Стаття рецензована медичним экспертом:
Україна посідає одне з чільних місць у світі за популярністю суші. Втім, ця смачна страва, як і інші харчові продукти, може стати причиною алергії. І провідну роль тут відіграє алергія на лосося — основний інгредієнт східних рибних ласощів.
Крім того, джерелом лосося може стати й середземноморська дієта, популярність якої теж стрімко зростає. Адже стиль харчування у країнах Південної Європи та Передньої Азії вважається чи не найкориснішим у світі.
Та й сам лосось є природним джерелом популярних нині омега-3 кислот – важливого компоненту риб`ячого жиру. Відтак нічого дивного, що гіперчутливість до лосося чи, точніше, риб родини лососевих, перестала бути рідкістю у сучасному світі.
Також відомо, що сенсибілізація до лососевих, своєю чергою, здатна призвести до перехресної алергії на молюсків та ракоподібних. Втім, про усе за порядком.
Чому виникає алергія на лосося та іншу рибу?
Одним із продуктів, що внесені до переліку 14 найважливіших харчових алергенів світу, є риба. За орієнтовними даними, гіперчутливими до неї є 0,2 % населення Землі. Однак цей показник можна скоріше назвати середньою температурою по палаті. Адже у регіонах, де риба традиційно є основним харчовим продуктом та де розташовані багато рибопереробних підприємств, кількість людей з діагностованою алергією на рибу може бути в рази більшою, ніж на глибокому суходолі.
Ще один важливий фактор, що впливає на статистику поширення захворювання, — ступінь алергенності того чи іншого виду лососевих. До числа тих, що найчастіше стають причиною алергії, належить багатий на білок та омега-3 поліненасичені жирні кислоти атлантичний лосось (Salmo salar).
Яка риба є найбільш алергенною
Наприклад, у США найчастіше алергію провокує саме лосось, за яким йдуть:
- тунець,
- сом,
- тріска,
- камбала,
- палтус,
- форель,
- окунь.
Ще у 2011 році американські науковці обстежили 5 162 пацієнтів віком від 18 років з алергією на морепродукти. У 13,8 % з них була виявлена алергія на рибу. І 23,8 % цих пацієнтів були гіперчутливими до лосося.
Своєю чергою дослідження, проведене в Австралії, показало, що 5,6 % дітей з харчовою алергією були гіперчутливими до риби, особливо лосося та тунця.
Ще одне дослідження, на цей раз європейське, виявило у 12 % з 62 його учасників сенсибілізацію до лосося та ще однієї представниці родини лососевих — форелі.
Як з’являється алергія на лосося
А розвиватися алергія на лосося може двома шляхами. Перший та основний — при вживанні риби в їжу, другий — через контакт з алергеном під час розділки, обробки, приготування риби та через шкірний контакт із нею. І як і при алергії на інші види риб, гіперчутливість до лосося проявляється не одразу.
Спочатку імунна система людини (зазвичай це трапляється у дитинстві) починає сприймати рибні білки як загрозу та вибудовує систему захисту, продукуючи специфічні антитіла IgE. Так відбувається сенсибілізація до лосося. Зазвичай вона є генетично обумовленою.
Тобто найчастіше в родині тих, хто тепер має алергію на лосося, були інші близькі родичі з алергією. І це необовʼязково була гіперчутливість до риби.
При нових контактах з алергеном кількість антитіл до нього збільшується. І ось настає момент, коли ці антитіла запускають механізм, результатом якого є поява в крові гістаміну. Ця речовина відповідає за розвиток запальних процесів в організмі. Саме через присутність гістаміну людина починає відчувати алергічні прояви.
Симптоми алергії на лосося
Ними можуть бути:
- синдром оральної алергії,
- ангіоневротичний набряк,
- кропив’янка,
- анафілаксія,
- нудота, блювання,
- біль у животі,
- астма,
- риніт,
- висип на шкірі.
Так, у близько 21 % із 167 дітей з алергією на рибу та молюсків, причиною якої найчастіше виступали тунець, лосось, сиг та креветки, гіперчутливість проявлялася нападами анафілаксії. У 12% реєструвалися шлунково-кишкові симптоми.
Також повідомлялося, що вживання лосося, зокрема у консервах, викликало ангіоневротичний набряк губ, свербіж у горлі та навколоротову кропив’янку. Але при цьому близько 21 % дітей з алергією на тунця та/або лосося спокійно переносили рибні консерви.
У вже згаданому американському дослідженні за участю 5 162 пацієнтів з алергією на морепродукти про шкірні прояви захворювання найчастіше повідомляли люди, гіперчутливі до риби. На другому місці за частотою були симптоми з боку органів дихання. Що стосується саме лосося, то шкірні симптоми мали всі пацієнти з алергією на цей вид риби, а респіраторні – тільки один.
А от серед працівників підприємства з перероблення лосося симптоми алергії на цю рибу з боку верхніх та нижніх дихальних шляхів були зареєстровані у 58 % і 38 % працівників відповідно. У дев’яти працівників був кашель, у 7 — задишка, у 11 — частий кашель із мокротою, у 9 — постійні хрипи.
Що робить лосося алергенним
Науковцям вдалося ідентифікувати 8 алергенів лосося.
