Стаття рецензована медичним экспертом:
Ще 150 років тому вчені довели, що гриби ростуть не лише в лісі, але й на… людському тілі. І тут вони викликають різноманітні шкірні захворювання. В тому числі – алергію. І так може статися, що висип або світлі плями на вашій шкірі виявляться зовсім не атопічним дерматитом, особливо якщо ви вже доросла людина. Можливо, це — алергія на маласезію.
Так, грибок маласезія, який може стати причиною неприємних змін пігментації шкіри, здатний викликати не лише дерматит, а й алергію. Вчені, зокрема українські, дізнаються все більше про цю недугу, адже можливості її діагностики з’явилися зовсім недавно. Тож ділимося з вами останніми знаннями щодо того, чому важливо правильно визначити та лікувати маласезійну інфекцію на тілі.
Що таке маласезія?
Malassezia належить до групи базидіоміцетів (шапинкових) грибів, які, втім, на нашій шкірі живуть у формі дріжджів.
Дріжджі – це не назва грибів, з яких виготовляється хліб. Це найпростіша форма існування різних грибів, якою інколи не гребують й ті мікроміцети, що ніби досягли високого ступеня розвитку.
Просто у деяких середовищах прикинутися дріжджами простіше. Отак і маласезія, потрапивши на шкіру, стала на ній простим дріжджовим грибом.
Але маласезій насправді багато. Розрізняють понад 20 видів цього гриба, і щонайменше чотири з них паразитують на людині.
Види Malassezia спокійно живуть на шкірі у 90 % населення планети. Але при зниженні імунітету вони починають активно розмножуватись, викликаючи шкірні захворювання. Коли наявність маласезії на шкірі людини провокує дерматит, вважається, що його причиною можуть бути подразнювальні метаболіти дріжджів.
До факторів, котрі обумовлюють захворювання шкіри, викликані грибком Malassezia, належать:
- підвищена вологість повітря;
- потовиділення – саме тому висівковий лишай, викликаний маласезією, поширений в тропічних регіонах;
- жирна шкіра (себорея) – тому грибок найчастіше зустрічається на шкірі голови, обличчі та у верхній частині тулуба;
- акне та його лікування пероральними антибіотиками, такими як тетрацикліни;
- імунодефіцит (наприклад, ВІЛ-інфекція), системні кортикостероїди або імуносупресія ліками.
Патологічно розростаючись на шкірі, грибок виробляє хімічні речовини, які зменшують кількість шкірного пігменту, викликаючи появу білуватих плям.
Шкірні захворювання, викликані грибком
Сама або разом із іншими компонентами шкірного мікробіому маласезія викликає кілька захворювань:
- Висівковий лишай (спричиняють M. globosa, M. Sympodialis та M. furfur).
- Фолікуліт, зумовлений дріжджами, які ростуть у волосяних фолікулах.
- Стероїдні прищі.
- Себорейний дерматит, лупа, себопсоріаз, псоріаз обличчя або волосистої частини голови, спричинені M. stricta та M. globosa.
- Пустульозні висипання у немовлят, схожі на вугрі.
- Псевдохромгідроз.
- Пігментні висипання, що виникають на грудях, спині та шиї у дівчаток-підлітків.
Але одне захворювання — атопічна екзема, або атопічний дерматит, у розвитку якого бере участь маласезія, стоїть окремо у цьому списку. Цей стан проявляється як хронічне запальне захворювання шкіри. Воно поширене в усьому світі. Згідно зі статистикою, на нього страждає 10-20 % дітей та 1-3 % дорослих.
При цьому захворюванні окремі ділянки тіла (як правило, обличчя) червоніють, лущаться або вкриваються дрібними прищами. В такому випадку антитіла IgE направлені проти Malassezia.
Приблизно у 50 % пацієнтів з атопічним дерматитом спостерігаються специфічні шкірні реакції, або сироваткові IgE до Malassezia. Тобто до грибкового ураження приєднується алергічна імунна відповідь організму.
І така алергічна сенсибілізація до дріжджів трапляється виключно у пацієнтів з атопічним дерматитом. Частіше — у дорослих, з локалізацією висипань на шиї та обличчі.
Основною причиною сенсибілізації може бути порушення шкірного бар’єру грибком, яке сприяє швидшому проникненню його алергенних білків у кров. А там імунна система продукує антитіла проти алергенів – тих білків, котрі вона сприймає як ворожі.
Алергія на маласезію: причини та алергени
Алергія на маласезію може виникнути лише у випадку, коли імунітет людини знижується або її епітеліальний бар’єр пошкоджений, зокрема при атопічному дерматиті. До цього грибок тихо й мирно живе на шкірі людини як частина її мікрофлори. Пошкодження шкірного бар’єру дозволяє патогену швидко потрапляти у кров, викликаючи сенсибілізацію.
