Стаття рецензована медичним экспертом:
Загальноприйнятий стереотип, що майже все потрібно їсти з хлібом, не спрацьовує для людей, у яких алергія на глютен. А точніше, на групу білків, які об’єднані під цією назвою й входять до складу пшениці, ячменю, жита.
Якщо по суті, термін «алергія на глютен» не зовсім коректний. Реакція імунної системи на білки глютену — глютеніни та гліадіни — називається целіакією й уражає кожного сотого жителя планети.
Хоча медики стверджують, що це лише офіційні дані. За неофіційною статистикою, хворих на цю недугу на чверть більше.
Про найпоширеніші симптоми та фактори ризику, пов’язані з цим захворюванням, методи його діагностики та вплив на організм безглютенової дієти — у статті.
Целіакія — це аутоімунне захворювання, при якому імунна система сприймає антитіла до глютену за ворожі. А вони, своєю чергою, стимулюють відповідь спеціальних клітин імунітету, які викликають запалення тонкого кишківника. В результаті він втрачає здатність засвоювати поживні речовини, й людина починає всихати на очах.
Поверхня кишківника вкрита мільйоном ворсинок, які збільшують її площу та допомагають ефективніше перетравлювати їжу. Однак при целіакії пошкодження слизової оболонки тонкої кишки призводить до згладжування її ворсинок. І, як результат, — до поганого засвоєння їжі.
Хвороба найчастіше проявляється між 6 місяцями та двома роками життя. В дитячому та підлітковому віці пацієнтів турбують діарея, біль та здуття живота, а також затримка статевого дозрівання, різка втрата ваги, дефекти зубної емалі.
У дорослих до симптомів розладу травного тракту долучаються:
- швидка втомлюваність,
- анемія,
- психічні розлади,
- остеопороз,
- безпліддя,
- збої менструального циклу,
- оніміння рук та ніг.
Шкірний прояв целіакії — герпетиформний дерматит. Часто має вигляд висипань на ліктях, колінах, плечах та обличчі. Уражає 1 з 3 300 людей, тобто зустрічається значно рідше, ніж інші ознаки хвороби.
Фактори ризику целіакії
На целіакію частіше страждають люди, чиї родичі мають таку хворобу. Це відбувається з 5-10 % членами сімей, в анамнезі яких є цей діагноз.
Близько 95 % людей з целіакією мають дві копії гену HLA-DQ2, інші 5 % — гену HLA-DQ8. Спеціальне тестування може виявити у пацієнта один або обидва з цих генів.
Слід зазначити: бути носієм гену значить мати лише ризик розвитку целіакії. Це не означає, що людина обов’язково захворіє на цю недугу.
Шанси отримати целіакію зростають ще в осіб, які мають захворювання щитоподібної залози або діабет 1 типу. І навпаки: наявність целіакії збільшує ризик розвитку недуги щитоподібної залози або діабету.
Діагностика целіакії
Проводиться двома способами.
Лікар зробить аналіз крові з метою визначити присутність у ній антитіл до глютену. Вони є визнаним маркером наявності даної хвороби.
Але результат тестування може бути негативним навіть за яскраво виражених ознак целіакії. Тому, якщо у лікаря є клінічні підозри, що у пацієнта целіакія, він призначить біопсію кишківника для перевірки атрофії ворсинок.
Поки пацієнт проходить ці обстеження, йому категорично протипоказано видаляти з раціону глютен. Інакше аналіз може бути хибним.
Діти хворобливо переносять болючу процедуру біопсії. З цієї причини, згідно з рекомендаціями Спільноти дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (BSPGHAN), малюкам з симптомами целіакії достатньо робити аналізи крові, що показують рівень антитіл.
Чутливість до глютену без целіакії
Велика кількість людей не страждають глютеновою хворобою, але мають реакцію на продукти з вмістом глютену. Такий стан називається чутливістю до глютену без целіакії (NCGS).
В подібних випадках вживання причинних білків може викликати подразнення та запалення травного тракту. Його симптоми: здуття живота, діарея, запор, відчуття переповненості шлунку.
Іноді NCGS викликає симптоми, абсолютно не пов’язані з травленням. Наприклад, депресію, тривогу, алергічний риніт та інші запальні процеси.
Крім того, при перетравленні глютену виробляються опіоїдні речовини — глютеоморфіни. Насамперед вони впливають на мозок, викликаючи залежність від глютенових продуктів, різкі спади енергії після їх вживання, а також розвиток запаморочень та аутизму у дітей.
Інші стани, пов’язані з пшеницею
Окрім целіакії у пацієнтів можуть проявлятися алергічні реакції на інші білки пшениці, до складу яких не входить глютен.
Ба більше, вуглеводи (фруктани) в пшениці можуть провокувати розвиток синдрому подразненого кишківника. Саме тому борошно та крупи з пшениці все частіше виключають з раціону. А неабиякої популярності протягом останніх років набули безглютенові дієти.