Парвальбумін — рибʼячий паналерген
Основним із них є бета-парвальбумін Sal s 1, який міститься у м’язовій тканині риби. Цей білок є високостабільним і стійким до високих температур і дії ферментів, що беруть участь у травленні. Тому у чутливих осіб симптоми алергії до лосося можуть виникати вже при приготуванні їжі.
Річ у тім, що парвальбумін міститься у парі, яка виділяється при тепловій обробці рибної страви. І випадки проявів гіперчутливості до риби під час її приготування є непоодинокими.
Адже окрім лосося парвальбумін присутній у рибах майже усіх видів, окрім хрящових. Він є паналергеном, що відповідає за розвиток перехресної алергії до різних видів риб.
Зокрема, гіперчутливими до лосося є близько 50 % пацієнтів, яким діагностовано алергію на тріску, — через 58-відсоткову подібність амінокислотної послідовності між алергеном тріски Gad c 1 та вже згаданим Sal s 1.
А дослідження, присвячене перехресній реактивності найпопулярніших їстівних риб, показало, що дев’ять із десяти пацієнтів мали позитивний шкірний тест на тріску, лосося та минтая. При цьому була виявлена висока перехресна реактивність лососевого парвальбуміна з алергенами тріски Gad c 1 та минтаю The c 1.
Інші алергени лосося
Це бета-енолаза з молекулярною масою 47,3 кДа Sal s 2 та адолаза А з масою 40 кДа Sal s 3. Як і парвальбумін, обидва ці білки містяться у рибʼячих м’язах і мають високу перехресну реактивність, але є менш стабільними.
Також у м’язах лосося присутні:
- Sal s 8 — тріозофосфат ізомераза 25 кДа.
- Sal s 7 — креатинкіназа 43 кДа.
- Sal s 4 — тропоміозин 37 кДа.
Присутність у м’ясі лосося тропоміозину вказує на те, що люди з алергією на цю рибу можуть також бути гіперчутливими до молюсків та ракоподібних, для яких цей білок є основним паналергеном. Тож якщо ви сенсибілізовані до Sal s 4, вам варто бути дуже обережним, споживаючи:
- устриць,
- мідій,
- креветок,
- морські гребінці,
- а також екзотичні поки для нас страви з цвіркунів або коників.
Ще один алерген лосося — це колаген α з молекулярною масою 130-140 кДа, який отримав назву Sal s 6. Він міститься у рибʼячій шкірі і використовується, окрім харчової та косметичної, у біомедичній галузі. Тож якщо після нанесення крему, що містить колаген лосося або іншої риби, у вас з’явилися почервоніння, свербіж шкіри або кропив’янка, можливо, ви маєте алергію на цей білок.
На додаток існують повідомлення про присутність у лососі таких алергенів, як фруктозо-біс-фосфат-ізомераза та сироватковий альбумін. Але це питання ще достеменно не вивчене.
І останній в цьому переліку — вітелогенін із молекулярною масою >150, який є у ікрі лосося, але відсутній у його м’ясі. Він належить до класу білків перенесення ліпідів та подібний до Gal d 6 — одного з двох алергенів жовтку курячого яйця.
Діагностика алергії до лосося: поставити точний діагноз допоможе ALEX
Отже, за розвиток алергії на лосося відповідають понад десяток алергенних білків. Але який саме став причиною захворювання у конкретному випадку, зможе визначити лише ваш лікар-алерголог. І в цьому йому допоможе багатокомпонентний молекулярний тест ALEX.
Цей найсучасніший метод діагностики алергічних захворювань здатен визначити не просто продукт, що спровокував алергію, а й конкретний білок — причину надмірної реакції організму. Тест ALEX також встановить і весь можливий спектр перехресних реакцій, які у вас виникають. Адже його діагностична панель містить 295 алергенів, включаючи не лише лосося, а й:
- оселедця,
- тріску,
- скумбрію,
- коропа,
- рибу-меч,
- морську лисицю,
- тунця.
Є у панелі тесту й морепродукти: креветки, мідії, краб, омар, кальмар, устриці, морські гребінці.
Окрім морепродуктів до панелі ALEX входять алергени:
- пилку рослин,
- кліщів домашнього пилу та комірних кліщів,
- тарганів,
- різноманітних харчових продуктів,
- грибів,
- латексу.
Усі вони дозволяють скласти алергологічний паспорт пацієнта. Ця інформація потрібна лікарю для складання індивідуальної стратегії лікування. А також для визначення, які продукти мають бути раз і назавжди виключені з раціону людини, а які можна вживати. Це допоможе уникнути зайвих обмежень при складанні індивідуального меню пацієнта та, як наслідок, створення браку речовин, необхідних організму.
Саме уникнення вживання причинних алергенів контакту з ними є основною стратегією лікування як алергії до лосося, так і будь-якої іншої харчової алергії.
Якщо ж ALEX не підтвердить діагноз «алергія на лосося», вам запропонують пройти інші обстеження. Першим із них може стати напівкількісний тест для визначення чутливості до 286 продуктів FOХ, завдяки якому діагностують харчову непереносність. Деякі симптоми цього захворювання подібні до симптомів харчової алергії, однак спричиняє непереносність збій у роботі не імунної, а травної системи.
