Стаття рецензована медичним экспертом:
Пилок рослин, а також деякі гриби, спори яких мають вищі концентрації у теплу пору року, викликають сезонну алергію. Поліноз (від pollen – пилок) є її різновидом. Страждають від сезонної алергії не лише люди, а й собаки, причому сезонна алергія у собак має такий самий механізм розвитку, як і людська. А ось проявляється алергія на пилок у чотирилапих інакше.
Чому розвивається сезонна алергія у собак?
Пилок рослин є одним з найпоширеніших чинників алергії, яка діагностується у майже 40 % населення Землі. І тварин із сезонною алергією, як і людей, котрі страждають на неї, щороку більшає.
Основною причиною розвитку сезонної алергії у собак, як і у нас, є збій імунних механізмів. А їх, своєю чергою, найчастіше регулює генетика.
Безліч штучно виведених собачих порід, а також тварини з родоводом зазвичай є результатом навмисного схрещування. Через це їхні гени менш різноманітні, й частіше зустрічаються мутації. В тому числі генів, що регулюють імунітет.
Такі тварини, як правило, мають гірші показники загального здоров’я, ніж їхні дикі родичі. Тому й алергія у цуценят стає частим явищем, бо імунна система сучасних собак може працювати гірше.
Подібно людській, вона починає сприймати абсолютно нешкідливі чинники довкілля як ворогів. Таким чином пилок рослин або спори грибів стають для імунної системи алергенами.
При першій зустрічі з будь-яким алергеном імунна система виробляє специфічні антитіла — імуноглобуліни E (IgE). При наступному контакті такі сполуки синтезуються знову. Цей процес називається сенсибілізацією.
Накопичуючись, в один не дуже прекрасний момент IgE з’єднуються з клітинами імунної системи й запускають процес запалення. Він характеризується виділенням хімічних речовин, головно — гістаміну, викид якого у кров і обумовлює розвиток проявів алергії. Цей механізм, як ми вже зазначали, однаковий і для собак, і для людей.
Симптоми сезонної алергії у собак та у людей
У людей сезонна алергія проявляється насамперед через нежить, закладеність носа, сльозотечу та чхання. У серйозніших випадках можливий розвиток смертельно небезпечної системної реакції – анафілаксії, яка потребує негайного медичного втручання.
Також може розвинутися синдром оральної алергії. Це відбувається, коли людина, сенсибілізована до пилку, наприклад, берези, починає надмірно реагувати й на деякі плоди. У цьому випадку – яблука.
Симптомами орального синдрому є відчуття свербежу, поколювання в ротовій порожнині чи навколо рота, а у важчих випадках – кропив`янка або набряк горла.
Ще одне неприємне ускладнення алергії на пилок – інфекційне запалення середнього вуха. Зазвичай воно виникає у дітей молодшого віку, а його основними проявами (на тлі симптомів полінозу) є біль та/або відчуття закладеності в одному чи обох вухах, підвищення температури, набряк та почервоніння барабанної перетинки.
Небезпечний поліноз і здатністю переростати в астму. Це відбувається, якщо алергія на пилок зовсім не лікується або лікується неправильно.
Ознаки алергії у собак зазвичай різняться від людських.
Поліноз у собак проявляється переважно реакцією з боку шкіри. Під впливом рослинних алергенів у тварини найчастіше розвивається атопічний дерматит. Це генетично зумовлене захворювання, що виникає внаслідок браку білку, який відповідає за зволоження епітелію.
Алергія у собаки проявляється як сухість, почервоніння та свербіж. Спочатку вони зачіпають лише окремі ділянки тіла — це перші симптоми, що згодом розповсюджуються на все тіло чотирилапого.
А ще алергічний атопічний дерматит у собак небезпечний можливістю приєднання вторинної інфекції. Вона розвивається, коли при розчісуванні або вилизуванні твариною вражених ділянок тіла у нижні шари її шкіри потрапляють бактерії або віруси. При цьому запалення може стати й причиною алергії у вухах у собак.
Також про сезонну алергію у собак можуть свідчити респіраторні симптоми: нежить або закладеність носа. Окрім цього, ознаки чутливості у чотирилапих до пилку включають кон’юнктивіт, тобто запалення ока. Але такі прояви зустрічаються рідше, ніж реакція з боку шкіри.
Зрідка поліноз у тварин ускладнюється астмою та анафілаксією. Останню, наприклад, може спровокувати алергія на амброзію у собаки.
Коли у собаки проявляється поліноз?
Зазвичай алергія на пилок у собак дається взнаки з кінця липня і аж до кінця жовтня — у той період, коли цвіте амброзія. Інші важливі алергени літа, на які реагують тварини, — злакові трави та полин.
Злаки цвітуть з початку травня. Їхнє цвітіння залежить від регіону й може продовжуватись в північних районах України аж до вересня. На півдні – лише до липня. З початку другого місяця літа та до середини вересня цвіте полин. Його пилок — теж з чинників, на що може бути алергія у собаки.
Але насправді сезонна алергія у собак, як і у людей, починається ще з весни.
