Стаття рецензована медичним экспертом:
Коли ми чуємо «алергія на злаки», більшості з нас спадає на думку пшениця – найпоширеніший представник цієї рослинної родини в Україні. Утім, до топу 14 найважливіших харчових алергенів світу потрапили й інші їстівні злаки, що містять білок глютен. І одним із таких злаків є жито (Secale cereale). Але для українців, як з’ясували дослідження, власне, українських же вчених, алергія на жито може мати особливе значення. Читайте далі, чому це саме так.
Насамперед тому, що, як і пшениця, жито широко використовується в хлібопеченні. І любителі чорного хліба із житнього борошна споживають цей злак чи не щодня.
Адже чорний хліб вважається кориснішим за білий через вміст меншої кількості «легких» вуглеводів. Тих, що дають енергетичну цінність, але не дають поживної. У житнього борошна ця поживна цінність вища.
Не дивно, що крім хлібопечення жито використовують для виготовлення алкогольних напоїв, а ще у паперовій, деревообробній промисловості, а також як паливо та корм для худоби.
Батьківщиною цього злаку є регіон, що охоплює Афганістан та Туреччину. Втім, завдяки витривалості жито добре акліматизувалося у прохолодніших широтах. Сьогодні вироби з житнього борошна у великій кількості споживаються і в Європі, внаслідок чого злак став одним із головних джерел алергії у цій частині світу.
Алергія на жито: подвійний удар
Як і при інших видах гіперчутливості, алергія на жито розвивається поступово та є наслідком збою в роботі імунітету. В результаті захисна система організму починає сприймати білки жита як загрозу та стає до боротьби з нею, продукуючи специфічні антитіла — імуноглобуліни E (IgE).
Але у разі зі злаками в цілому та із житом зокрема джерел сенсибілізації може бути декілька. Це і пилок рослин, які масово вирощуються в Україні, й власне продукти, що містять злакові алергени.
Пилок жита розноситься вітром по усіх усюдах під час цвітіння й може викликати симптоми полінозу. І природа алергенів пилку та зерен злаків різна.
Утім, неважливо, яким саме шляхом відбувається сенсибілізація до жита. Але що більше людина контактує з пилком злаку чи з борошном із нього, споживає житніх виробів, то більше антитіл того чи іншого типу накопичується в її організмі. І ось настає момент, коли під їхнім впливом у кров надходить гістамін — речовина, яка відповідає за алергічні реакції. Саме в цей момент людина й починає відчувати прояви алергії на жито.
Симптоми алергії до жита
Залежно від шляху потрапляння житнього алергену в організм це можуть бути різні симптоми харчової алергії, які вражають шкіру, шлунково-кишкову систему; або ж поліноз, що зачіпає дихальні шляхи.
Зокрема, при алергії на жито можуть спостерігатися:
- поколювання та свербіж у роті;
- алергічний риніт;
- астма;
- контактний дерматит;
- кропив’янка;
- набряк губ, обличчя, язика та горла;
- закладеність носа;
- свистяче або утруднене дихання;
- нудота, блювота, діарея;
- анафілаксія, спричинена фізичним навантаженням.
Чому пилок жита – провідний алерген
І провідним алергеном для великої кількості українців є саме пилок жита. Це показало дослідження, проведене українськими науковцями, результати якого опубліковані в одному з найкращих журналів з алергології у світі.
Вчені, зокрема, виявили, що пилок жита є первинним алергеном, який може примусити імунну систему сенсибілізуватися до алергенів злаків взагалі. А алергенів цих наразі — сім десятків.
До них належать білки пилку тимофіївки, цинодону (свинорию), пажитниці, грястиці й інших відомих алергенністю та повсюдних злаків, що цвітуть на газонах, луках, галявинах починаючи з середини весни та аж до пізнього літа. Злаки можна знайти скрізь, де є трав’янистий покрив.
А от окремо вдихати житні алергени разом з пилком цієї рослини можуть насамперед люди, котрі живуть поблизу полів, де зростає жито. Однак пилок жита може розноситися вітром і на більш далекі відстані. Тоді він сенсибілізує ширші верстви українського населення.
Від житньої астми найчастіше страждають пекарі
Натомість астма, спричинена житом, вражає якраз вузьке коло осіб. Так, дуже високий ризик розвитку астми внаслідок сенсибілізації до жита мають пекарі. Існує навіть термін, що визначає це захворювання: пекарська астма.
Ще одна група ризику професійної гіперчутливості до житнього борошна — працівники деревообробної промисловості, оскільки це борошно використовується як клей у виробах з дерева.
Зокрема 35-річний чоловік, який сім років працював у пекарні, повідомив про загострення алергічного ринокон’юнктивіту під час контакту з житнім борошном. Інший — 32-річний — пекар скаржився на загострення цього захворювання внаслідок контакту з житнім борошном у пекарні, де він працював три роки.
Що робить жито таким потужним харчовим алергеном?
