Алергія на овочі: що її спричиняє найчастіше і як з нею впоратись?

99


Алергія на овочі, як і решта алергій, розвивається, коли імунна система сприймає речовини, що містяться в овочах, як небезпечні. Такими сполуками є здебільшого білки. Контактуючи з ними знову, організм запускає реакцію, яка спричиняє вивільнення гістаміну. Він і призводить до появи небажаних симптомів.

В залежності від організму людини та причинного алергену важкість симптомів варіює. Вони можуть бути відносно легкими й проявлятися в основному в ротовій порожнині, або ж більш вираженими — системними. Такі прояви одночасно зачіпають різні органи людини.

В першому випадку симптоми алергії зникають самостійно, а приготування овочів взагалі здатне запобігати проявам захворювання. А от в другому випадку людині може знадобитися навіть негайна медична допомога. 

Тому важливо розуміти, що саме є джерелом причинного алергену та до якого типу він належить. Тоді ви будете готові до потенційно небезпечної реакції.

Алергія на овочі, пов’язана з пилком

Найчастіше алергічна реакція на овочі зумовлюється пилком дерев та трав’янистих рослин. Він містить алергенні білки, схожі на ті, які є в овочах. Така подібність примушує нашу імунну систему реагувати не лише на пилок, а й на білки в рослинній їжі. Зокрема і в овочах. 

Тому багато людей, які потерпають від сезонної алергії, викликаної пилком, реагують й на певні овочі. Така перехресна реактивність має назву синдрому «пилок – плоди».

Його симптоми найчастіше бувають легкими та не зачіпають інші органи, окрім ротової порожнини. У людини може свербіти та набрякати язик, з’являється лоскотання у горлі. Такий стан має назву синдрому оральної алергії (СОА).

Фактор алергії — пилок берези

Чи не найчастіше на території Північної та Центральної Європи такі реакції викликаються пилком берези. Насамперед – її головним алергеном Bet v 1, який входить до родини білків PR-10. Білки цього сімейства містяться і в багатьох рослинних плодах: овочах, фруктах і ягодах.  

В Україні цей алерген змушує пчихати та відчувати інші симптоми полінозу кожну третю людину з алергією на цвітіння.

Своєю чергою у половини людей з пилковою алергією на березу може проявлятися реакція й на окремі види овочів.

Зокрема, хворі з березовим полінозом можуть відчувати алергічну реакцію, вживаючи:

Втім, не березою єдиною. Так, наприклад, у людини з алергією на злакові трави (тимофіївку та інші) СОА здатні викликати помідори, картопля, селера, кавун чи диня.

Реагувати на огірки, кавун, диню чи кабачки чутливих осіб може змусити й алергія на амброзію.

Алергія через пилок полину та інших

А через алергію на пилок полину виникають проблеми з вживанням:

У тих, хто реагує на пилок рослин родини амарантових (щир, амарант, лутига, лобода) розвивається й чутливість до буряка та кіноа, що входять до цієї родини.

Втім, у цих випадках спричиняти алергічні реакції можуть не лише білки родини PR-10, а й профіліни та білки-переносники ліпідів (LTP).

Білки PR-10 та профіліни, пов’язані з пилком, є доволі нестійкими. Вони руйнуються в процесі кулінарної обробки та під дією травних процесів. Тому реакції на них обмежуються ротом та горлом. 

На відміну від них, прояви алергії на овочі, спричиненої білками LTP, можуть бути серйознішими. При цьому реакція на кожен овоч має свої особливості. Ось деякі приклади.

Алергія на помідори

Так само, як люди з пилковою алергією, реагують на різні овочі й особи з алергією на латекс. Найчастіше ця проблема актуальна для медичних та інших працівників, які мають носити гумові рукавички

Вважається що 2,2-4,3 % хворих з латексною алергією також можуть реагувати на томати.

Крім того, якщо людина має чутливість до пилку злаків, для неї ризик розвинути реакцію ще й на помідори значно зростає. Існують дані, за якими 40 % тих, хто потерпає від злакового полінозу, відчувають негативні симптоми у роті, вживаючи помідори. Реакції ці, як у випадку із латексом, так і зі злаками, обумовлені профілінами.

Також чутливість до помідорів може виникати у людей з алергією на баклажани, перець та картоплю. І навпаки. Адже всі ці рослини належать до родини пасльонових. 

Але і сам по собі помідор також може викликати алергію, через наявність у ньому білків LTP. Така харчова алергія є особливо поширеною на півдні Європи. 

Так, в Італії від неї потерпають близько 16 % населення. Водночас на півночі Європи цей показник значно менший і складає 1,5 %. 

В середньому ж вважається, що харчову алергію на томати мають близько 3 % населення планети. Крім того, помідори стають причиною не лише харчової, а й контактної алергії, викликаючи реакцію при дотику до них.

