Алергія на фенхель пов’язана з гіперчутливістю до пилку берези та персика

78


Фенхель, родич добре відомого українцям кропу, походить із Середземномор’я та зустрічається по всьому світу. У нього багато корисних властивостей, які знаходять застосування у кулінарії, фармацевтиці та косметології. Але, крім цього, фенхель є алергенною рослиною. Причому алергія на фенхель може бути викликана як його насінням, так і соком або ефірною олією. 

Висушене насіння фенхелю часто використовують у кулінарії як пряність зі смаком анісу. Утім, фенхель і аніс — різні, хоча й схожі на вигляд та смак рослини.

Окрім кулінарії, стигле висушене насіння та ефірну олію фенхелю застосовують при виготовленні ліків та косметичних засобів.

Ця рослина корисна при різних проблемах з травленням, зокрема печії, кишкових газах, здутті живота, втраті апетиту та кольках у немовлят. Також фенхель використовують при вагінальних симптомах після менопаузи.

Втім, фенхель може завдати й шкоди здоров`ю. Так, контакт шкіри з соком або ефірною олією фенхелю може спричинити світлочутливість та/або дерматит. 

А при потраплянні всередину організму олія фенхелю здатна викликати блювоту, судоми та набряк легень.

Особливо ризикують стати гіперчутливими до фенхелю ті, хто вже має алергію на інших представників родини зонтичних, або окружкових, до якої він належить. 

Це, наприклад:

Алергія на фенхель: симптоми

Прояви алергічних реакцій на цю рослину різноманітні:

Алергени фенхелю

Алергенні білки фенхелю науковцями не охарактеризовані. Щоправда, у цій рослині виявили пов’язаний із профіліном алерген, що схожий на такий у пилку берези, та інші молекули, що перехресно реагують з пилком.

А ще — білок перенесення ліпідів (LTP), наявність якого зумовлює розвиток перехресної алергії між фенхелем та персиком.

Вчені виявили значний зв’язок між важкими реакціями на фенхель та персик. При цьому основною причиною таких реакцій на фенхель був білок-переносник ліпідів, виявлений у цьому овочі. Він перехресно реагував з алергенним білком персика Pru p 3. 

Останній, своєю чергою, входить до групи PR-10 із родини Bet v 1. Це основний алерген пилку берези. А от у фенхеля, зазначають вчені, основним алергеном є саме білок із групи LTP.

Протеїни цієї групи відомі стійкістю до травлення й здатністю викликати важкі системні реакції, аж до анафілаксії.

Алергія на насіння фенхеля

Що стосується насіння фенхеля, то в ньому виділений алергенний білок Foe v 1. Він також входить до групи PR-10 і подібний за структурою до основного алергену пилку берези Bet v 1. 

Відтак і його наявність зумовлює розвиток перехресної алергії на фенхель у пацієнтів, що мають алергію до березового пилку. Так, у європейському дослідженні зі 196 гіперчутливих до пилку берези пацієнтів із синдромом оральної алергії, спричиненим різними плодами, 195 мали алергію на яблуко та/або фундук, а 103 — на насіння фенхелю.

Ще один алергенний білок, що виділили у насінні цієї рослини, — Foe v 2. Він належить до класу профілінів, які входять до складу усіх без виключення рослин. При цьому спорідненими між собою є три чверті профілінів, навіть коли йдеться про абсолютно різні види. 

Саме  наявність профіліну у насінні фенхелю може стати причиною розвитку перехресної алергії до інших овочів та фруктів.

Діагностика та профілактика алергії на фенхель

Поставити діагноз «алергія на фенхель» може лише лікар-алерголог. Для цього зазвичай використовується прик-тест зі свіжим овочем. 

У його листки лікар занурює ланцет, а потім наносить м’якоть на шкіру пацієнта, трохи проколюючи її. Якщо реакція виникла, лікар може розглядати ймовірність у вас алергії на фенхель. 

Точно визначити чутливість до родичів фенхелю можна й за допомогою молекулярного тесту ALEX. Завдяки йому можна не лише встановити, який продукт викликає алергію, а й визначити, яка саме молекула є причиною гіперчутливості.

Як правило, виявивши чутливість пацієнта до певного продукту, лікарі радять виключити його з раціону.

Алергія на фенхель виліковна

Утім, навіть якщо результати тесту підтвердять наявність у вас алергії на фенхель, це не обов`язково означатиме, що вам доведеться завжди уникати його. Адже гіперчутливість до цієї рослини можна вилікувати.

Так, у науковій літературі описаний випадок 34-річної  жінки з тривалим полінозом та синдромом оральної алергії, що розвивався після вживання огірка та фенхелю.

Окрім цього у неї розвивався негайний набряк гортані після вживання дині.  

Після 36-місячного курсу алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) жінка змогла спокійно вживати свіжі фенхель та огірок. А після 43 місяців імунотерапії — їсти й свіжу диню.

При цьому у неї пройшли й шкірні реакції на свіжий фенхель.

Втім, правильно підібрати та провести курс АСІТ може лише лікар-алерголог.