Епізодичні хрипи у дитини не завжди переростають в астму

0 640

Хрипи у дитини раннього віку — явище тимчасове. У більшості випадків. Однак саме хрипи — головний симптом бронхіальної астми. І приблизно у третини дітей із хрипами пізніше розвиваються астма та інші алергічні захворювання

Причини виникнення хрипів та прогноз щодо стану здоров`я дітей з такими проявами не є зрозумілими однозначно. І цей факт стимулює інтерес науковців до точної класифікації дитячих хрипів.

Отже, хрипи є проблемою, яка спостерігається у 11,6 % 6-7-річних дітей по всьому світу. Для малюків віком до трьох років цей показник ще вищий: близько 30 %.

При цьому поширеність епізодів хрипів у дітей до шести років у різних регіонах може бути ще більшою. Так, в Аризоні (США) ця цифра сягає 48 %, а у Валенсії (Іспанія) – 68.

З іншого боку, і це закономірно, хрипи у дітей зустрічаються рідше там, де менше поширена бронхіальна астма (БА).

Як класифікують хрипи у дитини 

Вчені класифікували дитячі хрипи за п`ятьма фенотипами, щодо яких існують різні прогнози. Розподіл здійснили на підставі дослідження за участю 620 дітей, які мали високий ризик розвитку атопії.

Дослідження проводились, коли дітям було 12 та/або 18 років.

Вчені вивчали взаємозв’язок хрипів з розвитком у цих дітей алергічної сенсибілізації, екземи та полінозу. Визначали й рівень оксиду азоту (FeNO) у повітрі, що видихається. 

  • Було встановлено, що  ранній та стійкий прояв хрипів пов`язаний із підвищеним ризиком виникнення екземи та алергічної сенсибілізації у 12-річному віці. 
  • Хрипи, що починались у проміжному віці, тобто не з перших років життя, були пов’язані з підвищеним ризиком розвитку екземи, полінозу та іншої гіперсенсибілізації у 12 та 18 років. Та з підвищеним FeNO — у 18 років.
  • Пізній початок хрипів асоціювався з підвищеним ризиком полінозу у 12 та 18 років та з розвитком алергічної сенсибілізації у 12 років.
  • На відміну від цього, рідкі епізоди хрипів, що розвивалися з раннього дитинства, були пов’язані зі зниженим ризиком розвитку екземи, полінозу та гіперсенсибілізації у 18 років. Ба більше, рівень FeNO, виявлений у дітей з непостійними хрипами у 18-літньому віці,  був навіть нижчим, ніж у тих, у кого хрипів ніколи не було або вони були нечастими. 

Отже, стійкі фенотипи хрипів пов’язані з розвитком алергії до 18-річного віку. При цьому найбільш атопічною групою є діти, у яких хрипи починаються у проміжному віці. Водночас малюки, у яких у ранньому дитинстві спостерігались непостійні хрипи, мають менший ризик захворіти на алергію, коли подорослішають. 

Цей факт може заспокоїти батьків маленьких дітей та немовлят, у яких є хрипи. 

Лікарі зазначають, що хрипи у дитини ефективно контролюють інгаляційні протизапальні препарати. Існують незаперечні докази того, що цей метод терапії допомагає зберегти функцію дитячих легенів. 

 

 

Коментарі
Loading...