Що таке елімінаційна дієта та навіщо вона може вам знадобитися?

Елімінаційна дієта — це план харчування, при якому слід уникати певних продуктів або їхніх інгредієнтів. Вона призначається лікарем, щоб встановити причини харчової чутливості або алергії пацієнта.

І втрата ваги або зменшення калорійності їжі тут ні до чого. Коли запроваджується елімінаційна дієта, йдеться саме про алергію на їжу та/або її непереносимість.

Головне в розробці елімінаційної дієти – знайти продукти або їхні складові, на які реагуєте саме ви, і виключити їх з раціону. Це не обов’язково має бути  їжа, що вважається найбільш алергенною, тобто входить до топу 14 найалергенніших продуктів. Це саме ті продукти, які шкідливими для вас вважає лікар.

Як виявити причинні продукти для елімінаційної дієти?

Визначити, на яку саме їжу ви реагуєте, лікар-алерголог може насамперед на підставі ваших скарг. Тому, якщо ви вважаєте, що вживання певної їжі призводить до виникнення неприємних симптомів, ведіть харчовий щоденник. Сучасні програми дозволяють робити це у власному смартфоні. 

До щоденника потрібно занотовувати і їжу, яку ви вжили, і реакцію, яку відчули. Звичайно, якщо вона з’явилася.

Втім, харчовий щоденник — це лише пів справи. Для точного визначення, до яких харчових продуктів ви можете бути сенсибілізованими, існують діагностичні тести. Зокрема, молекулярні.  

Це, до прикладу, тест на алергію ALEX2, який дозволяє визначити IgE-опосередковану чутливість пацієнта до 295 алергенів одночасно. Серед них:

• багато харчових продуктів,
• пилок рослин,
• спори грибів,
• лупа тварин,
• отрута комах. 

Загалом 99,9 % відомих науці чинників алергії. Саме IgE-опосередкована чутливість до них зазвичай називається алергією.

Інший діагностичний тест — FOX — дає змогу визначити саме чутливість до харчів. Точніше, IgG-опосередковану чутливість до 286 з них. Вона може стати причиною вашої харчової непереносимості.

Втім, часто сенсибілізація не означає алергію. Тобто обидва тести покажуть чутливість до багатьох продуктів, а на практиці симптоми з’являються, лише коли ви вживаєте певні з них. І от тоді у пригоді стане елімінаційна дієта. 

Саме за її допомогою лікар зможе визначити, на які з продуктів ви реагуєте клінічно. Тобто появою симптомів.

Відтак елімінаційна дієта проводиться на основі результатів ваших аналізів за призначенням лікаря-алерголога. Вона має проходити під його суворим контролем, щоб організм отримував всі необхідні поживні речовини. 

Протипоказанням для призначення дієти є важка форма алергії, або анафілаксія. У випадку її настання слід провести термінову діагностику, аби встановити чинник, який викликав важку реакцію. 

Коли гостра фаза мине, лікар може проконсультувати, як правильно скласти свій раціон.

Як працює елімінаційна дієта?

Вона має дві фази:

1. Виключення продуктів з раціону.
2. Реінтродукція, тобто введення харчів назад до меню.

Фаза виключення

Перший крок — припинити вживання підозрілих продуктів. Вам потрібно буде уважно читати етикетки на товарах та постійно цікавитись, з чого готують замовлену вами їжу в ресторанах.

В цей час також важливо вести щоденник харчування. Занотовувати туди все, що ви їли вдома та замовляли в ресторанах чи кафе, а також реакцію на кожну зі страв. Доки ви це робите, лікар протягом кількох тижнів спостерігатиме за вами.

До переліку заборонених продуктів можуть входити:

• злаки, що містять глютен: пшениця, а також жито, ячмінь;
• цитрусові;
• солодовий оцет;
• молоко;
• соя;
• яйця;
• молюски.

Перевіряючи, чи нема забороненого інгредієнта у страві, не забувайте про харчові домішки. Відомо, що деякі з них викликають симптоми алергії. Особливо ті, що закінчуються на амін: гістамін, тирамін, октопамін та фенилетиламін.

А також консерванти:

• нітрати та нітрити, 
• сульфіти, 
• бензоати
•  сорбати,
• бутильований гідроксианізол та гідрокситолуол.

