Алергічний контактний дерматит може минути. Що для цього повинні зробити ви?

66


Алергічний контактний дерматит (АКД) — це реакція на речовину, яка при контакті зі шкірою викликає алергію у людей, схильних до неї. В медицині АКД ще називають контактною алергією.

Алергічний контактний дерматит — поширене захворювання. Але найчастіше він уражає жінок, які користуються косметикою, біжутерією із вмістом нікелю, роблять акриловий манікюр.

Маленькі діти також досить часто страждають на алергію до нікелю. А люди похилого віку реагують на антибіотики місцевої дії.

Найчастіше контактна алергія уражає людей таких професій:

  • перукарів,
  • косметологів,
  • медичних працівників,
  • прибиральників,
  • мулярів,
  • флористів.

Захворювання вважається реакцією гіперчутливості 4 типу, або реакцією сповільненої дії. Вона виникає через 2-3 доби після впливу алергену.

Що саме викликає контактну алергію?

Механізм розвитку недуги включає CD4+ Т-лімфоцити, які розпізнають антиген на поверхні шкіри. Вони продукують білки, що активують імунну систему і викликають симптоми дерматиту.

Тобто алергічний контактний дерматит виникає насамперед через дотик шкідливої речовини до шкіри, а не через внутрішні чинники або їжу

Лише незначна кількість пацієнтів реагує на конкретний алерген, який може бути абсолютно безпечним для тих, хто не має до нього чутливості. Більшість людей можуть роками контактувати зі «шкідливими» речовинами й не розвивати на них жодної реакції.

В групу ризику входять пацієнти, у яких порушена бар’єрна функція шкіри. Зокрема ті, що страждають виразками ніг, періанальним, хронічним подразнюючим контактним або атопічним дерматитом

Клінічні ознаки АКД

Захворювання розвивається через кілька годин після контакту з причинним подразником і минає протягом кількох днів, якщо шкіра не буде з ним контактувати.

Зазвичай таке захворювання обмежується місцем впливу алергену, проте здатне поширюватись і за межі цієї ділянки або ж бути генералізованим.

Перенесення алергену через пальці може спричинити розвиток дерматиту повік та статевих органів як дітей, так і дорослих. Включаючи  алергію на статевих губах

Уражена шкіра червоніє, свербить, набрякає, вкривається пухирями, стає сухою та нерівною. 

Приклади АКД

Ось деякі типові різновиди алергічного контактного дерматиту:

  • Екзема на шкірі внаслідок контакту з нікелевими ювелірними прикрасами.
  • Реакція на запахи парфумів та хімікатів для дому.
  • Контактна алергія на каніфоль.
  • Набряки та утворення пухирів на обличчі й шиї в результаті перманентного фарбування волосся, викликаного алергією на парафенілендиамін.
  • Дерматит рук внаслідок реакції на латекс, який використовується у виробництві гумових рукавичок.
  • Почервоніння обличчя в результаті контакту з метилізотіазоліноном – консервантом, що додається до засобів для волосся та в дитячі серветки.
  • Дерматит кінчиків пальців, викликаний акрилатами, що використовуються для нарощування волосся та в косметиці для нігтів.
  • Реакції на дентальні імплантати, до складу яких входять акрилати.
  • Локалізовані пухирі в місці нанесення ліків для місцевого застосування, таких як антибіотики.
  • Набряк та утворення пухирів на відкритих ділянках  тіла (обличчя та руки) через контакт з такими рослинами, як борщівник. Про цю реакцію читайте трохи нижче.

Існує й дуже довгий список речовин, що викликають контактну алергію у незначної частини населення.

Випадкове ковтання контактного алергену може призводити й до розвитку генералізованого системного контактного дерматиту. 

Фотоалергічна реакція

Іноді контактна алергія виникає лише після дії на шкіру ультрафіолету. Висипання проявляються на ділянках, на які потрапляє сонячне світло. Навіть — крізь одяг. Таке захворювання називається фотоконтактним дерматитом.

Викликати алергію можуть також і сонцезахисні креми та інші засоби, які наносяться на зовнішню, а не внутрішню поверхню руки.

Прикладом фотодерматиту може бути ураження обличчя, шиї та рук при застосуванні антибактеріального мила.

Діагностика алергічного контактного дерматиту

Контактну алергію легко розпізнати без спеціальних тестів. Достатньо зібрати інформацію про середовище, в якому перебуває пацієнт, його хобі, речовини, якими він користується дома та на роботі, а також тривалість знаходження на сонці.

Іноді висипання минають самі по собі, якщо алерген більше не взаємодіє зі шкірою. Але навіть незначний повторний контакт може знову викликати алергію.

Для підтвердження діагнозу використовується патч-тестування. Під час нього потенційний алерген наносять на ділянку шкіри на кілька діб. 

Найчастіше це робиться на шкірі спини. Контактна алергія підтверджується, якщо за декілька днів у місці, де прикріплений пластир з алергеном, проявляється реакція.

Щоб виключити грибкову інфекцію, роблять зішкріб зі шкіри для мікропосіву.

Профілактика алергічного контактного дерматиту

Проводиться способом виявлення причинного алергену та уникнення контакту з ним.

Після того, як патч-тестування встановить вашу речовину-алерген, дотримуйтесь таких правил:

  1. З’ясуйте, де може знаходитись ваш причинний алерген. 
  2. Читайте етикетки всіх продуктів, якими користуєтесь. Пам’ятайте, що багато хімікатів мають декілька назв.
  3. Уважно вивчайте предмети, що вас оточують. 
  4. Надягайте спеціальні рукавички, щоб захистити руки від дотику до матеріалів, на які ви реагуєте. Знімайте рукавички дуже обережно. Деякі хімічні речовини потрапляють на шкіру крізь гуму або тканину. Тому проконсультуйтесь зі спеціалістом, які з рукавичок підходять саме вам.

З усіх питань радьтесь з лікарем-дерматологом.

Як лікують алергічний контактний дерматит

Для лікування АКД використовують такі засоби:

  • Пом’якшувальні креми, зокрема, з піритіоном цинку, який довів ефективність при цій патології.
  • Місцеві стероїди та/або антибіотики — при вторинній інфекції.
  • Фототерапія або фотохіміотерапія.
  • Азатіоприн, циклоспорин або інший імунодепресивний засіб, який може приписати лише лікар.
  • Мазі-інгібітори кальциневрину.

Деяких алергенів важко позбутись, особливо якщо вони переносяться повітрям. Наприклад, епоксидна смола або пил композитів.

Чим довше людина страждає на важкий АКД, тим більше часу знадобиться для встановлення діагнозу та виявлення причини хвороби.

Деякі форми дерматиту зберігаються протягом життя, наприклад, алергія на хромати.