Алергія на аніс небезпечна для мисливців та рибалок

97


Цукерки, булочки, алкогольні напої. Перелік продуктів та страв, до складу яких виходить аніс, досить довгий. Однак смакувати цією пряністю можуть лише ті, кого оминула алергія на аніс. 

Адже гіперчутливість до нього може мати важкі наслідки. Навіть такі, що загрожують життю.

З погляду ботаніки аніс (Pimpinella anisum) — це однорічна трав’яниста рослина роду бедринець родини селерових, або зонтичних (Apiaceae). Походить із Південної Європи та Середземномор’я та сьогодні культивується в багатьох країнах. В Україні аніс також росте як здичавіла рослина.

Окрім анісу до Apiaceae належать кмин, кріп, коріандр та фенхель, а також петрушка, морква й селера.

Властивості анісу

Протягом багатьох століть аніс використовується як приправа до кондитерських страв та алкогольних напоїв. А ще в парфумерії та для виробництва косметичних засобів

Застосовується аніс і як ліки:

  • Його рекомендується вживати як заспокійливе, відхаркувальний засіб та засіб проти метеоризму. 
  • Допомагає при розладах травлення і синдромі подразненого кишечника. 
  • Результати деяких досліджень свідчать про те, що регулярне приймання анісового порошку протягом двох місяців сприяє зниженню рівня цукру при діабеті. 
  • Також, за даними інших досліджень, прийом екстракту насіння анісу допомагає зменшити частоту припливів під час менопаузи у жінок.

Окрім цього хімічні речовини, що входять до складу анісу, мають властивості, подібні до властивостей гормону естрогену. А ще здатні діяти як інсектициди та зменшувати набряк і запалення.

Симптоми алергії на аніс

Але водночас із користю як з кулінарного, так і медичного погляду, аніс здатен завдати й шкоди здоров`ю. Адже, як і деякі інші спеції та приправи, він викликає алергічні реакції.

Так, вживання анісу в їжу може спровокувати розлади травної системи. А наслідком контакту з ним може бути кропив’янка. ЇЇ характерними ознаками є сверблячі пласкі блідо-рожеві пухирі, подібні до слідів від опіку кропивою. 

Такі пухирі вкривають все тіло або його окремі ділянки. Можуть бути малими або великими, мати червоний колір або не відрізнятися від забарвлення шкіри. Появі пухирів може передувати свербіж, або ж він виникає одночасно з ними. 

А ось респіраторні симптоми, такі як напади астми, ринокон’юнктивіт, хрипи, кашель, частіше є наслідком вдихання спеції. Часто у такий спосіб дається взнаки професійна алергія на аніс. 

Зазвичай на неї страждають працівники фабрик спецій та ті, хто займаються виробництвом лікерів та інших алкогольних виробів, що містять аніс.

Також сенсибілізуватися до нього можуть і мисливці та рибалки. Адже аніс входить до складу деяких приманок для риби, а ще використовується як штучний аромат при альтернативному полюванні з хортами.

Тож якщо у власників собак мисливських порід виникають симптоми алергії, не виключено, що справа зовсім не в чотирилапому улюбленці, а в прянощах, на запах яких він «полює». 

Ну а найважчим проявом алергії на аніс є анафілаксія. Це системна реакція, серед симптомів якої зниження артеріального тиску та запаморочення. Вона «б’є» одночасно по багатьох органах та несе пряму загрозу життю. А відтак потребує негайної медичної допомоги.

Алергени анісу

Алергени анісу, які таким чином впливають на людський організм, на сьогодні повністю не охарактеризовані. При цьому відомо, що основних білків, на які імунна система реагує виділенням специфічного імуноглобуліну IgE, в анісу сім. І вони, відповідно, мають розміри приблизно 48, 42, 37, 39, 33, 34 та 20 кДа.

Також науковці встановили, що люди, гіперчутливі до анісу, перехресно реагують і на алергени інших представників родини Apiaceae.

Відомо також, що особи, гіперчутливі до березового пилку, який містить алергенні білки Bet v 1 або Bet v 2, а також до пилку полину, можуть сенсибілізуватися і до рослин родини селерових. У зв’язку з чим запроваджений термін «синдром селера – морква – полин».

Діагностика алергії на аніс

Утім, вписати цей діагноз або ж висновок «алергія на аніс» до вашої медичної картки може лише лікар-алерголог. І тільки після того, як ви пройдете необхідні обстеження. 

Це можуть бути натуральні прик-тести з анісом. Але простіше пройти алергодіагностику за допомогою молекулярного тесту ALEX2. Адже саме він дозволяє одночасно виявити чутливість пацієнта до 295 алергенних екстрактів та молекул, у тому числі анісу.

Якщо вашу гіперчутливість до анісу буде підтверджено, доведеться виключити з раціону усі страви та продукти, що містять цю приправу. А ще з обережністю вживати інші пряні рослини з родини селерових, а також саму селеру та моркву. 

Втім, найкращу для вас та персоніфіковану дієту на основі результатів алерготестування може скласти лише лікар.