На додаток ще: 

• штучні харчові барвники: тартазин, а також ті, що отримують з кам’яновугільної смоли;
• підсилювач смаку глутамат натрію;
•  підсолоджувач аспартам;
• лактоза та інші дисахариди;
• трагакант або агар-агар (загущувачі або стабілізатори)

Можливо, не потрібно буде відмовлятись від усіх перелічених продуктів одночасно. Саме лікар визначить список дозволених та заборонених продуктів. 

Фаза реінтродукції

Після виключення потенційних тригерів харчової алергії можна поступово додавати підозрілі продукти до меню. Але робити це потрібно по одному за раз. Цей процес відразу допоможе зрозуміти, яка саме їжа є для вас проблемною. 

У своєму щоденнику харчування не забувайте відмічати будь-які симптоми, що відчуваєте при додаванні кожного продукту. 

Якщо при вживанні їжі у вас спостерігаються які-небудь з перерахованих нижче проявів, зверніться по невідкладну лікарську допомогу. І зробіть перерву в елімінаційній дієті до тих пір, доки лікар не вирішить, що її поновлення буде безпечним.

До небезпечних проявів належать:

• набряк горла;
• раптові висипання або кропив’янка;
• утруднене дихання.

Останній крок – повторне припинення вживання проблемних продуктів. Тобто тих, що при повторному введенні до раціону таки викликали симптоми. 

Їх також виключають по одному. Цього разу перелік має бути коротшим. Мета експерименту – побачити, чи зникнуть ваші хворобливі прояви назавжди.

Важливо розуміти, що ви можете мати чутливість до їжі, але не мати на неї алергії. Тоді йтиметься про непереносимість. 

Але, попри все, саме елімінаційна дієта — спосіб дізнатись, яких продуктів вам треба уникати.  

Типи елімінаційних дієт

Перший тип — звичайна модифікована дієта. Це основна елімінаційна дієта, яка передбачає відмову від одного-двох найпоширеніших тригерів харчової алергії. Наприклад, молочних продуктів та пшениці (й інших продуктів, що містять глютен. Замість них лікар може порекомендувати коричневий рис, просо, гречку або кіноа.

Другий тип — помірна дієта. На ній доведеться відмовитись від декількох груп продуктів одночасно. 

На цій дієті забороняється пити алкогольні та безалкогольні напої, каву, чай.

Не можна вживати в їжу:

• жири рослинного та тваринного походження;
• деякі фрукти та овочі;
• дріжджові продукти;
• молочні вироби;
• яйця;
• бобові;
• горіхи;
• пшеницю.

Третій тип — сувора малопродуктова дієта. Досить важка та малокалорійна, тому призначається на короткий термін. Дозволено їсти лише незначну кількість продуктів:

• яблука або сік з них;
• абрикоси;
• персики;
• груші;
• ананас;
• журавлину;
• мед;
• спаржу;
• моркву;
• буряк;
• латук;
• топінамбур;
• курятину;
• яловичину;
• тростинний  або буряковий цукор;
• оливкову олію;
• рис;
• сафлорове масло;
• поварену сіль;
• білий оцет.

Конкретний перелік визначить лікар.

При цьому не забувайте пити якомога більше води, аби уникнути зневоднення.

Переваги елімінаційної дієти

Це спосіб дізнатись про ваші конкретні харчові алергени, а також інгредієнти їжі, до яких ви маєте чутливість.

Елімінаційна дієта може допомогти виявити й причину дискомфорту у шлунково-кишковому тракті. 

Знати свої харчові тригери та триматись від них якомога далі — найкращий спосіб боротьбі з харчовою несприйнятливістю або алергією. 

Ретельне дотримання елімінаційної дієти під наглядом лікаря допоможе вам скласти здоровий та безпечний план харчування.

Які ризики має елімінаційна дієта?

Додавати до раціону заборонені продукти, навіть у незначних кількостях, може бути ризикованим, якщо ви маєте на них алергію.

При харчовій непереносимості невелика кількість їжі може нормально засвоюватись, а от великі порції викликатимуть серйозні проблеми. 

Якщо після їди вас турбуватимуть висипання, набряк горла чи проблеми з диханням, терміново телефонуйте до швидкої.