З антитілами та без – якими бувають види алергічних реакцій

0 422

Будь-яка речовина, з якою контактує людський організм, може стати причиною гіперчутливості. Вона розвивається, коли імунна система починає занадто сильно реагувати на ту чи іншу молекулу. І така реакція завдає шкоди організму. Втім, попри уявну схожість між відповідями імунної системи на різні чинники алергії, насправді види алергічних реакцій відрізняються.

При цьому під визначення гіперчутливості потрапляють як алергія, так і різні аутоімунні розлади. Різниця в тому, що алергія є імунною реакцією на екзогенні (тобто ті, що потрапляють ззовні) речовини — антигени або алергени. 

Тоді як аутоімунні захворювання виникають внаслідок аномальної імунної відповіді на ендогенні, тобто внутрішні речовини. Вони називаються аутоантигенами та виробляються самим організмом.

Аби людина сенсибілізувалася до алергену, наприклад пилку рослин, їжі, металу чи лупи тварини, має пройти час.

Тож 

алергічні прояви ніколи не виникають при першому контакті з речовиною, яка згодом стане причиною захворювання. 

Симптоми алергії людина може відчути щонайменше при другому контакті. А іноді для того, щоб гіперчутливість проявила себе, потрібні роки.

Існує декілька способів класифікації алергії:

  • залежно від сезону (наприклад поліноз);
  • по речовині, до якої сенсибілізувався організм;
  • з огляду на види алергічних реакцій.

Таких традиційно виділяють чотири. 

І тип

Алергічна реакція І типу називається ще реакцією негайної гіперчутливості. Проявляється упродовж декількох хвилин після контакту з речовиною, що її спричинила. Також можливе настання відтермінованої фази, яка починається упродовж 24-72 годин після негайної реакції.

При алергічній реакції І типу відбувається вивільнення гістаміну та інших медіаторів імуноглобуліну Е (IgE) з опасистих клітин та базофілів.  

Саме так розвивається небезпечна для життя анафілаксія, а також астма, ангіоневротичний набряк та алергічний ринокон’юнктивіт

А спостерігаються ці реакції, зокрема, у людей, сенсибілізованих до:

ІІ тип

Алергічна реакція ІІ типу — це цитотоксична реакція гіперчутливості. В її основі лежить механізм сприймання організмом власного білка як чужорідного, а в розвитку задіяні антитіла імуноглобуліну G або імуноглобуліну М. 

Наслідком процесу є пошкодження клітинної мембрани. Це оболонка, що оточує та захищає клітину.

Прикладом алергічної реакції ІІ типу є гемолітична анемія, яку спричиняє вживання наркотиків. Також цитотоксичними є алергія на ліки, реакції, що розвиваються при переливанні крові та її компонентів, аутоалергічні захворювання, зокрема псоріаз.

ІІІ тип

Реакції ІІІ типу, або реакції імунного комплексу, залучають циркулюючі імунні комплекси «антиген – антитіло», які відкладаються у венулах — дрібних кровоносних судинах діаметром 8-100 мкм. У ці дрібні судини збирається кров із капілярів.

Прикладом реакції імунного комплексу є сироваткова хвороба, яка розвивається у відповідь на введення сироватки крові, зазвичай кінської. Також алергічною реакцією ІІІ типу є: ревматоїдний артрит, деякі форми гіперчутливості до лікарських препаратів та геморагічний васкуліт (запалення кровоносних судин).

IV тип

Друга назва алергічної реакції типу IV — реакція уповільненої гіперчутливості. На відміну від інших, при ній антитіла не виробляються. Натомість відбувається взаємодія антигену з сенсибілізованими Т-лімфоцитами (їх ще називають кілерами), що призводить до вироблення останніми біологічно активних речовин — лімфокінів.

Алергічна реакція IV типу характерна для контактного дерматиту у людей, сенсибілізованих до отрути рослин або до нікелю. Також вона розвивається при туберкуліновій реакції (р. Манту) та при відторгненні трансплантованого органа.

Інші види алергічних реакцій

Окрім класифікації за чотирма видами деякі науковці використовують розподіл алергічних реакцій на сім видів. А саме: 

  • Реакція інактивації/активації антитіл.
  • Цитотоксичні або цитолітичні реакції антитіл.
  • Імунокомплексні.
  • Алергічні.
  • Т-клітинні цитотоксичні.
  • Затримка реакцій гіперчутливості.
  • Гранулематозні.

Такий підхід до класифікації пояснюється тим, що різні компоненти імунної системи можуть брати участь у формуванні різних видів реакцій гіперчутливості. Наприклад, Т-клітини відіграють важливу роль у патофізіології алергічних реакцій.

Також ті, хто дотримується наведеної системи класифікації, вважають термін «негайна гіперчутливість» дещо неправильним, оскільки він не враховує реакцію пізньої фази (хронічне алергічне запалення), яка часто виникає при таких типах реакцій.

Ще однією класифікацією типів алергії є розподіл за типами чинників, які викликають недугу.

Коментарі
Loading...