Алергія на вівсянку може бути симптомом целіакії

0 2 332

Якщо після ранкової порції вівсянки ви вкрилися плямами, відчуваєте нежить чи розлади травлення, можливо, у вас алергія на овес або чутливість до білка, що міститься у його пилку чи зернах.

Небезпечна крупа

Так, корисна вівсянка входить до переліку найпоширеніших харчових алергенів з групи зернових рослин. Вона містить алергенні авеніни, а саме Ave s 1, 2, 4, 5, 7, 13, та профілін Ave s 12. Окрім вівса, останній знаходиться у пилку жита, пшениці, тритикале, ячменю, кукурудзи та рису.

Обидві групи алергенів обумовлюють значну ймовірність розвитку у людей, чутливих до вівсяної крупи, перехресної алергії до пилкових зерен інших злаків. До їхньої родини належить овес. 

Його найближчими родичами є очеретянка, тонконіг, грястиця, райграс та тимофіївка. Тільки до пилку останніх двох в Україні, за даними молекулярної діагностики, чутливі понад 40 % хворих на поліноз.

Також алергени, схожі на Ave s 1 та 5, присутні в пилку костриці, жита, пахучої трави, кукурудзи та очерету – злаків, пилок яких в Україні є одним з провідних сезонних алергенів.

Окрім того, виявлено подібність алергенних білків пилку вівса з алергенами берези Bet v 2.

Водночас наразі не доведено існування перехресної реактивності між крупою та пилком вівса.

Симптоми алергії до вівсянки

Алергія на овес може зустрічатися як у немовлят та дітей, так і у дорослих. До її симптомів належать: 

Контактна алергія на овес

Алергічна реакція на овес також може проявлятись безпосередньо при контакті зі шкірою. Дослідження у 2007 році дітей з атопічним дерматитом виявило, що значний відсоток малюків мав шкірні алергічні реакції на засоби догляду, що містять овес, наприклад лосьйони. Подібні реакції можуть виникати і у дорослих, які мають алергію до вівса.

Водночас симптоми непереносимості вівса можуть бути дещо легшими. Натомість тривають вони довше. 

Однак ці прояви можуть набути хронічного характеру, якщо ви їсте овес або контактуєте з ними постійно. До таких симптомів належать:

  • діарея;
  • біль в животі та здуття;
  • втома.

Овес та запалення кишечника

У немовлят та дітей реакція на овес може спровокувати ентероколіт, індукований харчовими білками (FPIES). Цей стан впливає на шлунково-кишковий тракт та може спричинити блювоту, зневоднення, діарею й затримку в рості. 

При тривалому перебігу FPIES також здатний обумовити млявість та незасвоюваність їжі. 

FPIES можуть викликати багато інших продуктів, не лише овес.

Діагностика алергії на овес

Існує кілька тестів, які можуть точно визначити харчову алергію всіх видів, включаючи овес. Це:

  1. Прик-тест. Лікар помістить ланцет в невелику кількість алергену  та зробить прокол на шкірі передпліччя, щоб побачити, чи виникне реакція. Тест займає приблизно 20—40 хвилин.
  2. Молекулярний метод діагностики, який дозволяє виявити чутливість пацієнта до окремих алергенів вівса.
  3. Патч-тест. Для нього використовуються пластирі, оброблені алергенами. Їх наклеюють на руку або на спину на термін до двох днів, аби визначити, чи є у вас відтермінована алергічна реакція на овес.
  4. Провокаційний тест. Він полягає у вживанні вівсяних зерен у кількості, що поступово збільшується. Цей тест потрібно проводити лише в медичному закладі, де можна отримати негайну допомогу у разі виникнення серйозних алергічних симптомів.

Діагностику алергії чи непереносимості вівсянки можна значно полегшити,  якщо вести харчовий щоденник, у тому числі – за допомогою додатків на смартфоні, куди можна ретельно записувати раціон.

Лікування алергії на овес

При алергії на овес застосовують:

  1. Антигістамінні препарати, які запобігають появі симптомів алергії або зменшують їх інтенсивність. 
  2. Носові спреї – вони містять місцеві стероїди для носа, назальні антигістамінні засоби та стабілізатори клітин носа.
  3. Пероральні стероїди – застосовуються при помірних алергічних реакціях, таких як астма та шкірні ускладнення внаслідок алергії на овес.
  4. Очні краплі.
  5. Дозатор епінефрину – застосовується при екстремальних алергічних реакціях, наприклад при анафілактичному шоці

Проте комплекс медикаментів для вашого лікування, дозу та частоту їх застосування повинен строго індивідуально підбирати лише лікар-алерголог виходячи з результатів обстеження.

Також при алергії або чутливості до вівса слід уникати і контакту з ним, і споживання продуктів з його вмістом. 

Це: 

  • засоби для ванни із вівсянкою;
  • лосьйони, молочко та вершки із вмістом вівса;
  • зволожувачі шкіри на основі вівса;
  • скраби для обличчя;
  • мюслі;
  • гранола та інші батончики з вівсянкою;
  • вівсяна каша й пластівці;
  • вівсяні торти та печиво;
  • пиво;
  • вівсяне молоко;
  • корм для коней, що містить овес;
  • вівсяне борошно;
  • вівсяна олія.

Овес та целіакія

Деякі люди, які відчувають хворобливі симптоми після вживання вівса, можуть не бути сенсибілізованими до алергенів цього злаку, а мати чутливість до глютену, або целіакію.

Це може виглядати дивним, адже  у вівсі білок глютен не міститься. Навпаки, овес є замінником пшениці в раціоні людей, що страждають на целіакію.

Водночас окремі пацієнти, які мають целіакію, відчувають й  незначні симптоми при вживанні вівса — через забрудненість його глютеном. 

Таке забруднення пов’язане з техніками землеробства та перероблення зернових, що використовуються для виготовлення круп:

  • Більшість фермерів схильні вдаватись до сівозміни, вирощуючи овес на ділянках, де колись росла пшениця. Це може призвести до забруднення вівса глютеном.
  • Такий самий ефект може виникнути, якщо сільгосптехніка, що використовується для перероблення зерна із вмістом глютену, обробляє також і овес. 

А позаяк через ці причини важко відрізнити целіакію від алергії на овес, в останніх дослідженнях вона розглядається як частина симптомів захворювання на целіакію.

Коментарі
Loading...