Як підтримувати дієту з низьким вмістом гістаміну
Гістамін — це хімічна речовина, біогенний амін та медіатор, тобто посередник між іншими молекулами тіла. Він відомий і здатністю запускати алергічні реакції. Присутність гістаміну є важливою для декількох основних систем організму, включаючи імунну, травну і нервову.
Деякі люди відчувають алергічну відповідь на їжу, багату гістаміном. Така індивідуальна несприйнятливість спостерігається приблизно у 1 % населення Землі.
Весь необхідний організму гістамін синтезується у клітинах нашого тіла. Втім, цей амін також міститься в деяких продуктах. Адже так само, як і людський, його синтезують інші живі організми. Це можуть бути рослини та тварини, плоди чи м’ясо яких ми їмо.
Найчастіше непереносимість гістаміну є наслідком генетичних особливостей організму. І для таких людей особливо актуальна дієта з низьким вмістом цієї речовини.
Непереносимість гістаміну: генетика та хвороби
Втім, не лише генетика, а й певні хворобливі стани можуть збільшити ризик непереносимості гістаміну. До них належать:
- шлунково-кишкові розлади,
- хвороба Крона,
- гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ),
- хвороби печінки,
- хронічний стрес,
- дисбаланс мікробіому кишечника.
На активність ферменту діаміноксидази, який допомагає нашому тілу засвоювати гістамін, можуть впливати деякі ліки, що відпускаються за рецептом або без нього. Внаслідок чого гістамін накопичується в організмі.
До переліку таких ліків входять:
- теофілін;
- серцеві препарати;
- антибіотики;
- антидепресанти;
- антипсихотичні засоби;
- діуретики;
- м’язові релаксанти;
- знеболювальні препарати (аспірин, напроксен, індометацин, диклофенак);
- шлунково-кишкові препарати;
- ліки проти малярії та туберкульозу.
У людей з непереносимістю гістаміну можуть спостерігатися найрізноманітніші симптоми, пов’язані з різними системами та органами.
У когось продукти, багаті гістаміном, можуть спровокувати головний біль, подразнення шкіри або діарею. Певні ліки або стани можуть збільшити чутливість до гістаміну.
Надійних тестів або процедур, які лікарі можуть використовувати для діагностики непереносимості гістаміну, немає. Непрямим доказом може стати шкірна проба «гістамін—50». Поява пухирця розміром більше ніж 3 мм через 50 хвилин після здійснення проби може свідчити, що гістамін погано розщеплюється в організмі пацієнта.
Ще одним варіантом перевірки вашої реакції на гістамін є елімінаційна дієта під наглядом лікаря. Вона передбачає виключення певних продуктів з раціону не менш ніж на 4 тижні. Надалі їх поступово вертають — по одному.
Контролюючи симптоми пацієнта, з допомогою елімінаційної дієти лікар визначить, чи саме гістамін є причиною хворобливих проявів.
Їжа, якої слід уникати на дієті з низьким вмістом гістаміну
Взагалі рівень гістаміну в харчах оцінити важко. Навіть в одному і тому ж харчовому продукті, наприклад, в сирі чедер, рівень гістаміну може значно варіювати в залежності від того, як довго витримували сир, скільки він зберігається та які добавки містить.
Як правило, найвищий рівень гістаміну властивий ферментованим продуктам. Свіжа необроблена їжа має найнижчий вміст цієї речовини.
Існує також теорія, що деякі продукти, самі по собі не багаті гістаміном, можуть стимулювати клітини людського організму до його виділення. Такі харчі відомі як лібератори гістаміну.
Ця теорія, однак, не доведена з наукової точки зору.
