Стаття рецензована медичним экспертом:
У той час як одна частина людства спокійно гладить котів чи собак, гуляє на свіжому повітрі та їсть будь-які страви, для іншої контакт з твариною, пилком рослин або вживання певних продуктів становить небезпеку. І полягає вона у розвитку алергічної реакції, першопричиною якої у багатьох випадках є атопія.
Таку назву має стан, при якому імунна система людини стає чутливішою та надмірно реагує на різноманітні речовини: від вже згадуваних пилку, їжі та хутра собак і кішок до плісняви й пилових кліщів. Це твердження є справедливим і коли йдеться про будь-яке інше алергічне захворювання. А особливістю атопії є її генетична природа.
Це означає, що схильність до розвитку низки алергічних захворювань, таких як алергічний риніт, астма та атопічний дерматит (екзема) людина успадковує від батьків або більш віддалених предків.
Звісно, алергія може розвинутися і під впливом інших, не пов’язаних із генетикою, чинників. Наприклад, забруднення повітря, стресу або вживання солодких напоїв. Але
атопічним алергічне захворювання вважається лише тоді, коли пацієнт успадкував схильність до нього. При цьому, як свідчить статистика, родичі з алергією є у близько 80 % пацієнтів з атопією.
Як розвивається атопічна алергія
На думку дослідників, за розвиток атопії можуть відповідати багато генів або їх комбінацій. Вони й змушують імунну систему надмірно реагувати на речовини, які для інших людей є абсолютно безпечними. Саме вони і є тригерами (від англійської trigger – спусковий гачок), які запускають механізм характерної для атопії реакції гіперчутливості I типу.
Цю реакцію також називають реакцією негайного типу. Адже зазвичай вона проявляється упродовж декількох хвилин після контакту з алергеном.
Також можливе й настання відтермінованої фази, яка починається упродовж 24-72 годин після негайної реакції.
Механізм алергічної реакції І типу включає опосередковане імуноглобуліном Е (IgE) вивільнення гістаміну та інших медіаторів запалення з опасистих клітин та базофілів.
Наслідком цього процесу є поява симптомів алергії: сльозотечі, нежитю, свербежу.
Які захворювання є атопічними
Атопія підвищує ймовірність розвитку кількох алергічних захворювань.
Астма
При цьому стані внаслідок дії алергенів розвивається запалення дихальних шляхів. Їхні м’язи скорочуються, що ускладнює дихання.
Характерними симптомами нападу астми є хрипи, задишка, стиснення в грудях та кашель.
Повністю позбутися астми неможливо. Втім, тримаючи недугу під контролем, людина може вести звичайний спосіб життя, займатися спортом та подорожувати.
Алергічний риніт
Основними тригерами алергічного риніту є пилок, плісняві гриби, хутро тварин та пилові кліщі. Допомогти позбутися цієї недуги може алерген-імунотерапія (АІТ). Натомість антигістамінні препарати – пігулки, краплі або спреї – здатні лише полегшити симптоми захворювання.
Екзема
Для цього стану, відомого також як атопічний дерматит, характерні свербіж, сухість, почервоніння та запалення шкіри. Найчастіше ураження локалізуються на тильній стороні колін та ліктів, а також на обличчі та волосистій частині голови.
Тригерами запалення шкіри при екземі можуть бути мило, шампунь, мийні засоби, сонцезахисний або косметичний крем. Розвинутися атопічний дерматит може і при татуюванні, фарбуванні волосся або нанесенні на шкіру хни.
При цьому майже кожна друга людина з атопічним дерматитом має також астму або алергічний риніт.
Інші алергічні стани
Також пов’язані з атопією:
- Алергія на продукти. У першу чергу йдеться про ті, що входять до топу 14 найпоширеніших харчових алергенів, зокрема:
- Алергічний кон’юнктивіт.
- Алергія на ліки.
- Реакції на укуси комах.
- Кропив’янка.
- Ангіоневротичний набряк.
- Анафілаксія, яка несе пряму загрозу життю та вимагає негайного надання медичної допомоги.
Чи можна побороти атопію?
Стрімкий розвиток науки дає надію на те, що в перспективі можна буде вільно та масово «редагувати» схильність до того чи іншого захворювання, зокрема, і атопію, у ще ненароджених малюків.
А поки що своєчасна діагностика алергії, незалежно від механізмів її розвитку, дає можливість підібрати оптимальне лікування, завдяки якому ви або повністю позбудетесь захворювання, або відчуватимете його симптоми якомога рідше.
І першим кроком на цьому шляху є звернення до лікаря-алерголога та проходження діагностики алергії.
Зокрема, алергію І типу може визначити молекулярний тест ALEX2. Цей найсучасніший метод діагностики алергічних захворювань допоможе зʼясувати, на яку з майже 300 молекул або міксів молекул надмірно реагує ваша імунна система.
Іншими діагностичними інструментами, які дозволяють встановити, на що саме реагує ваше тіло, є прик- та патч-тести.
