Як відрізнити лишай від алергії?

Лишаї – це група шкірних захворювань, які проявляються у вигляді рожевих лусочок на шкірі. Осередки захворювання локалізуються на плечах, животі, ногах, іноді на волосистій частині голови та геніталіях. І лишай, і алергія супроводжуються свербежем. А позаяк людині без медичної освіти та досвіду більшість шкірних проявів скидаються на алергічні, питання, як відрізнити лишай від алергії, розв’язати інколи буває  зовсім непросто. 

Утім, є декілька відмінностей лишаїв від алергічних захворювань, що допоможуть вам зорієнтуватися, до якого лікаря потрібно піти. Адже зволікання з медичною допомогою, особливо у випадку лишаю, може призвести до значних погіршень вашого стану.

Лишай та алергія: причини та різновиди

Почнемо з того, що при лишаї висипання мають чіткі межі, а краї алергічних висипів більш розпливчасті. 

Крім того, лишаї мають грибкове або вірусне походження. На відміну від них алергія є гіперреакцією імунітету у відповідь на контакт з безпечними речовинами. 

Ці речовини називаються алергенами. Взаємодіючи з ними, організм продукує антитіла класу IgE. При кожному контакті з алергеном кількість антитіл зростає. І в один не дуже приємний момент вони з’єднуються з клітинами імунної системи (базофілами, або мастоцитами) й змушують їх виділяти гістамін та інші хімічні речовини, котрі спричиняють запалення та висипи на шкірі. 

Залежно від чинника розрізняють сім видів лишаїв та чотири основні типи шкірної алергії.

Лишай викликають мікроскопічні гриби, котрі оселяються на шкірі людей та тварин. І найчастіше це захворювання уражає людей з ослабленим імунітетом: дітей та осіб похилого віку.

А от основними тригерами шкірної алергії можуть бути будь-які речовини, починаючи з рослинного пилку й закінчуючи косметикою та мийними засобами. 

І лишаї, і алергія виглядають по-різному залежно від їхнього різновиду. Тому людина без медичної освіти не може самостійно діагностувати своє захворювання й призначити адекватне лікування. Отже, розберемо, як відрізняються прояви лишаїв та інших шкірних захворювань.

Стригучий лишай

Або дерматомікоз тулуба. Проявляється висипаннями, викликаними грибками Microsporum, Trichophyton та Epidermophyton. Як правило, це сверблячі ураження шкіри округлої форми з чистішою шкірою всередині. 

Стригучий лишай отримав назву через зовнішній вигляд. Найчастіше він уражає руки, ноги та волосисту частину голови, обламуючи навколо себе волосся. Цей вид лишаю часто передається при прямому контакті з шкірою ураженої людини або тварини.

Легка форма цього захворювання реагує на протигрибкові препарати, котрі слід наносити на шкіру. При важчих інфекціях може знадобитись приймання протигрибкових таблеток, які призначить лікар-дерматолог, протягом кількох тижнів.

Стригучий лишай найчастіше поширюється серед дітей дошкільного віку. Воно легко передається від людей або тварин, зокрема котів. А тому краще не вести хвору дитину до дитсадка. 

Атопічний дерматит, або екзема 

Атопічний дерматит (АД) також найбільше поширений серед дітей молодшого віку. Це алергічне захворювання зустрічається у кожного п’ятого малюка. Причиною розвитку АД вважається ураження шкірного бар’єру, що призводить до його висихання, а значить, подразнень та запалень.

Приблизно у половини пацієнтів з важким атопічним дерматитом захворювання пов’язане з мутацією гену,  який відповідає за синтез спеціального шкірного білка — філагрину. Він забезпечує цілісність шкіри, утворює шкірний бар’єр, через який в організм не можуть проникнути подразники. 

На відміну від кропив’янки, свербіж при екземі провокується не лише гістаміном, тому лише антигістамінні препарати не зможуть контролювати симптоми. 

Екзема часто пов’язана з харчовою алергією або алергічним ринітом. Порядок прогресування хвороби від атопічного дерматиту до харчової алергії та риніту називається атопічним маршем.

Оперізувальний лишай

Викликається вірусом герпесу або вітряної віспи. Локалізується на правому або лівому боці тулуба у вигляді великої смуги пухирів. 

Оперізувальний лишай не загрожує життю, але значно псує його якість: температура підіймається до 39 градусів, спостерігаються загальна інтоксикація, головний біль, роздратування, тривожність та депресія.

Найпоширенішим ускладненням захворювання є невралгія, що викликає оперізувальний біль навіть тоді, коли пухирі зникли. 

Алергічний контактний дерматит

Виникає тоді, коли шкіра вступає в контакт з алергеном. Наприклад, якщо при алергії на нікель ви носите прикраси, у вас може з’явитись почервоніння шкіри, нерівності, лущення, свербіж або набряк у місці дотику.

Фотофітодерматоз

Контакт з борщівником, кеш‘ю або манго, а також із соком лайма, петрушки, селери теж спричиняють контактний дерматит, але у вигляді фотофітодерматозу. 

Сік названих рослин містить фурокумарини. При контакті з сонячними променями, які потрапляють на шкіру, під дією ультрафіолету фурокумарин змінює свої властивості й пошкоджує клітини шкіри. Ці пошкодження зовні схожі на червоні сверблячі пухирці. 

