Алергія на грушу загрожує людям, чутливим до березового пилку та персиків

52


Рум’яна, соковита, багата на клітковину, вітаміни групи B та С, а також фруктозу та фолієву кислоту, груша є одним з улюблених ласощів багатьох українців. Але, як і інші овочі та фрукти, цей плід може стати причиною алергії. Алергія на грушу має прояви від помірних до важких та навіть смертельно небезпечних.

Якщо ви з’їли цей плід і відчули себе зле, пам’ятайте, що на сенсибілізацію до груші вказують:

А у важких випадках може розвинутися навіть анафілаксія, здатна перейти в анафілактичний шок — стан, що несе пряму загрозу життю та вимагає негайної медичної допомоги.

Справжня алергія на грушу

Існують два типи алергічних реакцій, які можуть викликати рослинні харчі, у тому числі груша. Це істинна харчова та перехресна алергії

Зазвичай смертельно небезпечна реакція на плід груші (Pyrus communis) зустрічається у мешканців країн Середземномор`я. Цей феномен пояснюється поширеною в регіоні істинною харчовою сенсибілізацією до персика. 

А якщо точніше, до його головного алергену — білка-переносника ліпідів (LTP) Pru p 3. Він є близьким родичем алергенного LTP груші Pyr c 3. 

Відтак у людей, гіперчутливих до персика, з високою ймовірністю може розвинутися перехресна алергія до груші. А також до плодів інших рослин родини розових:

Особливістю білків, що переносять ліпіди, є стійкість до нагрівання та травних ферментів. Як наслідок людина, сенсибілізована до грушевого LTP, відчуватиме симптоми алергії при вживанні не лише свіжих плодів, а й таких, що пройшли кулінарну обробку та входять до складу джемів, варення, компотів й кулінарних виробів. 

Перехресна алергія на грушу

А от для Північної та Центральної Європи, а також Північної Америки є характерним так званий березово-плодовий синдром. Це перехресна алергія на плоди, яка розвивається у людей, гіперчутливих до березового пилку. Пояснюється такий зв`язок спорідненістю головних алергенів: Bet v 1 берези та Pyr c 1 груші.

І оскільки цей грушевий білок руйнується при нагріванні, реакція на нього у вигляді синдрому оральної алергії проявляється лише при вживанні свіжих плодів.

Ще два білки-родичі, що є причиною перехресної алергії між березовим пилком та плодами груші, — профіліни Bet v 2 та Pyr c 4. Органічні молекули, що представляють цей клас речовин, входять до складу усіх частин усіх без винятку рослин та в ¾ випадків споріднені між собою. 

Тож якщо у вас є алергія на профілін груші, цілком вірогідний розвиток реакції й на профіліни інших плодів. Наприклад, вишневого Pru av 4, який, як і його грушевий родич, є дуже подібним до березового Bet v 2.

Своєю чергою грушевий ізофлавон редуктаза (рослинний аналог людських естрогенів) Pyr c 5 відповідає за перехресну алергічну реакцію з іншими плодами, що містять речовини цього класу. Зокрема соєю, бананом та апельсином.

Інші реакції на грушу

Утім, викликати реакцію гіперчутливості можуть не лише свіжі груші, а й сушені. В цьому випадку людина може сенсибілізуватися як до описаних вище алергенних білків, так і до сульфітів

Ці похідні сірки використовують для запобігання псуванню сухофруктів та появи на них цвілі. Сама цвіль, до речі, також здатна стати причиною алергії.

Непереносимість груші

Оскільки деякі алергічні симптоми подібні до симптомів харчової непереносимості, дуже важливо розрізняти ці два стани. Адже алергія на грушу виникає, коли імунна система визначає ту чи іншу речовину як небезпечну та починає боротися з нею. Внаслідок цієї боротьби відбувається вивільнення в організмі гістаміну, що призводить до появи неприємних та навіть небезпечних симптомів.

Водночас несприйнятливість груші — це наслідок неспроможності травної системи переварити та засвоїти плід. Зазвичай це відбувається, коли в людини не вистачає травних ферментів. 

В залежності від рівня цих ферментів людина може з’їсти цілий плід або декілька, а вже потім відчути неприємні симптоми. При цьому, як і при реакції гіперчутливості, можлива поява:

  • мігрені,
  • втоми,
  • здуття живота,
  • діареї,
  • болю в  суглобах, 
  • закладеності носа.

Але ці симптоми з часом ніколи не переростають в анафілаксію. Та не з’являться, якщо ви з’їли лише один чи два шматочки груші.

Діагностика алергії на грушу

Тож для того, аби визначитися з точним діагнозом, варто звернутися до лікаря-алерголога. Скоріше за все він порадить вам пройти молекулярний тест ALEX2. 

Цей метод діагностики алергічних захворювань є найсучаснішим та найточнішим. Він дозволяє визначити не просто харчовий продукт, який викликав захворювання, а ту його молекулу, що призвела до сенсибілізації.

Відтак на основі профілю вашої гіперчутливості лікар складає індивідуальну дієту, зважаючи на те, до яких саме білків — термолабільних, термостабільних чи перехресних профілінів — чутливі саме ви.