Досить значну кількість гістаміну містять:
- кисломолочні продукти, такі як сир (особливо витриманий), йогурт, сметана, маслянка та кефір;
- ферментовані овочі, такі як квашена капуста та кімчі;
- соління або мариновані овочі;
- комбуча;
- в’ялене або ферментоване м’ясо, наприклад, ковбаси, салямі та шинка;
- вино, пиво, спирт та шампанське;
- ферментовані соєві продукти, такі як темпе, місо, соєвий соус та натто;
- ферментовані зернові, такі як хліб на заквасці;
- шоколад;
- авокадо;
- цитрусові;
- полуниці;
- помідори;
- баклажани;
- шпинат;
- заморожена, солона або консервована риба, наприклад сардини та тунець;
- оцет;
- кетчуп.
Плюси й мінуси дієти з низьким вмістом гістаміну
Непереносимість гістаміну погано вивчена і її важко діагностувати. Немає ніяких доказів того, що дієта поліпшить якість вашого життя в довгостроковій перспективі. Особливо якщо у вас немає точного діагнозу.
Дефіцит поживних речовин шкідливий в будь-якому віці, але така дієта особливо небезпечна для дітей.
Якщо ви підозрюєте, що у дитини є харчова алергія або підвищена чутливість, поговоріть з педіатром про альтернативне лікування.
Основна перевага дієти з низьким рівнем гістаміну полягає в тому, що вона може служити діагностичним засобом непереносимості цього аміну.
Виключивши з раціону продукти, багаті на гістамін, на кілька тижнів (під наглядом лікаря), а потім повільно додаючи їх до харчування, ви зможете дізнатися більше про свою непереносимість.
Толерантність до гістаміну значно варіює у різних людей. Додаючи гістамін до раціону, ви зможете оцінити, які саме продукти викликають неприємні симптоми, якщо такі є.
Але потрібно усвідомлювати, що дієти з низьким вмістом гістаміну можуть бути вкрай обмежувальними і здатні призвести до дисбалансу у харчуванні.
Для усунення з раціону продуктів, багатих на гістамін, і дотримання дієти з його низьким вмістом:
- Готуйте самостійно всі страви, що будете вживати.
- Вживайте продукти у вигляді, максимально наближеному до їх первісної форми.
- Записуйте все, що їсте, в щоденник харчування, обов’язково зазначаючи час кожного прийому їжі. Щоденник можна вести й у смартфоні.
- Записуйте час та дату виникнення будь-яких неприємних симптомів.
- Уникайте нездорової їжі, напівфабрикатів, продуктів з великою кількістю інгредієнтів.
- Порадьтеся з лікарем-дієтологом щодо правильного споживання під час дієти всіх необхідних поживних речовин.
- Обговоріть зі своїм лікарем необхідність приймання вітамінно-мінеральних добавок. Розгляньте добавки з ферментом діаміноксидазою (DAO). Він розщеплює гістамін, запобігаючи його всмоктуванню в кишечнику і потраплянню в кров. Порадьтеся щодо забезпечення організму достатньою кількістю вітамінів B6 та C, міді та цинку.
Якщо ви відчуваєте запаморочення, головний біль або будь-які інші ускладнення, слід негайно припинити дієту і звернутися до лікаря.
Не дотримуйтесь дієти з низьким вмістом гістаміну понад 4 тижнів.
Отже:
Як правило, дієта з низьким вмістом гістаміну не є довгостроковим планом лікування. Вона корисна як діагностичний метод і може допомогти виключити інші види харчової непереносимості.
Дотримуючись протягом 2-4 тижнів елімінаційної дієти, ви зможете краще зрозуміти, на які саме продукти у вашого організму виникає алергічна відповідь.
Існує дуже мало наукових даних, що підтверджують ефективність дієти з низьким вмістом гістаміну. Часто вона може призвести до неправильного харчування.
Тому поговоріть зі своїм лікарем-дієтологом про те, як правильно харчуватись на дієті.
У підсумку вам необхідно визначити індивідуальну сприйнятливість різних продуктів, що містять гістамін. Деякі ліки можуть збільшити ймовірність реакції на ці продукти.