Алергія на пажитник: найбільше ризикують люди з гіперчутливістю до арахісу

0 901

Гуньба сінна (Trigonella foenum-graecum), пажитник, шамбала або фенугрек здавна використовувалась в індійській, єгипетській, іранській, єврейській, грузинській кухнях. А зараз завойовує собі місце й у кухнях європейських країн. Але, як і багато інших рослин, фенугрек здатний викликати гіперчутливість. Від такого явища, як алергія на пажитник, особливо потерпають люди, чутливі й до інших бобових. 

Так, гуньба сінна разом з арахісом, соєю та горохом належить саме до цієї родини. Вживають пажитник як окремо, так і у складі сумішей спецій, додають до карі, салатів та варення. А напій з насіння пажитника у тому ж таки Єгипті під назвою «жовтий чай» вживають як альтернативу чаю та каві. Крім того, ефірна олія цієї рослини використовується як харчовий ароматизатор, що його додають до лакриці, солінь, ванільних композицій. 

Лікує лупу та безпліддя

Але спочатку поговоримо про користь пажитника. Цінують його не лише за смак, що нагадує грибний, а й за корисні для здоров’я властивості. Так, одна столова ложка насіння цієї рослини забезпечує 20 % денної норми заліза, 7 % марганцю, 5 % магнію.

Окрім цього пажитник містить багато вітамінів В1, В2 та В6, антиоксидантів та протизапальних сполук, значну кількість клітковини, фітоестрогенів та амінокислот. Завдяки такому коктейлю його використовують як протизапальний та знеболювальний засіб, а також як загальнозміцнювальне для жінок у післяпологовий період, для збільшення лактації та полегшення менструальних болів.

Також пажитник здатен знижувати рівень холестерину, покращувати чутливість до інсуліну у пацієнтів з діабетом. Відомий він також як афродизіак та засіб лікування жіночого й чоловічого безпліддя.

Використовують фенугрек і зовнішньо: його порошком лікують тріщини на шкірі, лупу, зміцнюють корені волосся.

Від кропив’янки до анафілаксії

Однак окрім корисних властивостей пажитник має й алергенні. Симптоми харчової алергії, яку він викликає, різноманітні:

При цьому проявитися алергія на пажитник може не лише при вживанні його з їжею. Так, у науковій літературі існує повідомлення про випадок, коли після вдихання порошку насіння пажитника у людини з’явилися хрипи та ринорея, тобто виділення слизу з носа, після чого вона знепритомніла.

Ще одна пацієнтка, якій раніше було діагностовано астму, лікувала насінням пажитника лупу. Після того, як жінка нанесла суміш на голову, у неї з’явилися хрипи та розвинувся ангіоневротичний набряк обличчя.

Алергія на пажитник: причина — у родичах

Причина алергенності пажитника криється, як вже було зазначено, у його належності до родини бобових. Вона охоплює 730 родів, до яких входить понад 19 400 видів рослин. Серед них — нут, горох, сочевиця, квасоля, а також культури, включені до топу 14 найсильніших харчових алергенів: соя, люпин та арахіс.

Саме наявність алергії на арахіс найчастіше є фактором, що провокує розвиток перехресної алергії на пажитник. Так, у 2009 році в Норвегії було зареєстровано 15 пацієнтів, яким раніше діагностували алергію на арахіс і в яких виникли симптоми гіперчутливості після вживання карі.

Аналогічно науковці припускають можливість виникнення перехресної реакції на гуньбу сінну у людей з алергією до інших бобових, наприклад нута, сої, сочевиці або люпину. Однак відомості про такі випадки у медичній літературі наразі відсутні.

Утім, алергія на пажитник може розвинутися й самостійно, внаслідок надмірної чутливості саме до цієї рослини. І цей процес може тривати від кількох днів або тижнів до місяців або навіть років. 

При першому контакті з пажитником імунна система, що з певних причин дала збій, реагує на один або кілька білків рослини, внаслідок чого організм виробляє специфічні антитіла до них — імуноглобуліни E. Це називається сенсибілізацією.

Поступово антитіла накопичуються, що врешті-решт призводить до викиду у кров гістаміну — речовини, що бере участь у запальних процесах в організмі. Саме в цей момент людина й починає відчувати симптоми алергії на пажитник, які ми описали вище.

Які білки пажитника є алергенами?

На сьогодні у пажитнику виділено декілька груп алергенних білків. Ті, що мають діапазон від 12 до 74 кДа, є подібними до основних алергенів арахісу. Так, пажитниковий білок Tri fg 1 є родичем арахісового віцилінового білку Ara h 1, а також горохового Ріs s 1 та сочевичного Len c 1.

Своєю чергою алергенний білок пажитника Tri fg 3 має схожість зі стійким до нагрівання та травних ферментів легуміном, або білком запасу арахісу Ara h 3. А альбумін Tri fg 2, відповідно, — з альбуміном арахісу.

Таким чином, найбільша перехресна реактивність помічена між алергенами гуньби, арахісу, сої, нуту та сочевиці. 

Крім того в пажитнику виділені білки, подібні до 11S легумінів рослин, що не є бобовими. Наприклад, вони подібні до Fag t 1 татарської гречки з родини гречкових, Ses i 6 або Ses i 7 кунжуту з однойменної родини, а також до білка кукурудзи (Zea mays) — представниці тонконогових. Це може означати потенційну можливість розвитку перехресної алергії на ці рослини у людей, чутливих до пажитника, і навпаки. Але це питання потребує додаткового вивчення.

Так само потребує уваги подібність білка пажитника PR-10 до основного алергену пилка берези Bet v 1, що також належить до цього класу. Саме алергени PR-10 відповідають за розвиток синдрому «пилок — плоди».

Білки сімейства Bet v 1

Це означає, що спочатку людина сенсибілізується до пилкового алергену, а потім у неї проявляються симптоми харчової гіперчутливості, зокрема синдром оральної алергії при вживанні плодів рослин родин бобових (Fabaceae), розових (Rosaceae) та зонтичних (Apiacea)

Переважно йдеться про такі фрукти, овочі, ягоди та горіхи, як:

У вже згадуваному арахісі за розвиток синдрому «пилок — плоди» відповідає білок Ara h 2. 

Чому потрібен ALEX

Отже, алергія на пажитник ймовірна незалежно від того, яким чином його білки потраплять в організм: з їжею, при вдиханні чи через контакт зі шкірою. Але у будь-якому разі необхідно точно визначити, чи дійсно симптоми, які при цьому виникають, спричинені алергією, чи, можливо, йдеться про інше захворювання.

Найкращий спосіб відповісти  на це запитання — пройти багатокомпонентний молекулярний тест ALEX, який взяли на озброєння сучасні алергологічні клініки. Перевагою ALEX є можливість, здавши лише одну порцію крові, дізнатися про наявність або відсутність сенсибілізації до майже трьох сотень алергенів: харчових, пилкових, тих, що присутні у плісняві, на хутрі та шкірі тварин, пір’ї птахів, в отруті комах. Серед них є й алергени пажитника.

Якщо результат тесту ALEX буде позитивним, алерголог підбере вам відповідне лікування, а за необхідності скорегує дієту.

Якщо ж алергії, попри характерні для неї симптоми, виявлено не буде, вам порекомендують пройти додаткові обстеження. Одним із них є напівкількісний тест для визначення гіперчутливості до 286 харчових продуктів FOХ. Завдяки йому діагностують харчову непереносність, симптоми якої подібні до симптомів харчової алергії. Але причини та механізми розвитку непереносності та алергії відрізняються.

Коментарі
Loading...