Участь дріжджових клітин в механізмі захворювання до кінця не вивчено. Але лікарі припускають взаємодію між клітинами Лангерганса з клітинами дріжджів загалом або лише з їхніми алергенними компонентами.
Наразі описано 13 алергенів Malassezia. Деякі з них специфічні саме для грибів та, крім маласезії, зустрічаються у аспергила, пеніцилу та кандіди. Інші, такі як циклофілін чи марганцева супероксид дисмутаза, є, окрім як у грибів, у рослин, тарганів і кліщів.
Алергени маласезії не лише відомі, а й увійшли до молекулярних діагностичних тестів, тож з їхньою допомогою можна встановити алергенну чутливість до окремих компонентів цього гриба.
Як діагностуються шкірні захворювання, пов’язані з маласезією?
Діагноз шкірних захворювань, пов’язаних з маласезією, ставиться клінічно, але може бути підтверджений, якщо грибок знайдуть у зішкрібах шкіри.
Дріжджі можуть бути виявлені в роговому шарі при гістологічному дослідженні, біопсії шкіри з використанням спеціальних барвників.
Та при атопічному дерматиті або екземі, що мають також алергічний компонент, найкращим методом, як вже було зазначено, вважається молекулярна багатокомпонентна діагностика алергії, зокрема тест нового покоління in vitro ALEX.
За даними молекулярного тесту ALEX, до складу якого входять 12 алергенів грибів (3 з них належать маласезії), вже відомо: цей грибок – другий за частотою після альтернарії з-поміж грибів, які викликають сенсибілізацію українців.
Втім, ALEX визначає чутливість не лише до маласезії, але й до інших грибків, котрі живуть й розмножуються на людському тілі та в навколишньому середовищі. Завдяки тесту за один забір крові можна визначити чутливість аж до 295 компонентів, і це — 99,9 % алергенів, які існують у світі. До переліку входять: пилок дерев і бур’янів, пил і пилові кліщі, харчові продукти, домашні тварини та таргани, отрута комах.
Як лікувати шкірні захворювання, пов’язані з Malassezia?
Як правило, інфекції маласезії лікують місцевими або пероральними протигрибковими засобами, такими як шампунь з піроктон оламіном та пероральний флуконазол. Себорейний дерматит також можна лікувати піроктон оламіном і місцевими стероїдами.
Утім, позаяк проблема алергії на маласезію ще не набула широкого усвідомлення лікарською спільнотою, людей з маласезійним дерматитом лікують, незважаючи на їхню можливу алергію до цього грибка.
Зокрема,
лікування атопічного дерматиту, котрий не обов’язково може бути викликаний присутністю грибів, як правило, несе ризики неконтрольованого застосування топічних кортикостероїдів – засобів, якими зазвичай лікують шкірні проблеми.
Якщо ви застосовуєте ті з них, які виписав лікар, і дотримуєтесь дозування та термінів використання, лікування проходить успішно. А от неконтрольоване використання кортикостероїдів тягне за собою атрофію та порушення синтезу епідермальних ліпідів, зниження їхнього рівня у роговому шарі.
Своєю чергою, на такій видозміненій шкірі краще росте маласезія. Таким чином, застосування кортикостероїдів не лише не вирішує, а й погіршує проблему. При цьому провокується й нова алергічна сенсибілізація до Malassezia.
Профілактика алергії та шкірних хвороб, викликаних маласезією
Щоб розірвати це порочне коло, потрібно лікувати уражені маласезією ділянки насамперед антифунгальними, тобто протигрибковими засобами. Серед них – вже згаданий піроктон оламін, що довів ефективність проти Malassezia у клінічних дослідженнях.
В Україні піроктон оламін доступний у вигляді піни «Blue Cap». Вона призначена для нанесення на шкіру, схильну до різних типів псоріазу, себорейного дерматиту та екземи.
Щоб профілактувати розростання нових колоній маласезії на шкірі, потрібно, щоб вона мала неушкоджений клітинний бар’єр, підтримка якого досягається правильним підбором лікарських засобів.
Значущим є й дотримання заходів, які забезпечують неспецифічну підтримку імунітету:
- уникнення стресових факторів;
- запобігання надмірному потовиділенню;
- правильне харчування та здоровий сон;
- запобігання тривалому перебуванню у приміщенні з низькою вологістю (наприклад, зимою такими є більшість квартир багатоповерхівок).
Важливо, щоб і ліки, й заходи з підтримки здоров’я вам підібрав кваліфікований лікар.
