Чи можливо вилікувати харчову алергію шляхом змінення мікробіома кишечника?

0 1 495

Алергія на харчові продукти виникає внаслідок ненормальної імунної реакції на нешкідливі білки їжі, які організм розпізнає як алергени. Недуга постійно з’являється при впливі цих білків і викликає симптоми від легких до важких, починаючи від свербежу у роті й закінчуючи небезпечною для життя алергічною реакцією у вигляді анафілаксії.

За останні два десятиліття поширеність харчової алергії збільшилася: в усьому світі з такою недугою зараз живуть приблизно 8 % дітей і 5 % дорослих.

Харчова алергія може бути IgE-опосередкованою або розвиватися без участі імунних антитіл. Наприклад, у США поширеність IgE-опосередкованих харчових алергій серед дітей зросла наполовину за останні 20 років. 

Коли алергія опосередкована IgE, ці антитіла зв’язуються з клітинами імунної системи, що призводить до вивільнення гістаміну. Це запускає алергічну реакцію.

Алергія, не опосередкована IgE, викликається різними імунними механізмами. ЇЇ симптоми розвиваються повільніше, іноді протягом декількох днів, і зазвичай обмежуються шлунково-кишковим трактом.

Як залучений кишковий мікробіом?

Хоча поширеність харчової алергії значно зросла, можливості її лікування залишились обмеженими. Поточні рекомендації включають уникнення будь-яких продуктів, які викликають алергію, і готовність застосувати ін’єкцію епінефрину, якщо виникне анафілактична реакція. Однак такі методи не усувають дійсну причину алергії.

Алерген-специфічна імунотерапія, при якій люди з алергією піддаються впливу низьких доз алергенів з їх поступовим підвищенням, дає змогу збільшити толерантність організму до алергену. Це новіший підхід, але він ефективний тільки у випадках інгаляційної алергії.

Проте багато досліджень алергії до харчів вказують на зміни мікробіома кишечника (дисбактеріоз) як на важливий фактор у розвитку цього захворювання.

Наразі дослідники визначили різні чинники, пов’язані із виникненням дисбактеріозу, при якому виникає алергія на харчові продукти:

  • кесарів розтин;
  •  вживання антибіотиків;
  •  недостатність впливу мікробів у ранньому дитинстві;
  •  дієта з високим вмістом жирів або низьким вмістом вуглеводів.

Тому вчені вважають, що модуляція кишкового мікробіома може полегшити перебіг харчової алергії та потенційно відновити нормальну переносимість алергенів.

Відмінності флори кишківника у людей з харчовою алергією та без неї

Зв’язок між харчовою алергією і дієтою зазвичай починає розвиватися в ранньому дитинстві.

Дослідники виявили, що у дітей першого року життя, які мають раціон, багатий на овочі, фрукти і домашні страви, ймовірність розвитку харчової алергії нижча, ніж у дітей, які вживають менше таких продуктів та страв. 

Крім того, наукові розробки виявили, що дієта з великою кількістю рафінованих вуглеводів і низьким вмістом основних поживних речовин пов’язана з великим ризиком розвитку харчової алергії.

Вчені спостерігали значні відмінності в мікрофлорі кишечника у людей з харчовою алергією та без неї. Здорова кишкова флора складається з широкого спектра коменсальних (нешкідливих) бактерій, включаючи бактероїди, ентеробактерії, біфідобактерії та лактобактерії. 

Існує навіть думка, що вага бактерій, які населяють наше тіло, більша, ніж вага наших власних клітин. Взаємодія між цими бактеріями та кишковою імунною системою «тренує» організм нормально переносити їжу.

Проте ключова умова здорового мікробіома – правильний баланс між мікроорганізмами. Дослідження дітей та немовлят показали, що зниження рівня лактобактерій та підвищення рівня золотистого стафілокока пов’язані з алергією на яйця та молоко

Крім того, було показано, що приймання препаратів лактобактерій та біфідобактерій під час вагітності запобігає атопічній сенсибілізації до харчових алергенів у немовлят, народжених у родинах, де є схильність до харчової алергії.

Одне дослідження показало, що додавання лактобактерії Lactobacillus rhamnosus допомогло дітям з алергією на коров’яче молоко переносити молочний білок і викликало зниження сенсибілізації до нього.

У дітей старшого віку з цією алергією додавання таких бактерій до раціону посилило вироблення протизапального цитокіну IL-10 та полегшило симптоми алергії. 

За даними метааналізу, діти, які приймали лактобактерії та біфідобактерії протягом перших років життя, мали знижений ризик виникнення атопічної сенсибілізації.

Пробіотичні добавки

Пробіотики (речовини, що сприяють розмноженню мікроорганізмів) полегшують харчову алергію за допомогою декількох механізмів:

  • збільшують кількість коменсальних бактерій, які взаємодіють з імунною системою кишок, щоб допомогти їй перетравлювати їжу;
  • знижують проникність оболонки кишечника, зменшуючи поглинання антигенів (молекул, які зв’язуються з антитілами) в його просвіті. 

Крім того, пробіотики модулюють імунну систему таким чином, щоб сприяти імунній відповіді, яка полегшує алергічні симптоми.

Пребіотичні добавки

Пребіотики — це сполуки, які посилюють дію пробіотиків, індукуючи їх ріст у кишечнику. Ряд досліджень продемонстрував зв’язок між пребіотичними добавками та меншою частотою виникнення алергічних станів.

Дієта, багата на поживні речовини

Дотримання дієти, багатої на поживні речовини, такі як вітамін С, цинк та бета-каротин, пов’язане зі зниженим ризиком харчової алергії. 

І навпаки: раціон, багатий рафінованими вуглеводами та харчовими добавками, може підвищити схильність до харчової алергії.

Генетично модифіковані продукти (ГМО)

Хоча на сьогодні немає переконливих доказів цієї гіпотези, проте деякі дослідники підозрюють, що вживання ГМО може призводити до розвитку харчової алергії. Адже модифіковані білки в цих продуктах є потенційно алергенними.

Отже:

Дослідження імунних механізмів, що лежать в основі харчової алергії, стають частішими. Втім, паралельно активно зростає швидкість поширення цієї недуги. 

Сьогодні більшість дослідників сходяться на думці, що мікробіом кишечника відіграє велику роль у тому, як імунна система організму реагує на харчові алергени.

Майбутні дослідження відмінностей мікробіологічного складу кишківника у людей з алергією та без неї допоможуть продемонструвати причинно-наслідковий зв’язок між мікробіомом та харчовою алергією. А також визначити, які діти можуть чи не можуть перерости свою харчову алергію.

Коментарі
Loading...