Як діагностувати алергію?

89


За прогнозами науковців, у 2025 р. на алергію страждатимуть 50 % європейців. Тенденція збільшення кількості алергічних захворювань простежується і в Україні. Але, як вважається, до половини хворих на алергію стикаються з проблемою хибного діагнозу. Проведена некоректно діагностика алергії не визначає реальний фактор захворювання, а отже, практично не має сенсу. 

Згідно з даними Американського коледжу алергії, астми та імунології, від алергії потерпає понад мільярда жителів планети. Найпоширенішою вважається сезонна реакція на пилок, яка проявляється інтермітуючим (сезонним) алергічним ринітом

Інший поширений прояв алергії — цілорічний, або персистуючий алергічний риніт. Його, як правило, викликають побутові алергени, які знаходяться у нас в оселі. 

То як же розрізнити ці стани та діагностувати алергію безпомилково? Адже саме успішна діагностика — перший крок до правильного лікування

Один з наслідків неточної діагностики: за оцінками Всесвітньої організації алергії, астма, що виникає через алергічну чутливість, щороку стає причиною 250 000 смертей.

Аби уникнути цього захворювання та пов’язаних з ним ускладнень, слід визначити тригери, що викликають ту чи іншу реакцію. Правильна діагностика алергії допоможе дізнатись, що саме є її причиною: пилок, пліснява, харчові продукти чи інше. Та допоможе підібрати адекватне лікування.

Як підготуватися до тесту на алергію

Перед тестом лікар має дізнатись про ваш спосіб життя, зібрати анамнез сімейних захворювань та порекомендувати напередодні аналізу не приймати деякі ліки:

  • рецептурні та безрецептурні антигістамінні препарати;
  • засоби на основі фамотидину;
  • препарати проти астми, наприклад, моноклональні антитіла до IgE, омалізумаб;
  • бензодіазепіни, такі як діазепам або лоразепам;
  • трицикличні антидепресанти (амітриптилін).

Це важливо, якщо проводиться шкірний тест на алергію. Крім таких аналізів, діагностика алергії включає молекулярний тест.

 Або елімінаційну дієту, якщо лікар підозрює харчову алергію.

Прик-тест та патч-тест

Найпоширенішим способом перевірки, чи є в людини алергія, вважається прик-тест. Робити його почали ще 100 років тому. Самі він дає найшвидші результати.

Під час прик-тесту лікар або медсестра наносять крихітну краплю алергену на внутрішній бік руки пацієнта або на спину. 

Перелік алергенів, що можуть бути нанесені таким чином, охоплює:

Потім робиться укол або невеличка подряпина на поверхні шкіри, щоб алерген міг потрапити всередину. Ця маніпуляція не викликає кровотечі та болю. Навіть коли речовина вводиться голкою під верхній шар шкіри.

Через 15 хвилин лікарю буде видно, на що саме пацієнт має реакцію. В місці нанесення причинного алергену з’явиться почервоніння, схоже на укус комара.

Іншою формою шкірної проби є патч-тест. Для нього на шкіру наносяться пластирі з причинними алергенами. 

Вони залишатимуться на тілі пацієнта протягом 48 годин до першої перевірки та ще стільки ж — до другої. В цілому патч-тестування може розтягнутися на тиждень.

Молекулярний тест на алергію

Його роблять за аналізом крові на вміст загального та специфічних імуноглобулінів Е (IgE). Це антитіла, які виникають в організмі, коли імунна система розпізнає певні речовини як алергени. 

Молекулярний тест призначається, коли шкірні проби не дають чіткого результату чи пацієнт приймав перед алерген-діагностикою медичні препарати з переліку вище. 

Також молекулярний тест є оптимальним при полісенсибілізації людини — одночасній чутливості до багатьох алергенів. 

Проводиться він і тоді, коли є ймовірність виникнення важкої алергічної реакції на шкірну пробу.