Чи для всіх корисна безглютенова дієта
Вартість ринку продуктів без глютену стрімко зростає. Зараз він вже на 12,6 % дорожчий, ніж торік. Але безглютенова дієта як данина моді може бути небезпечною.
Нещодавно «Daily Telegraph» оприлюднила дослідження вчених Гарвардського університету щодо негативного впливу безглютенової дієти на осіб, які не мають проблем із вживанням цих білків.
Дослідники вивчали дані 120 тисяч добровольців протягом 26 років. Встановлено, що відмова від глютену провокує ризик серцевих захворювань, адже цільнозернові продукти є значущим джерелом клітковини та інших поживних речовин.
Страви на основі пшениці містять 78 % харчових волокон. Тому людина, зовсім відмовляючись від глютену, завдає непоправної шкоди своєму організму.
Безглютенові продукти піддаються інтенсивному переробленню й майже не містять клітковини. Натомість люди, що справді не переносять глютен, можуть отримати клітковину з:
Крім того, відмінним джерелом харчових волокон є овочі та фрукти.
Численні дослідження показали пряму залежність здоров’я та довголіття від регулярного вживання рослинної їжі, багатої не лише клітковиною, а й вітамінами, мікроелементами, фітонутрієнтами, антиоксидантами.
Щоб отримати максимальну користь, варто їсти овочі та фрукти різних кольорів.
Іншим джерелом клітковини без глютену є бобові. Наприклад, сочевиця, квасоля та нут. Вони мають у собі й поживні речовини, й білок.
Як правильно відмовлятись від глютену
Якщо у вас в сімейному анамнезі є глютенова хвороба або почали турбувати проблеми з кишківником, обов’язково зверніться до лікаря та зробіть необхідні тести.
Діагноз «целіакія» вимагає довічної відмови від глютену.
Ця хвороба досить підступна і негативний тест зовсім не означає, що у людини її немає.
Тому лікарі рекомендують провести тестування самостійно. Для цього слід відмовлятись від глютенових продуктів протягом місяця і спостерігати за симптомами: записувати їх, оцінюючи за шкалою від 0 до 10.
Якщо пацієнт помітить значне покращення, у нього є два варіанти:
- Повернути у харчування глютеновмісні харчі й слідкувати за своїм станом. Якщо він погіршиться, значить, людина справді реагує на глютен. Слід враховувати й те, що при повторному введенні в раціон глютеновмісних продуктів можуть з’явитись нові симптоми.
- Назавжди відмовитись від продуктів, що викликають реакцію.
Покращення стану кишківника — індивідуальний процес. Деякі люди відчувають значне полегшення симптомів через кілька днів після відмови від глютену, в інших процес може затягнутись надовго.
Як допомогти кишківнику відновитись
Підраховано, що для повного відновлення пошкодженого глютеном кишківника знадобиться від 6 місяців до 5 років. Іноді навіть більше. Все залежить від віку пацієнта та важкості пошкодження.
Для пришвидшення процесу слід виконувати такі рекомендації:
- Дотримуватись протизапальної дієти, збагативши раціон овочами та фруктами з низьким вмістом цукру.
- Вживати 8-10 порцій овочів і 1-2 порції фруктів для добового поповнення організму клітковиною. Спочатку готувати їх на пару або в супах. Клітковина сприятиме здоровому балансу кишкових бактерій.
- Вживати пробіотичні та ферментовані продукти: цикорій, артишоки, яблука та квашену капусту. Але вводити їх поступово.
- Забезпечити повноцінне харчування, постачаючи організму вітаміни та мінерали, які важливі для відновлення стану кишківника.
- Обирати безглютенові продукти. Наприклад, солодку картоплю, мускатний гарбуз, буряк, гречку.
На початку лікування важливо суворо дотримуватись цих правил, адже навіть мінімальна кількість глютенової їжі може викликати запалення.
Тому окрім дієти треба слідкувати за чистотою ножів та поверхонь, на яких готується їжа. Це потрібно, щоб сліди хліба, випічки або круп не забруднили харчі.
Продукти, яких слід уникати при безглютеновій дієті:
- пшенична та житня мука та вироби з них,
- манна крупа,
- камут,
- кус-кус,
- раск,
- табуле,
- перлова крупа,
- вустерський соус,
- соєвий соус,
- пиво,
- розпушувач тіста,
- панірувальні сухарі.
Людина, яка дотримується безглютенової дієти, має бути дуже уважною щодо харчів, що вживає:
- Перевіряти інгредієнти страв у ресторанах та кулінарних відділах супермаркетів.
- Уникати супів, соусів та підливок, виготовлених з використанням борошна.
- Не вживати чипси та смажену їжу: масло для смаження може бути забруднене рідким тістом на основі борошна.
Громадські організації, що опікуються питаннями целіакії, в тому числі в Україні, мають каталог продуктів із сертифікацією «без глютену». Їх онлайн-ресурси допоможуть людям, у яких так звана алергія на глютен, бути краще обізнаними.
