Себорейний дерматит: симптоми, профілактика та лікування

104


Себорейний дерматит — поширена шкірна хвороба, яка викликає сверблячі висипання з висівкоподібними лусочками. На світлій шкірі висип червоний, на темній — світлий. Захворювання називають ще лупою, себореєю, себорейною екземою.

Плями себорейного дерматиту дуже нагадують псоріаз, екзему або алергічну реакцію. Як правило, вони локалізуються на шкірі голови, але можуть  з’явитись на обличчі або будь-якій ділянці тіла.

Лупа на голові — теж одна із форм себорейного дерматиту: висипання, що ніколи не загоюються й розкидані під усім волосяним покривом.

Себорейний дерматит не заразний і не пов’язаний з алергією, хоча деякі прояви алергічної чутливості можуть його імітувати. 

Для постановки правильного діагнозу необхідне ретельне обстеження у дерматолога. 

Себорейний дерматит: причини та клінічні ознаки  

Розрізняють дитячу та дорослі форми себорейного дерматиту. Перший вражає немовлят у віці до 3 місяців. Як правило, минає до року.

Себорейний дерматит у дорослих починається в пізньому підлітковому або похилому віці. Захворювання частіше розвивається у чоловіків, ніж у жінок.

Причин виділяють чимало:

  • Жирна шкіра.
  • Сімейна схильність до себорейного дерматиту або псоріазу.
  • Імуносупресія, тобто пригнічення імунної системи внаслідок пересадки органа, вірусної інфекції (зокрема ВІЛ), лімфоми.
  • Неврологічні та психічні захворювання: хвороба Паркінсона, пізня дискінезія, депресія, епілепсія, параліч лицьового нерва, травма спинного мозку.
  • Вроджені захворювання, такі як синдром Дауна.
  • Лікування псоріазу псоралетом, а також терапія ультрафіолетом.
  • Хронічне недосипання.
  • Приймання деяких ліків.
  • Холодна та/чи суха погода.

Вважають, що розвиток себорейного дерматиту пов’язаний з поширенням різноманітних видів шкірних мікроорганізмів, зокрема дріжджів. Речовини, які вони виділяють у шкіру, здатні викликати запальну реакцію. 

Позаяк у кожного з нас індивідуальна мікрофлора шкіри й по-різному працює шкірний бар’єр, прояви себорейного дерматиту будуть неоднаковими.

Дитячий себорейний дерматит 

Викликає гнейс — дифузне жирне лущення на шкірі волосистої частини голови. Висипання можуть з’являтись також під пахвами та в паху.

Плями бувають рожевого кольору, можуть відшаровуватись та лущитись.

Захворювання не викликає свербежу, тому висипання не турбують дитину, навіть якщо вони генералізовані.

Себорейний дерматит у дорослих

Зазвичай вражає шкіру голови, обличчя та верхню частину тулуба.

Характерні ознаки:

  • Зимові рецидиви покращуються влітку після перебування на сонці.
  • Більшу частину часу свербіж мінімальний.
  • Комбінована жирна та суха шкіра середньої частини обличчя.
  • Загрубілі локалізовані лусочки або дифузне лущення на шкірі голови.
  • Блефарит: лущення та почервоніння повік.
  • Лососево-рожеві, тонкі лусочки та нечіткі бляшки в складках шкіри з обох сторін обличчя.
  • Пелюсткове або кільцеподібне лущення на лінії росту волосся та передній частині грудей.
  • Висипання під пахвами, під грудьми, в складках паху та на статевих органах.
  • Поверхневий фолікуліт (запалені волосяні фолікули) на щоках та верхній частині тулуба. 

Виражений себорейний дерматит, який поширюється шкірою голови, шиєю та тулубом, іноді називають пітиріазним себорейним дерматитом.

Діагностика себорейного дерматиту

Діагностика захворювання проводиться виключно за клінічними проявами та поведінкою людини.

Біопсія шкіри може принести лише певну користь, відтак її призначають зрідка. Процедура полягає в зіскрібанні шматочка шкіри, який потім вивчають під мікроскопом. 

Це допомогає виключити інші захворювання, які можна сплутати з себорейним дерматитом. А саме:

  • Псоріаз. Спричиняє появу великої кількості сріблясто-білих лусочок на ліктях та колінах. Досить часто поєднується з себорейним дерматитом.
  • Розецеа. Також може проявлятися в парі з дерматитом. Це захворювання має вигляд червоного висипу з невеликою кількістю лусочок або без них. Як правило, на обличчі.
  • Екзема (атопічний дерматит). Викликає запалення шкіри на голові, ліктях або колінах.
  • Алергічна реакція. Якщо висипання сверблять і не минають після лікування, їх причиною може бути алергія. 
  • Системна червона вовчанка (СЧВ). На певній стадії цього захворювання посередині обличчя з’являються висипання у формі метелика.

Лікування себорейного дерматиту

Іноді себорейний дерматит минає сам по собі. Але зазвичай він то зникає, то з’являється знову. Тому контролювати недугу краще, ретельно доглядаючи за шкірою.

Лікування немовлят

Регулярне миття шкіри голови дитячим шампунем або кремом на водній основі має супроводжуватись розчісуванням ніжною щіткою. Вона видалятиме шкірні лусочки.

Дітям, в залежності від ступеня висипань, призначають протигрибкові препарати місцевої дії.

Терапія себорейного дерматиту у дорослих

Лікування себорейного дерматиту часто включає такі заходи:

  • Для видалення лущення використовують саліцилову або молочну кислоту, сечовину, пропіленгліколь.
  • Місцеві протигрибкові засоби застосовують для зменшення росту на шкірі дріжджових грибів роду Malassezia. Слід звернути увагу, що деякі штами маласезії мають стійкість до азольних протигрибкових засобів. Тому варто спробувати піритіон цинку або сульфід селену.
  • Легкі кортикостероїди вживають протягом 1-3 тижнів для зменшення запалення.
  • Щоб прибрати побічні явища на шкірі обличчя, лікар може призначити пацієнтові інгібітори кальциневрину та інші місцеві кортикостероїди.

В резистентних випадках дорослим призначають антибіотики або фототерапію.

Для покращення стану шкіри помічними будуть спеціальні лікувальні пінки.

Якщо висипання уразили шкіру обличчя, вух, грудей та спини, треба:

  • Ретельно промивати шкіру 1-2 рази на добу за допомогою очищуючого засобу без мила.
  • Використовувати прописаний лікарем крем.
  • Застосовувати лікувальну пінку двічі на день.

Іноді для пом’якшення симптомів себорейного дерматиту використовуються різноманітні лікувальні трави. Але їхня ефективність не визначена клінічними дослідженнями.

Якщо себорейний дерматит не минає, а ділянка під висипом починає боліти, набрякати, сочитися гноєм, треба негайно звернутись до лікаря. 

Він припише рецептурний крем, шампунь або протигрибкові таблетки, аби полегшити симптоми.