Алергія, грибок чи атопічний дерматит: які симптоми та як відрізнити?

0 910

За статистикою, чи не половина населення Землі хворіє на алергію. Ця недуга настільки популярна, що на неї списують практично всі висипання та інші прояви, які спостерігають на шкірі. А утім, за «алергією» може насправді ховатися грибкове захворювання. То як не помилитись щодо проявів недуги й розрізнити, спіткала вас алергія чи грибок? 

Грибок або алергія — як відрізнити?

Хоча зовні прояви грибка та алергії бувають схожими, їх можна розрізнити за обставинами виникнення.

Грибкову інфекцію шкіри зазвичай викликають грибки Candida або Malassezia. Алергія, або дерматит (екзема), може бути спричинена різними факторами, та найпоширенішим є атопічний дерматит, який виникає через успадковану генетичну схильність до алергенів.

При алергії спостерігається типова реакція: свербіж, висипання, почервоніння шкіри й набряки. Ці симптоми з’являються на тлі дії алергену та зникають, коли контакт з ним припиняється.

Грибки — це мікроорганізми, які у клітинних стінках мають хітин. Вони можуть рости й розмножуватись на тілі (зовні — на шкірі) або всередині нього, викликаючи інфекційні недуги. Деякі види грибів, наприклад аспергил, можуть спричиняти серйозні захворювання.

На відміну від чинників алергії, поява грибка залежать від таких факторів, як температура, вологість та імунітет людини. І грибок, що уже з’явився, зазвичай нікуди сам по собі не подінеться. Якщо організм все ж таки здатний впоратися з цими мікроорганізмами, для цього йому щонайменше потрібно багато часу. А найчастіше — й відповідні протигрибкові засоби.

Основним симптомом грибкових захворювань є свербіж. Висипання на шкірі при ураженні мікроорганізмами значно відрізняються від тих, які спостерігаються при алергії. 

Часто грибок з’являється на ділянках тіла, де є волосся, або ж на пальцях рук та ніг, нігтях. Початкові симптоми — почервоніння та лущення, ділянки яких з часом поширюються. 

Шкіра всередині ранки починає поступово очищуватись. Такі ураження мають кулясту форму. 

При появі грибка можна помітити порушення шкірного покриву (лущення, пожовтіння тощо), відчутне на дотик. При алергії ці симптоми відсутні.

Якими бувають прояви грибкових захворювань

У дітей та дорослих грибкова інфекція проявляється у різних місцях. Наприклад, у немовлят вона може виникнути в зоні підгузків та складок шкіри. Адже надмірному росту дріжджових грибків, що, як правило, присутні на нашій шкірі завжди, сприятиме порушення цілісності зовнішнього шару шкіри. У немовлят воно швидше відбувається у зоні підгузка, де середовище тепле й вологе.

Поверхневі кандидозні інфекції шкіри проявляються як пласкі висипання з гострими краями. Шкіра цих ділянок може свербіти та боліти, бути гарячою. 

Існують й інші грибкові захворювання:

  • Інтертриго, що проявляється у вигляді м’якої червоної шкіри в складках тіла.
  • Кандидозна пароніхія. Спричиняє набряк нігтьового валика.
  • Слизовий кандидоз. Зустрічається на слизових рота та статевих органів. Обумовлює, зокрема, свербіж піхви, рідше — статевого члена.
  • Оніхомікоз — грибкове ураження нігтів.
  • Міжпальцева бластомікетозна ерозія (erosio interdigitalis blastomycetica).

Захворювання шкіри, викликані або посилені маласезійною інфекцією:

Іноді трапляється атопічний дерматит, зокрема обличчя, викликаний алергією на маласезію. І якраз у цьому випадку грибкова інфекція може поєднуватися з алергією. Адже при ураженні маласезією у пацієнтів можуть синтезуватися специфічні антитіла типу IgE до Malassezia, що характерно при алергії. 

IgE-чутливість до маласезії добре діагностує молекулярний тест на алергію ALEX. Він здатен визначити чутливість не тільки до маласезії як такої, а й до її окремих молекул. 

Стригучий лишай 

Стригучий лишай — ще один з типів грибкової інфекції, яка відрізняється від дріжджової.

Стригучий лишай викликається грибками–дерматофітами, що також паразитують на шкірі. Симптоми включають висипання або лущення на ділянці у формі кола. Це захворювання може спричинити епідермофітію стопи, свербіж спортсмена, інфекції шкіри голови, а також нігтів і складок шкіри.

Якщо висипання погіршуються та не зникають протягом одного-двох тижнів, зверніться до лікаря.