- Буквально з кінця січня її можуть провокувати пилок вільхи та кипариса.
- З кінця березня на весь квітень до них доєднуються береза та ясен, а ближче до травня їх змінюють бук та дуб.
- А там естафету приймають вже згадані злаки, полин та амброзія.
Періоди цвітіння всіх названих та інших рослин завжди можна відслідкувати за допомогою алергопрогнозу.
Сезонна алергія у собак залежить від породи та регіону
Наукові дані свідчать, що собак, сенсибілізованих до алергенів пилку, стає дедалі більше. За даними французьких науковців, якщо у 1999 – 2002 рр. таких тварин було 14,4 %, то між 2007 та 2010 роками їх кількість зросла до 27,7 %.
При цьому найбільш схильними до алергії на пилок виявилися:
- лабрадори
- золотисті ретрівери,
- англійські та ірландські сеттери,
- тер`єри (зокрема скотч-тер’єри та фокстер`єри),
- мальтійські болонки,
- французькі бульдоги,
- колі,
- кокер-спанієлі,
- далматинці,
- ши-тцу,
- шарпеї.
Чутливість собаки до пилку залежить також від регіону, де вона живе. Наприклад, в Японії найголовнішим рослинним чинником, на який може бути алергія у собак, є пилок японського кедра Cryptomeria japonica. Він же – родич кипариса та головний чинник сезонної алергії й у самих японців.
А от за кількістю сенсибілізованих до нього японських собак цей алерген стоїть на другому місці після кліщів домашнього пилу.
Саме з алергенами криптомерії Cry j 1, Cry j 3 та Cry j 6 пов’язують можливість розвитку в собак синдрому оральної алергії на томати.
Втім, алергія на амброзію у собак — також досить поширене явище. В тому числі в Україні, про що свідчать нещодавні наукові дослідження.
Як проводиться діагностика сезонної алергії у собак
Сьогодні сенсибілізацію до пилку у людини та собаки можна підтвердити або спростувати за допомогою різних методів. Наприклад, аналізу крові на антитіла IgE або шкірного тесту.
Для людської алергології найбільш інформативною та зручною віднедавна стала багатокомпонентна молекулярна діагностика алергії. Наприклад, тест ALEХ2, за допомогою якого можна виявити сенсибілізацію не тільки до пилку, а й до спор грибів, продуктів, кліщів домашнього пилу, тварин та інших білкових структур, зробивши всього один аналіз крові.
Пощастило у цьому плані й чотирилапим улюбленцям. Адже діагностувати поліноз та інші алергічні захворювання у собак допомагає ветеринарний аналог ALEХ2 – молекулярний тест РАХ.
Завдяки йому можна розпізнати сенсибілізацію тварини до понад 200 алергенів. Серед них пилок:
- амброзії;
- полину;
- злаків (тимофіївки, жита, грястиці, костриці, пажитниці, цинодону);
- дерев (берези, вільхи, кипарису, ліщини, ясена, бука, тополі);
- кропиви;
- лободи;
- щавлю;
- настінниці;
- подорожника;
- курая;
- та інших рослин, яких загалом близько 30.
Також PAX дозволяє виявити чутливість до алергенів грибів. Тест впроваджується в Україні за підтримки ексклюзивного партнера Nextmune — давно знаного та надійного світового представника ринку діагностики й лікування хвороб у тварин.
Молекулярний метод є зручним, бо вимагає лише одноразового забору крові у собаки. Це значно зручніше, ніж проводити внутрішньошкірні проби на алергію.
Вони не дуже прижилися у ветеринарії для діагностики собачої алергії, бо вимагають вибривання великих ділянок шкіри та мають проводитися під наркозом.
Натомість молекулярний аналіз крові дозволяє точно виявити причину сенсибілізації без цих громіздких та неприємних процедур. Крім того, він дозволяє уникнути упередженості. Адже у тварин, на відміну від людей, не можна розпитати про симптоми чи про те, коли саме вони їх відчувають.
І покладатися лише на уважність хазяїна та ветеринара також можна далеко не завжди. Адже, як згадувалося вище, ознаки алергії у собак часто нагадують прояви інших захворювань. Тому ветеринари не завжди можуть їх правильно розпізнати. І аналіз крові на алергени, який дає об’єктивний результат, значно спрощує постановку діагнозу собаці.
Сезонна алергія у собак: чим лікувати
Отже, застосування тесту РАХ є запорукою правильно підібраного лікування собачого полінозу. А лікується він у чотирилапих та їхніх власників однаково.
Окрім препаратів, що знімають симптоми алергії, ветеринарний лікар може призначити вашому улюбленцю алерген-імунотерапію (АІТ) — так само, як лікар-алерголог призначає її людині.
Результатом такого лікування є значне полегшення симптомів захворювання або повне їх зникнення. Але цієї мети можна досягти, лише якщо правильно визначити алергени, на які надмірно реагує організм хвостатого члена вашої родини.
Симптоматична терапія означатиме застосування у тварини антигістамінних препаратів. Дозування та тип ліків може визначити лише ветеринар — залежно від породи, ваги та віку вашого улюбленця.
