитник і значно рідше — куркума. 

А оскільки пажитник — родич бобових, ви можете зреагувати на нього, якщо у вас є алергія до сої.

А ось ваніль та кориця містять ароматичні речовини, які також зустрічаються в так званому перуанському бальзамі. Цей бальзам використовується в косметичних засобах: в парфумерії, кремах для рук, лосьйонах після гоління, зубних пастах. 

При застосуванні такої продукції у деяких людей може виникати висип на шкірі або першіння в горлі. Якщо у вас були подібні реакції, вам не рекомендується вживати в їжу ваніль та корицю.

Діагностика алергії до спецій

Унікальним інструментом діагностики алергії до спецій є багатокомпонентний молекулярний тест ALEX, який дозволяє визначити чутливість до анісу, кмину, гірчиці, орегано, паприки та петрушки.

Корисно також вести харчовий щоденник: знання, що ви вживали в їжу,  допоможе лікарю зорієнтуватись у причинах ваших симптомів.

Лікування симптомів, викликаних чутливістю до прянощів, може призначити лише лікар.

2 COMMENTS

ЗАЛИШТЕ КОМЕНТАР