Відповідно до номенклатури ВООЗ/IUIS на сьогодні ідентифіковані такі алергенні білки жита:
- Алерген пилку трав групи 5 Sec c 5: 30 кДа.
- Гамма-секалін – спирторозчинний запасний білок насіння (проламін) Sec c 20: 70 кДа.
- Димерний інгібітор α-амілази/трипсину / інгібітор α-амілази Sec c 38: 13,5 кДа. Це основний алерген житнього борошна.
І щонайменше Sec c 20 та Sec c 38 є провідними, або мажорними, алергенами жита. Тобто такими, до яких чутливі понад 50 % людей з алергією до пилку цієї рослини. Так, у 91% пацієнтів, які повідомили про анафілаксію, спричинену фізичним навантаженням, залежну від пшениці, були виявлені антитіла IgE до Sec c 20.
Дослідження показало, що гамма-секаліни жита 70 та 35 перехресно реагують з пшеничним омега-5 гліадином. Цей алерген відповідає за розвиток анафілаксії, спричиненої фізичними навантаженнями, залежної від пшениці. Така спорідненість свідчить про потенційну здатність жита викликати симптоми у пацієнтів із залежною від пшениці анафілаксією, спровокованою фізичними навантаженнями.
Утім, жито й самостійно може стати причиною такого прояву харчової алергії. Наукова література містить повідомлення про 61-річну жінку без будь-якої алергії в анамнезі, яка потерпала від анафілаксії, спричиненої фізичним навантаженням, після вживання підсмаженого житнього хліба. У жінки розвинулися генералізована еритема, запаморочення, артеріальна гіпотензія та ангіоневротичний набряк обличчя після 30-хвилинної прогулянки через годину після вживання жита.
Своєю чергою Sec c 38 відповідає за розвиток пекарської астми у 71 % пацієнтів, яким було діагностовано це захворювання. А ще цей алерген на 70 % тотожний димерному білку ячменю (BDP).
Це означає, що у людей, сенсибілізованих до жита, може розвинутися перехресна алергія на ячмінь, – і навпаки.
Але окрім родичів-злаків жито може перехресно реагувати з представниками інших рослинних сімейств, зазначають науковці. Так, зафіксовано два випадки реакції у пекарів з алергією на пшеницю, ячмінь і жито; ці пацієнти також були чутливі до грибкової α-амілази. Вона використовується як добавка до тіста у пекарнях й є ще однією потенційною причиною пекарської астми.
Окрім цього алергени жита демонструють перехресну реактивність з алергенами: вівса, картоплі, кунжуту, маку, фундуку, сої.
Жито та глютен: не алергія, але теж небезпечна
Наукова література містить і опис дослідження, в якому взяли участь 40 малюків у віці від 3 до 6 місяців. Під час годування зерновими сумішами, що містять жито, пшеницю та ячмінь, у немовлят виникали діарея, блювота, екзема, також малюки втрачали вагу. Науковці зазначають, що ці симптоми можуть свідчити як про наявність у дітей харчової алергії або неалергічних захворювань причиною яких є зазначені злаки. А точніше — глютен, що в них міститься.
Йдеться про непереносність глютену, при якій організм не може засвоювати цей білок. Глютен спричиняє атрофію ворсинок кишківника, що погіршує травлення та засвоєння їжі загалом. Про це свідчать, зокрема, такі симптоми, як здуття живота, діарея, анемія та навіть депресія.
Найважчою формою нездатності перетравити глютен є целіакія. При цьому імунному захворюванні під впливом білка в кишківнику виникає запальний процес. Як наслідок ворсинки кишківника, через які відбувається всмоктування поживних речовин, вкорочуються, що й призводить до гіршого засвоєння їжі.
Поставити діагноз допоможуть ALEX та FOX
Отже, вживання житніх продуктів або контакт зі злакомможе викликати симптоми, характерні як для алергії, так і для неалергічних захворювань. І перш ніж почати лікування, потрібно чітко з’ясувати, про яку саме недугу йдеться.
Діагностику бажано почати з багатофункціонального молекулярного тесту ALEX, який взяли на озброєння найсучасніші алергологічні клініки. Завдяки цьому тесту можна підтвердити або спростувати наявність сенсибілізації до жита та майже 300 інших молекул алергенів, джерелом яких є їжа, пилок, спори грибів, хутро та лупа тварин, латекс, отрута комах та кліщі домашнього пилу.
Якщо ALEX підтвердить діагноз «алергія на жито», алерголог призначить вам відповідне лікування та допоможе скорегувати раціон, адже вживати цей злак вам буде заборонено.
У разі негативного результату тесту лікар призначить інші обстеження. Серед них обов’язково має бути напівкількісний тест для визначення гіперчутливості до 286 харчових продуктів FOХ, за допомогою якого діагностують харчову непереносність.
При підозрі на целіакію призначаються тести на наявність антитіл до глютену та інших білків, які беруть участь у його метаболізмі. У будь-якому випадку при підозрі на алергію або харчову непереносність жита, целіакію або непереносність глютену, починати потрібно зі звернення до лікаря.