Алергічна реакція може виникнути навіть при дотику до одягу, домашніх тварин та садових інструментів, які взаємодіяли із соком названих рослин.

Червоний плаский лишай

Захворювання, що викликає набряк і подразнення шкіри, волосся, нігтів та слизових оболонок. На шкірі червоний плаский лишай, як правило, виглядає як пурпурні сверблячі горбочки, які розвиваються протягом кількох тижнів. У роті, піхві та на інших ділянках тіла, вкритих слизовою оболонкою, червоний плаский лишай утворює білі мереживні плями із болючими виразками.

Причина захворювання на червоний плаский лишай невідома. До групи ризику входять люди із цукровим діабетом та хворобами шлунку.

Легкі випадки червоного плаского лишаю не сильно дошкуляти пацієнтові. Важча форма хвороби може викликати біль або сильний свербіж. Їх лікування вимагає звернення до лікаря. Захворювання не заразне і при правильному лікуванні швидко минає. 

Кропив’янка

Також не заразна. Часто висип при кропив’янці асоційований із набряком шкіри. Сильний набряк при кропив’янці називається ангіоневротичним. 

Існує два типи кропив’янки: гостра та хронічна. Гостра виникає після вживання певної їжі або контакту з певним тригером. Вона може бути викликана і неалергічними причинами, такими як спека або фізичні вправи. До цього переліку також входять ліки, укуси комах, інфекції.

Хронічна кропив’янка рідко викликається специфічними чинниками. Тому за допомогою звичайних тестів на алергію, як правило, важко діагностувати захворювання. Хронічна кропив’янка може надокучати людині впродовж багатьох місяців та навіть років.

Висівковий лишай

Поширене грибкове захворювання шкіри, викликане грибком маласезією. Він змінює нормальну пігментацію, що призводить до появи невеликих знебарвлених плям. Вони можуть бути світлішими або темнішими, ніж шкіра навколо, й частіше за все уражають тулуб та плечі.

Цей вид лишаю, як правило, зустрічається у підлітків та молодих людей. Ураження шкіри стає особливо помітним під впливом сонячних променів. Висівковий лишай не буває болючим або заразним, але спотворює тіло, що може викликати у підлітків масу комплексів.

Лікується захворювання за допомогою протигрибкових кремів та лосьйонів, які має підібрати лікар.

Лускатий лишай, або псоріаз

Вважається неінфекційним хронічним захворюванням, яке майже не піддається лікуванню. Не має нічого спільного з вірусами, грибками, інфекціями та алергією. Сучасні медики вважають, що псоріаз може бути різновидом складних аутоімунних захворювань.

Основним симптомом псоріазу є поява на шкірі яскраво-червоних бляшок різних розмірів і форми, вкритих сріблясто-білими лусочками. Найбільше висипань буває на голові, ліктях, колінах і попереково-куприковій ділянці.

Терапія псоріазу направлена на зменшення росту клітин шкіри та видалення лусочок. Варіанти лікування включають креми та мазі (місцева терапія), світлотерапію, а також застосування пероральних або ін’єкційних ліків за рекомендацією лікаря.

Основним ускладненням лускатого лишаю може бути запалення суглобів — артрит.

Діагностика лишаю

Диференціальна діагностика, тобто точне встановлення причин лишаю, має величезне значення. Кожен вид патології лікується по-різному. 

Лікар ставить діагноз на основі симптомів пацієнта, історії хвороби, фізичного огляду та, за необхідності, результатів лабораторних аналізів. До їх переліку входять:

• аналіз сечі та крові;
• зішкріб шкіри для дослідження під мікроскопом;
• Люмінесцентна мікроскопія;
• йодна проба Бальцера.

За потреби може бути проведений огляд пацієнта імунологом. 

Діагностика алергії

Проводиться за допомогою спеціальних тестів. При шкірній алергії найчастіше призначаються прик– та патч-тести. 

У першому випадку крапля ймовірного алергену наноситься на шкіру, яка проколюється голкою. За наявності алергії в місці проколу з’явиться набряк. 

У другому випадку причинні алергени приклеюються на спину пацієнта спеціальним пластиром. Через дві доби, а також через 7 днів і у проміжку між ними лікар перевіряє реакцію організму на причинні алергени. 

Шкірні тести проводять як з алергенами стандартних панелей, так і з конкретними речовинами з огляду на скарги пацієнта або на його професію.

Якщо за допомогою вищезгаданих тестів причина шкірних проявів не з’ясована, варто провести молекулярну діагностику алергії за допомогою багатокомпонентного тесту ALEX. Він надає змогу встановити алергічну реакцію до 295 алергенних молекул та екстрактів. Це практично 99,9 % всіх відомих алергенів. 

Серед них — харчові продукти, алергія до яких також може проявлятися шкірним висипом. А також алергени пилку, гіперсенсибілізація до яких теж інколи спричиняє прояви на шкірі. 

Крім того ALEX дозволяє тестувати сенсибілізацію до пилових кліщів, домашніх тварин, отрути комах, плісняви, з якими ми контактуємо практично постійно, та інших алергенів.

Лікування шкірних алергій полягає у тому, щоб уникати причинних алергенів. Це не завжди можливо, тому при контакті з потенційним подразником слід користуватись захисними засобами. Ними можуть бути, зокрема, рукавички та маски.