Дитина часто хворіє – що робити?

Батьки малечі нерідко переймаються, що їхня дитина часто хворіє. Утім, вчені вважають, що часто нездужати в дитячому віці — це нормально. Також нормально, якщо симптоми у малюка тривають до 14 днів, а кашель іноді не минає й до шести тижнів. Це означає, що діти можуть хворіти більшу частину року, однак все ще мати досить нормальну імунну систему.

Діти, особливо маленькі, сприйнятливі до захворювань через тривалий розвиток імунітету. Цей період, як правило, тягнеться до досягнення 7-річного віку.

Крім того, дитина часто хворіє, якщо має старших братів чи сестер або ходить до дитячого садка. У цих випадках у неї відбувається частіший контакт з вірусами та іншими мікроорганізмами. Маленькі діти — особливо ті, котрі відвідують дитячі заклади, стикаються з новим середовищем і патогенами, з якими не контактували раніше. 

Малюки та діти дошкільного віку, за різними даними, можуть переносити 8-12 або навіть 10-15 простудних, респіраторних та шлункових захворювань на рік. Якщо такі недуги в цілому мають легкий перебіг і не призводять до госпіталізації та приймання антибіотиків, це вважатиметься варіантом норми. 

Діти шкільного віку та підлітки в середньому хворіють 5–6 разів на рік; підлітки та дорослі можуть мати щороку 2–3 застуди. 

За іншою градацією, за сезон «осінь – зима» діти віком від року до пʼяти можуть переносити 6-8 епізодів ГРВІ, школярі від 6 до12 років — 2-4 епізоди.

Типовим періодом застудних захворювань та грипу вважається час з жовтня по квітень. Але, наприклад, через пандемію COVID-19 різні інфекції з’являлися у різний час. Зокрема, грип — у травні та у червні. Фактично діти можуть захворіти на застуду та інші недуги впродовж усього року.

То коли батькам дійсно варто непокоїтися?

Якщо справді дитина часто хворіє — це привід звернутися по кваліфіковану медичну допомогу: педіатра чи сімейного лікаря. Про відвідування імунолога варто задуматися, якщо у дитини є схильність до бактеріальних чи грибкових інфекцій. 

Інші приводи для занепокоєння: 

• вісім або більше вушних інфекцій протягом року;
• дві чи більше серйозних синусових інфекції протягом року;
• два або більше місяців вживання антибіотиків із незначним покращенням стану;
• повторні глибокі абсцеси шкіри чи інших органів;
• дві або більше інфекційні пневмонії протягом року;
• постійна молочниця в ротовій порожнині або в інших місцях у малюка віком від року;
• сімейна історія первинного імунодефіциту.

В інших випадках підвищена схильність до респіраторних захворювань може свідчити про ендокринологічні порушення, наприклад діабет, хворобу Крона, а також пояснюватися гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, латентним дефіцитом заліза тощо. 

Також часті нежить та кашель можуть бути викликані астмою й алергією.

Дитина часто хворіє: можливо, винна алергія?

Наприклад, існують два основні типи алергічного риніту: персистуючий, тобто той, що спостерігається цілорічно, та інтермітуючий. Його симптоми дошкуляють пацієнту не постійно, а час від часу. 

Найчастіше цей тип риніту є ознакою  сезонної алергії, або полінозу. Його викликають пилок рослин та спори грибів. 

За різними даними, від полінозу потерпають від 18 до 30 % дітей у світі. Тож якщо ваша дитина чхає і кашляє у теплу пору року без видимої на те причини, варто замислитися й про ймовірність захворювання сина чи дочки на поліноз. 

Адже фактично весняна алергія є найбільш неприємною. Причому починається вона вже наприкінці лютого й триває до середини осені. 

Діти з сезонною алергією також зазвичай страждають на інші алергічні захворювання: бронхіальну астму, атопічний дерматит (екзему) або харчову алергію.

Поліноз у дітей, як і у дорослих, часто супроводжується такими симптомами, як чхання, кашель, нежить, сльозотеча та свербіж очей.

І якщо пилок та спори грибів в довкіллі викликають сезонну алергію, то чинниками цілорічного алергічного риніту можуть бути:

• спори цвілевих грибів, що оселилися у вашій домівці;
• шерсть домашніх тварин;
• побутовий пил.

Якщо у вашої дитини алергія на один з перерахованих чинників, її імунна система реагує викидом гістаміну в кров. Вивільнення гістаміну створює запалення, зокрема слизових оболонок, що вистилають носові пазухи. Це і призводить до неприємних респіраторних симптомів. 

Утім, коли слизова оболонка носа запалюється через алергічну реакцію, це викликає прояви, схожі на класичну застуду.

Як діагностувати дитяче захворювання 

Діагностика хвороби зазвичай включає шкірні прик-тести для визначення точної причини (виду пилку чи побутового алергену) алергії у дитини. Також лікар може запропонувати провести молекулярний аналіз крові на алергени.

Визначення точної причини алергії допоможе оминати подразники, які провокують реакцію. Фактично уникнення алергенів — головна запорука профілактики розвитку симптомів алергії.

Алергія у дитини: як лікувати та профілактувати

Існує багато способів зменшити кількість алергенів в домі:

• прати білизну щотижня;
• замінювати подушки кожні 2-3 роки;
• використовувати для матраців і подушок антиалергенні підковдри та чохли на блискавці.

Разом з тим симптоми алергії зазвичай легко усуваються за допомогою правильно підібраних лікарем антигістамінних препаратів. 

Назальні спреї та промивання носа також можуть бути корисними засобами для усунення закладеності носа у дітей. У складних випадках лікарі порекомендують пройти курс алергенної, або алерген-специфічної імунотерапії (АІТ, або АСІТ). Вона допомагає поступово розвинути толерантність до того чи іншого подразника або, як мінімум, суттєво полегшити симптоми захворювання й головним чином вилікувати алергію.

Цілком можливо, що діти з часом переростуть свої застуди. Сприяти цьому може й загартовування. Головне — робити це поступово та розумно. 

Те, як підняти імунітет у вашому конкретному випадку, може порадити сімейний лікар або лікар алерголог-імунолог. Але найперше здоровий імунітет формують прогулянки на свіжому повітрі, здорова їжа, спорт та сон. 

Для дітей, котрі мають часті отити, пневмонії, бронхіти та інші інфекційні недуги, існують препарати, направлені на запобігання різного роду рецидивуючим респіраторним захворюванням. Одним з таких є «Бактек». 

Цей препарат активізує пам’ять вродженої імунної системи, що допомагає організму краще захищатися від бактерій та вірусних інфекцій та є унікальною комбінацією цільно вбитих бактерій. Препарат пройшов до- та постклінічні дослідження, показав високу ефективність при хронічних запальних захворюваннях середнього вуха,  верхніх та нижніх  дихальних шляхів.

Інші рекомендації лікаря щодо підтримання імунітету можуть включати:

• уникнення факторів ризику (наприклад, пасивного паління);
• забезпечення оптимальних умов вологості у приміщенні;
• часте провітрювання оселі;
• нормалізацію режиму дня й відпочинку;
• щоденне перебування на свіжому повітрі та фізичну активність;
• позитивний емоційний клімат у родині;
• раціональне харчування;
• дотримання графіку щеплень (кір, кашлюк, додаткова імунізація проти збудників респіраторних інфекцій, де це можливо (грип щорічно, пневмокок, менінгокок)).

І якщо ваша дитина часто хворіє, не втрачайте контакту із сімейним  лікарем, щоб малюк завжди залишався під медичним наглядом.