Себорея та випадіння волосся. Як не переплутати з алергією та як лікувати 

0 452

Найчастіше себорея проявляється на голові, через що це захворювання іноді плутають з лупою. Але, на відміну від лупи, себорейний дерматит часто виходить за межі волосистої частини голови, призводячи до почервоніння та лущення шкіри на носі та у складках біля нього, в зоні брів чи в інших місцях.

Себорея, або себорейний дерматит, – поширена дерматологічна патологія. Досить часто це хронічний рецидивуючий стан, що характеризується лущенням шкіри, утворенням еритематозних плям з нечіткими краями, надмірним виділенням із сальних залоз. На світлій шкірі зазвичай добре помітно почервоніння, а на темній захворювання може проявлятися світлими плямами. 

Основними симптомами себореї є:

  • лущення шкіри голови, лупа;
  • свербіж, який посилюється, якщо волосся не мити кілька днів;
  • утворення під волосами та на тілі бляшок з жовтуватими лусочками;
  • симетричні округлі ділянки почервоніння на обличчі, де спостерігається лущення та утворення кірочок;
  • почервоніння країв повік, утворення скоринки по лінії росту вій.

Через схожість симптомів себорейний дерматит іноді можна сплутати також з псоріазом або алергією. Діагностику ускладнює те, що нерідко ці захворювання зустрічаються одночасно.

Себорея, псоріаз чи алергія?

Разом з тим зазначені стани мають різну природу. Наприклад, при алергії головним винуватцем реакції є той чи інший алерген. Це можуть бути як певні харчові продукти, так і мийні чи інші хімічні засоби

Відмінністю алергії та себореї є незначне випадіння волосся при останній. Воно може відбуватися через запалення, спричинене грибковим захворюванням, або ж через агресивне розчісування. Вдало підібране лікування зазвичай призводить до відростання та відновлення волосся. 

Чому виникає себорейний дерматит, до кінця не зрозуміло. Відомо лише, що існує ряд факторів, через які порушується функція сальних залоз, і вони починають виробляти більше жиру, ніж потрібно.

Стани, що підвищують ризик розвитку себореї:

  • імунні порушення зі зниженням функції Т-лімфоцитів, наприклад ВІЛ-інфекція;
  • хелікобактерна інфекція, яка може проявлятися гастритом, печією;
  • спадкові аномалії синтезу жиру (часто стають причиною себорейного дерматиту у дітей);
  • психоемоційне перенапруження, гострий і хронічний стрес;
  • схильність організму до алергії;
  • хвороба Паркінсона, ураження лицевого нерва, травми хребта — призводять до себостазу (накопичення жиру в залозах і на шкірі);
  • дефіцит сну;
  • низькі температури повітря;
  • підвищення рівня андрогенів, що також характерно для акне.

Спочатку себорея розглядалася як інфекційне захворювання шкіри, оскільки у всіх хворих в осередках ураження виявляється багато дріжджових грибів роду малассезія (Malassezia).

Зараз доведено, що ці мікроорганізми є частиною здорового мікробіому голови. Проте за певних умов, наприклад при надмірних виділеннях із сальних залоз, кількість грибів починає різко збільшуватися. Вважається, що запальний процес опосередковується грибковими метаболітами, зокрема жирними кислотами, що вивільняються з тригліцеридів сальних залоз. 

Надлишок Malassezia призводить до запалення. А тому при лікуванні хворих на себорейний дерматит не можна ігнорувати грибкову інфекцію.

До речі, та сама малассезія може провокувати й лупу. І ця недуга, й себорейний дерматит мають чіткі ознаки окислювального стресу, на що вказує порушення рівня поверхневих і системних антиоксидантних ферментів у шкірі. 

Види себорейного дерматиту та хто хворіє частіше

Себорея може вражати людей будь-якого віку. Найчастіше цей стан проявляється у немовлят та дорослих у віці від 30 до 60 років. У ранньому віці це захворювання зустрічається приблизно з однаковою частотою у малюків жіночої та чоловічої статті. Але у підлітковому та дорослому віці від себореї частіше потерпають чоловіки. 

Враховуючи особливості перебігу недуги в різному віці, хвороба поділяється на дві великі категорії, в межах яких виділяють підвиди:

  • Себорейний дерматит дитячого віку. Проявляється на волосистій частині голови ( так звані шапочка новонародженого, люлька голови, лишай), у складках шкіри тіла, зоні підгузка, біля брів та за вухами.
  • Себорейний дерматит дорослих: дерматит волосистої частини голови, тулуба, обличчя — поширена форма (генералізований варіант захворювання).

У немовлят себорея зазвичай проходить сама по собі й не повертається. У дорослих захворювання може тривати пожиттєво. 

Багато людей, які захворіли на себорею у молодому віці або після 50 років, страждають від хронічного себорейного дерматиту, відчуваючи періоди загострень протягом усього життя.

За результатами досліджень, поширеність себореї складає близько 3-10 випадків на сто осіб.

Діагностика себореї включає:

  • опитування та огляд пацієнта;
  • клінічні та біохімічні дослідження крові;
  • мікроскопію зішкріба з ураженої ділянки шкіри;
  • дерматоскопію, трихоскопію;
  • аналіз на андрогени;
  • консультацію гастроентеролога, генетика.

Якщо у вас себорея й ви помітили випадання волосся, запишіться на прийом до лікаря. Кваліфікований дерматолог допоможе скласти план лікування та виключити інші можливі причини випадіння волосся.

Самостійно функція сальних залоз відновлюється вкрай рідко. Як правило, якщо не звернутися до фахівців, себорея прогресує і призводить до важких наслідків. 

Зокрема, утворюються великі ділянки лущення й запалення, які зливаються, з’являються тріщини шкіри та мокріння. Висипання на тулубі викликають свербіж, що гнітюче діє на психіку та призводить до порушень сну. Через розчісування сверблячих ділянок виникають умови для приєднання вторинної піогенної флори.

Себорея: лікування та профілактика 

Лікування легкої форми себореї у дорослих включає застосування місцевих протигрибкових засобів — шампунів та мазей. 

При захворюванні середньої тяжкості додатково призначають протизапальні (в тому числі гормони) і кератолітичні (пом’якшувальні) засоби. У випадку важкого перебігу додають пероральні протигрибкові та протипаразитарні препарати, фототерапію, а при гнійному запаленні — антибіотики.

У дітей (якщо це не важка спадкова патологія), як правило, досить поліпшити догляд за шкірою. При необхідності призначають місцеві протизапальні та протигрибкові препарати.

В середньому тривалість лікування становить близько 14 днів.

При себореї добре зарекомендував себе препарат «Алопель». Він сприяє нормалізації обмінних процесів волосистої частини голови, покращує стан фолікулів, зменшує окислювальний стрес та випадання волосся й загалом покращує стан шкіри голови. 

Заходи профілактики себореї охоплюють:

Особливості профілактичної дієти — велика кількість рослинних волокон і клітковини, обмеження тваринних жирів і фаст фуду.

Коментарі
Loading...