Алергія на селеру

Така алергія поширена в центральній частині Європи. Найчастіше  зустрічається у Швейцарії, де до селери чутливі 40 % населення з харчовою алергією. Частими є випадки такої алергії й у Франції та Німеччині. 

В Україні кількість тих, хто потерпає від алергічних реакціїй до селери, оцінюється як 1-17 % залежно від регіону. Найбільше випадків алергії зареєстровано в західних областях.

Небезпека чутливості до селери полягає в тому, що алергени цієї рослини — важкостравні та термостійкі білки перенесення ліпідів. А отже, навіть суп з селери може бути причиною важкої реакції. Зокрема, саме селера є частою причиною анафілаксії.

Як показують дослідження, 50 % людей з алергією на цей овоч мають важкі системні прояви. І для того, аби розвинути реакцію, деяким з них достатньо просто механічного контакту селери із ротом. 

Разом з тим решта 50 % реакцій на селеру є легкими. Їх спричиняють профіліни або білки групи PR-10, подібні до тих, що містяться в пилку берези. Люди, чутливі до цих алергенів, можуть переносити селеру після кулінарної обробки — наприклад, в тих же супах.

Алергія на цей коренеплід також здатна спричинити чутливість до інших овочів сімейства зонтичних: моркви, петрушки, кропу, кмину, коріандру, а також болгарського перцю.

Алергія на перець

З одного боку, болгарський перець може викликати алергію через уже згадані перехресні реакції з профілінами (у тому числі латексними), а також з білками PR-10 берези та селери. 

З іншого, цей овоч викликає симптоми алергії й сам по собі, через наявність у ньому білків-переносників ліпідів. Реакція може виникати й на перець, який піддавався кулінарній обробці.

Її симптомами можуть бути синдром оральної алергії, проблеми з травленням або одночасно і перше і друге.

За статистикою, симптоми алергії на перець розподіляються так:

Алергія на інші овочі

Чутливість до капусти, картоплі, гарбуза та кабачків вважають рідкісною. Вона може бути викликана білками-переносниками ліпідів (капуста), пилком амброзії, берези та злакових, а також перехресними реакціями з латексом.

З пилком амброзії пов’язують і алергію на огірок, а також на диню, кавун, гарбуз — через наявність профілінів.

Білки-переносники ліпідів містяться й у спаржі.

Алергія на моркву, як правило, спричиняється пилком берези або ж чутливістю до інших представників сімейства зонтичних. До них належать:

  • пастернак,
  • аніс,
  • селера,
  • петрушка,
  • фенхель,
  • кріп,
  • коріандр,
  • кмин.

Реакції на моркву коливаються від легких до важких, хоча останні є досить рідкими. Зареєстровано всього один випадок анафілактичної реакції на сиру моркву.

А от кабачки, хоч є рідкісною причиною алергії, проте містять алергени, стійкі до травних процесів та термічної обробки. 

Також існують зареєстровані дані про алергічні реакції на цибулю та часник. Дуже зрідка розвивається реакція на буряк та її родича кіноа.

Симптоми алергії на овочі

Загалом симптоматика алергії на овочі охоплює: 

У різних людей прояви можуть бути відрізнятися, варіюючись від легких до важких. До останніх належить і анафілаксія, здатна загрожувати життю.

Загалом така реакція на овочі рідкісна. Але деякі з них, як-то селера, несуть підвищений ризик її виникнення. 

Тож людям з алергією на селеру, особливо якщо вони не мають пилкової алергії, потрібно бути обережними й уникати селери в будь-якому вигляді. У випадку анафілаксії потрібно одразу звертатися за медичною допомогою або ж, при наявності, самостійно вводити адреналін.

Але в цілому більшість овочів викликають реакції саме через подібність їхніх білків з білками-алергенами пилку. Це переважно легкі реакції. Наприклад, припухлість навколо рота, поколювання в роті, свербіж язика, горла, піднебіння, губ.

Ці симптоми виникають в сезон пилкування, але можуть і не залежати від нього. Реакції проявляються під час їди й часто минають самостійно. Зменшити симптоматику в таких випадках допомагає кулінарна обробка або полоскання роту після їди.

А от очищення овочів від шкірки допоможе при чутливості до білків LTP.

Як діагностується алергія на овочі

При підозрі на алергію потрібно прийти на прийом до лікаря-алерголога. Тільки він, за допомогою відповідного тестування, може визначити конкретний причинний алерген, що спричиняє ваші симптоми.

Зокрема, багатокомпонентний тест на алергію ALEX2 дозволяє по одному аналізу крові визначити, до якої групи молекул – PR-10, LTP чи профілінів — чутливі саме ви, і які продукти дають перехресні реакції у вашому випадку.

За результатами тесту лікар надасть рекомендації щодо подальшого лікування та дієти.

Приміром, при алергії до пилку та синдромі «пилок – плоди» симптоми останнього можуть зменшитись завдяки проходженню курсу алергенної імунотерапії.