Тест на алергію ALEX2

Найінноваційнішим методом світового ринку молекулярних IgE-тестів є тест ALEX. В Україні наразі доступна діагностика алергії за допомогою другої версії цього тесту — ALEX2

Перевага даного тесту в тому, що на основі одного зразка сироватки крові можна визначити специфічні IgE майже до 300 алергенів! Це 99,9 % всіх відомих алергенів у світі.

Тест має збалансоване загальне портфоліо алергенів: 

ALEX2 включає інгібітор CCD, які дозволяє уникнути клінічно неважливих та хибнопозитивних результатів, а тому є особливо точним.

Якість тесту гарантована виробником: він дозволяє робити його в Україні лише сертифікованим лабораторіям.

Елімінаційна дієта

Допомагає лікарю виявити, які саме продукти викликають у пацієнта алергічну реакцію. Спочатку підозріла їжа видаляється з раціону, а потім потроху знову вводиться, під наглядом лікаря.  

Провокаційна проба

Або провокаційний тест. Ще одним метод, яким здійснюється діагностика алергії. Існують два типи таких проб.

Назальний провокаційний тест 

Специфічний назальний провокаційний тест передбачає виявлення реакції слизової оболонки носа шляхом контрольованого впливу на неї алергенів. Він використовується для діагностичного підтвердження алергічного риніту, при виникненні розбіжностей або труднощів в оцінці історії хвороби пацієнта і результатів шкірних та/або серологічних тестів. 

Цей метод також застосовується для оцінки чутливості до алергену, профілю ефективності та безпеки лікування алергічних захворювань, в дослідженнях патофізіологічних механізмів назальної відповіді на алергени. 

Проба є безпечною. Під час неї на слизову оболонку хворого наноситься певна кількість інгаляційного алергенну.

Харчовий провокаційний тест

Певна кількість, але харчових алергенів, дається пацієнтові й при провокаційній харчовій пробі. Через те, що продукти, особливо зі списку топ 14, відомі здатністю викликати анафілаксію, цей тест проводиться лише у медичному закладі з обладнанням, необхідним для реанімації хворого.

У країнах, які можуть дозволити собі вкладати в алергодіагностику багато грошей, застосовується й провокаційний тест, що виконується за допомогою пилкових камер. 

Людина заходить у закриту камеру, куди через спеціальні отвори подається пилок. Або не подається нічого, але пацієнт про це не знає й очікує, що в нього з’являться симптоми. У кожному з випадків — і при реальному, і при плацебо-тестуванні  — оцінюється факт появи та вираженість симптомів.

Діагностика алергії: які є ризики

Після всіх тестів, окрім молекулярного, при якому немає безпосереднього контакту з алергеном, пацієнт може відчувати невеликий свербіж, почервоніння та набряк. Іноді на шкірі з’являються невеличкі пухирі. 

Симптоми минають протягом декількох годин, але іноді можуть тривати й декілька днів. Для полегшення свербежу лікар може прописати антигістамінні препарати чи стероїдні креми місцевого застосування.

Якщо після проведення провокаційного тесту напад анафілаксії стався після вашого виходу з клініки, негайно викликайте швидку допомогу!

Зробити це необхідно за наявності таких симптомів:

  • набряк горла;
  • утруднене дихання;
  • прискорене серцебиття;
  • понижений тиск.

Як вилікувати алергію?

Коли лікар визначить, які саме алергени псують ваше життя, ви можете разом розробити план їх уникнення та лікування вашого стану.

При гіперчутливості до інгаляційних алергенів — пилку рослин, пилових кліщів, спор грибів, лупи котів та собак, а також при алергії до отрути комах використовується такий метод лікування, як алергенна імунотерапія (АІТ). 

Її стара назва — алерген-специфічна-імунотерапія (АСІТ). Цей метод полягає у поступовому введенні до організму людини малих доз причинних алергенів. Так за декілька років імунна система звикає до них і перестає реагувати при реальному потраплянні алергену до організму. 

При правильному проведенні — коректній діагностиці причин алергії, застосуванні якісних препаратів та 3-5 річному курсі терапії — АІТ дає тривале звільнення від симптомів. Іноді навіть пожиттєве.