Алергія чи застуда: що викликає ваш риносинусит?
Синусова інфекція, яку іноді називають синуситом, зазвичай буває бактеріальною або вірусною. Іноді до розвитку синусової інфекції може призвести й алергія. Окрім власне синусних пазух, інфекція, як правило, вражає носові ходи, які у відповідь виділяють слиз. Такий стан відомий як риносинусит.
А відтак симптоми синусових інфекцій та алергії, яка також супроводжується нежитем, можуть бути дуже схожими. Обидва захворювання здатні викликати синусовий біль і підвищений тиск у пазухах, нежить, закладеність і чхання.
Але лікування алергії та синусової інфекції відрізняються. Тому встановлення точного діагнозу — риносинусит це чи алергія — є важливим для пацієнтів.
В чому різниця між симптомами застуди та алергії
У мозковому та лицевому відділах черепа є 4 пари пазух. У будь-якій з них може розвинутися інфекція або запалення, що призведе до синусової інфекції.
Риносинусит може бути гострим або хронічним. Якщо процес гострий, це означає, що він має тимчасовий характер. Тоді симптоми хвороби тривають до 4 тижнів.
Коли симптоми зберігаються довше 12 тижнів і при цьому медикаментозне лікування не допомагає, лікар, швидше за все, діагностує хронічний риносинусит.
Хронічний риносинусит частіше зустрічається у людей з алергією, астмою, викривленою носовою перегородкою та іншими станами, які можуть перекрити носовий хід або пазуху.
Своєю чергою, алергія є відповіддю імунної системи, яка агресивно бореться з нешкідливою для організму речовиною. Це може викликати біль і запалення.
Коли людина вдихає алерген, до якого вона чутлива, виникають симптоми алергічного риніту. І якщо контакт з алергеном чи іншим фактором, який викликає риніт, тривалий, то запальний процес може залучати й синусні пазухи.
Вони запалюються, набрякає їхня слизова оболонка. Так виникає риносинусит, спровокований алергеном.
Алергія на речовини у повітрі, такі як пил і лупа домашніх тварин, може викликати таке запалення і симптоми риносинуситу.
Коли пазухи набрякають при реакції на алерген або подразник, бактерії та інші збудники можуть потрапляти в ніс, потенційно спричиняючи інфекцію. Таким чином алергія може спровокувати синусову інфекцію.
Але не навпаки:
Синусові інфекції не викликають алергію. Однак, якщо у людини є алергія та риносинусит, інфекція може погіршити симптоми алергії.
Симптоми: алергія vs риносинусит
І інфекція, і алергія можуть спричинити набряки в носових ходах, що призведе до їх забиття або відчуття закладеності носа. Обидві проблеми також можуть викликати головний біль і відчуття тиску в обличчі.
Однак деякі тонкі відмінності можуть допомогти людині зрозуміти, інфекція у неї чи алергічна реакція.
Алергія може з’являтися раптово або зі зміною пір року. Риносинусит часто слідує за застудою чи іншою вірусною інфекцією.
Алергія
У людини, ймовірно, алергічна реакція, якщо:
- симптоми швидко виникають і проходять або з’являються лише в певний час року;
- симптоми з’являються тільки в певних ситуаціях чи місцях, наприклад в зоомагазині;
- сверблять, сльозяться очі;
- є водянисті прозорі виділення з носа;
- турбує часте чхання.
Риносинусит
Лікар може запідозрити у хворого риносинусит, якщо у нього:
- з носа виділяється густий жовтий або зелений слиз;
- виникають симптоми, які не пов’язані з певними місцями або ситуаціями;
- біль у яснах або над зубами;
- неприємний запах з рота;
- відчуття інтенсивного тиску в обличчі;
- зменшилась здатність відчувати запах чи смак;
- лихоманка.
Діагностика риносинуситу
Лікар-терапевт допоможе розрізнити риносинусит та різні види алергії й спрямує хворого до відповідного вузького спеціаліста.
Якщо риносинусит викликаний алергією, пацієнта надалі вестиме алерголог. Він діагностуватиме причини недуги за допомогою різних методів.
Зокрема, лікар може провести шкірний тест на алергію або взяти аналіз крові для молекулярного тестування чутливості до алергенів.
Він також може попросити у людини додаткову інформацію щодо історії хвороби.
Риносинусит, викликаний інфекцією
Діагностувати та лікувати інфекційний риносинусит може лікар-отоларинголог. Він проведе безпосереднє обстеження, вивчить симптоми та історію хвороби пацієнта, призначить КТ та ендоскопію.