Лихоманка, нудота, блювання, котрі також супроводжуються висипаннями, можуть бути ознакою серйознішого захворювання. 

Алергія чи грибок: що таке екзема?

Термін екзема походить від грецького «википання». Таку назву дали хворобі через те, що на вигляд шкіра начебто кипіть. Сьогодні цю назву використовують для опису будь-якої форми дерматиту (запального стану шкіри). Але не всі дерматити бувають екзематозними.

Особливості атопічного дерматиту

Екзематозні дерматити викликаються атопічним дерматитом або набутим алергічним контактним дерматитом. Гострі ураження складаються з величезної кількості дрібних, заповнених рідиною пухирців, які називаються везикулами. Як правило, вони розташовуються на червоній, набряклій шкірі. 

Коли ці пухирці лопаються, з них витікає прозора або жовтувата рідина. Вона робить виразки мокрими, вкритими кіркою, котра може імітувати імпетиго. 

Екзематозний дерматит має багато причин. Одною з найпоширеніших є атопічний дерматит. 

Часто ті, хто використовує термін «екзема», мають на увазі атопічний дерматит (АД). Під атопією часто мають на увазі генетичну схильність до чутливості до інгаляційних алергенів, яка обумовлює астму та алергічний риніт. Але не всі знають, що атопічний дерматит — це багатофакторне захворювання, у патогенезі якого певну роль відіграє й алергія.

Адже пацієнти з атопією страждають і на бронхіальну астму, і на поліноз, і на АД. Останній — дуже поширене захворювання, яке вражає всі вікові групи, але найчастіше зустрічається у дітей та немовлят. У більшості пацієнтів перший епізод атопічного дерматиту спостерігається у віці до 5 років. 

Як відрізнити прояви алергічного контактного дерматиту

Екземою також часто називають алергічний контактний дерматит. Це клітинно-опосередкована алергія на будь-яку нешкідливу хімічну речовину, наприклад нікель, кобальт чи метакрилат гель-лаку для нігтів. 

Дане захворювання характеризується такими симптомами:

  • сухість шкіри;
  • свербіж, що посилюється вночі;
  • знебарвлені плями на шкірі;
  • лущення;
  • припідняті горбочки, заповнені рідиною або з кірочками на краях;
  • загрубла шкіра.

Екзема має тенденцію з’являтись на певних ділянках тіла, таких як обличчя, вилиці, руки та ноги.

Екзема, яка почалась в дитинстві, може минути в перші роки життя. Але якщо вона залишається й у дорослому віці, хворому слід уникати її найвідоміших тригерів:

Крім атопічного та контактного бувають й інші види дерматитів, які частіше зустрічаються на різних етапах життя. Наприклад, біла пітниця, як і атопічний дерматит, частіше розвиваються у дітей.

Екзема рук частіше спостерігається у людей молодого та середнього віку. Венозна (або гравітаційна) екзема, астеатотичний дерматит і нумулярна екзема — у середніх і старших вікових групах. 

І всі ці захворювання, теоретично, можна сплутати з грибковим ураженням шкіри. Особливо якщо їх плутає сам пацієнт, не обізнаний у тонкощах проявів всіх цих патологій. 

Як лікувати екзему

Аби уникнути загострень екземи, важливо не допускати контакту з її основними подразниками та постійно зберігати шкіру зволоженою.

Для цього можна використовувати прописані лікарем емолієнти – спеціальні креми, розроблені для зволоження шкіри, ураженої дерматитом. Серед них — пінка «Блу кап», що полегшує свербіж та дбайливо усуває сухість шкіри. Засіб можна використовувати разом зі специфічними фунгіцидними препаратами, які лікарі призначають для лікування грибкової інфекції. 

Деякі з них, наприклад аерозоль «Скін-кап», поєднують антибактеріальні й протигрибкові властивості, а тому можуть бути особливо ефективними.

Лікар також може прописати світлотерапію, антигістамінні препарати, місцеві кортикостероїдні мазі або креми. А в деяких випадках — імунодепресанти та імуномодулюючі ліки.

А от самостійно призначати собі протизапальні мазі чи креми та будь-які інші медикаменти, а також використовувати натуральні олії не варто.

Найкращий вихід із ситуації, якщо з’явилися висипи, що не проходять певний час і впливають на якість життя, — звернутись до лікаря-дерматолога. Він встановить правильний діагноз та за потреби спрямує вас до лікаря-алерголога для проведення тестування — прик- або патч-тестів. Та й оптимальну схему лікування на основі результатів цієї діагностики завжди має підбирати лікар.

Коментарі
Loading...