Щоб визначити причину симптомів, лікар може запитати, чи була у людини недавно застуда або чи піддавалася вона впливу поширених алергенів.
Отоларинголог також може обстежити ніс, натискаючи на пазухи. Або ж взяти зразок виділень з носа, щоб перевірити наявність у них бактерій.
Лікування риносинуситу
Існують різноманітні методи лікування риносинуситу.
З алергічним компонентом
Правильне лікування недуги алергічного походження залежить від типу алергену та особливостей пацієнта.
Деякі варіанти, крім уникнення впливу алергену, включають використання:
- назальних стероїдів (для зменшення запалення);
- антигістамінних препаратів;
- протинабрякових засобів;
- препаратів, що називаються стабілізаторами опасистих клітин;
- пероральних стероїдних препаратів;
- алерген-специфічної імунотерапії, яка передбачає повільний вплив на організм невеликої кількості алергену для поступового зниження реакції на нього.
На випадок розвитку важкої алергічної реакції лікар може призначити пацієнту використання дозатора епінефрину.
З інфекційним компонентом
Відновлення проходження пазух і носових ходів може допомогти полегшити симптоми риносинуситу. Це дозволить пазухам забезпечувати нормальний відтік рідини. А крім того, зменшить ризик подальшого запалення й інфекції.
Допомогти можуть такі методи лікування:
- промивання пазух;
- сольові спреї для підтримки чистоти носа;
- стероїдні спреї, щоб тимчасово зменшити запалення;
- носові смужки для полегшення дихання під час сну.
Якщо виявлена бактеріальна інфекція, лікар може призначити антибіотики.
Коли у пацієнта діагностується хронічний синусит, лікар може порекомендувати операцію. Як правило, це крайній захід. При цьому все ще може знадобитися постійне медичне лікування, щоб запобігти повторному виникненню проблеми.
Профілактичні заходи
Профілактика риносинуситів полягає в уникненні потенційних подразників чи збудників.
З алергічним компонентом
Певні стратегії можуть знизити шанси на розвиток алергії або запобігти загостренню її симптомів з часом.
Ці стратегії передбачають:
- Ранній контакт дитини з поширеними харчовими алергенами, в тому числі через грудне молоко.
- Ранній контакт дитини з деякими тваринами, зокрема собаками, але не з котами.
- Мінімізацію контактів з пиловими кліщами шляхом регулярного прибирання, обробки м’яких меблів та ліжка, а також використання гіпоалергенних постільних речей.
- уникнення впливу сигаретного диму.
З інфекційним компонентом
Деякі стратегії зміни способу життя і домашні процедури допоможуть запобігти розвиткові риносинуситу. Особливо якщо проблема є хронічною.
Ці стратегії включають:
- Регулярне миття рук й утримання носа в чистоті, щоб зменшити поширення інфекції.
- Промивання носа для очищення носових ходів.
- Лікування будь-якої алергії для зменшення запалення.
- Уникнення будь-яких алергенів.
Коли звернутися до лікаря
Ні застудний риносинусит, ні алергічний риніт не є невідкладними станами. Однак на їх фоні у людини може розвинутися важка та небезпечна для життя реакція — анафілаксія.
Симптоми анафілаксії:
- утруднене дихання,
- висип,
- зміна частоти серцевих скорочень,
- набряк у горлі.
Кожен, хто відчуває такі прояви, повинен звернутися по невідкладну медичну допомогу.
Якщо риносинусит виникає в результаті бактеріальної інфекції і людина не отримує лікування, це може призвести до ускладнень.
Ними можуть бути поширення запального процесу: запалення орбітальної або періорбітальної клітковини, тромбоз кавернозного синуса, епідуральний абсцес або абсцес мозку.
Вкрай важливо почати негайне лікування від лихоманки, сплутаності свідомості, ознобу або інших серйозних симптомів після загострення риносинуситу.
Кожен, хто має алергію або риносинусит, повинен звернутися до лікаря, якщо:
- симптоми не зникають протягом тижня;
- симптоми посилюються;
- лікування алергії, прописане лікарем, не приносить полегшення;
- симптоми погіршуються попри вживання ліків за рецептом.
Отже:
Біль і відчуття тиску в обличчі при алергії й риносинуситі можуть заважати сну і концентрації уваги. Ці симптоми погіршують якість життя людини.
Обидва стани піддаються лікуванню. Лікар-алерголог, терапевт або отоларинголог допоможуть діагностувати проблему і порекомендують курс обстеження та лікування.