Стаття рецензована медичним экспертом:
В останні роки кількість хворих на харчову алергію у світі зростає. В Україні точної статистики хворих немає. Проте, за даними лікаря-алерголога та головного лікаря клініки FxMed Олени Московенко, сімейні та дитячі лікарі реєструють приблизно на 20-30% більше хворих на харчову алергію, ніж це було, приміром, ще десять років тому.
Сьогодні практично кожна дитина віком до року має прояви харчової алергії. У чому ж причина такої поширеності алергії на харчові продукти? Чи можна її перерости? Як правильно лікувати захворювання та який метод діагностики є найінформативнішим?
На ці та інші запитання Олена Московенко відповідає спеціально для сайту «Все про алергію».
Чому у дітей виникає харчова алергія?
Зазвичай клінічні прояви харчової алергії — це висип на шкірі, кишкові розлади, кропив`янка, ангіоневротичний набряк, риніт, кон’юнктивіт.
Виділяють дві основні причини їх появи. Перша — чисто імунологічна. Вона обумовлена істинною алергією, яка пов’язана з підвищенням у крові пацієнта рівня специфічного імуноглобуліну Е до певного алергену.
Прояви хвороби цього типу залежать від вживання алергену. Адже симптоми посилюються при кожному новому з’їданні дитиною причинного продукту. І неважливо, скільки саме вона його з’їла: кожний новий контакт організму з алергеном веде до посилення чутливості до нього.
Основною причиною виникнення цього виду алергії може бути генетична схильність. І тут дуже важливо виявити причину алергії та виключити продукт, який її викликає, з раціону дитини. Це єдиний метод лікування.
Термін, на який продукт прибирають з меню, залежить від загального стану дитини, її віку та властивостей самого алергену. А встановити найточніше, що саме викликає реакцію дитини, можна за допомогою молекулярної алергодіагностики.
Окрім харчової алергії існує непереносимість харчових продуктів. Як відрізнити ці стани?
При істинній алергії при кожному наступному контакті з алергеном клінічні прояви стають вираженішими. Та їхня інтенсивність не залежить від кількості алергену, який потрапив в організм.
А от при непереносимості має значення кількість продукту, який з’їла дитина, і незначна його порція ніяких симптомів не викликає.
Непереносимість виникає у дітей, коли їм не вистачає ферментів, які мають перетравити певну їжу, або коли цієї їжі забагато. Іноді аби переконатися, що наявна саме непереносимість, достатньо зробити УЗД органів черевної порожнини, копрограму.
У нас був випадок, коли мама дала півторарічній дитині лосося. У дитини була дуже важка реакція – і висип на шкірі, і блювота, і діарея. Але це не була алергія: ця дитина була неспроможна перетравити жирну рибу, хоча інші діти можуть їсти її вже з року. Все індивідуально.
По-друге, причиною виникнення симптомів, про які ми говорили, може бути збільшення в організмі рівня гістаміну – речовини-посередника запалення. При цьому не відбувається реакції імунної системи, а аналіз на рівні специфічного імуноглобуліну Е та шкірні тести є негативними.
Рівні гістаміну можуть підвищуватись і тому, що дитина вживає продукти з його високим вмістом. В першу чергу це:
- ферментовані сири;
- фрукти;
- деякі овочі;
- м’ясо та риба;
- продукти, які довго зберігалися замороженими;
- копченості;
- горіхи;
- виноград;
- смажені продукти.
В нормі надлишковий гістамін руйнується ферментом діаміноксидазою (DAO). Якщо в організмі дитини його недостатньо, з’являються симптоми, схожі на алергічні. Але, повторюю, це не є істинна алергія, це — псевдоалергія.
Причиною недостатності DAO є те, що цей фермент погано виробляється дитячим організмом. Також у кишечнику дитини може спостерігатись підвищена кількість патологічних бактерій або дитину можуть неправильно годувати.
Все це, а також рання відмова від грудного вигодовування обумовлюють зниження рівня DAO у крові дитини та її чутливість до гістаміну. На якість самих харчових продуктів впливають екологія та речовини, які в них знаходяться, – пестициди, нітрати, інша хімія.
Повторне вживання продукту, який містить істинний алерген, значно посилює симптоми хвороби. При псевдоалергії після перерви у вживанні підозрілого продукту симптомів непереносимості може не бути.
Який з чинників найголовніший для виникнення симптомів харчової алергії?
Генетична схильність, при якій чутливість до алергену формується через імунну систему. Якщо у дитини псевдоалергія, ми збираємо інформацію про її раціон, обстежуємо, рекомендуємо продукти, які не потребують тривалого перетравлення, не є гістамінолібераторами, розраховуємо кількість їжі на один раз.
У якому віці виникає харчова алергія у дітей?
Найчастіше харчова алергія виникає у дітей першого-другого років життя, особливо якщо їх годують штучними молочними сумішами та вводять докорми — овочі, фрукти, м’ясо.
У дітей старше трьох років прояви харчової алергії зустрічаються рідше.
І лише у 3-5 % дітей, у яких в ранньому віці була істинна харчова алергія, підтверджена алергопробами, вона може залишатися у дорослому житті.
Який алерген є основним для дітей першого року життя?
Білок коров`ячого молока та яйце. Дуже часто алергія на них проявляється у вигляді висипу на шкірі, кропив’янки, ангіоневротичного набряку, хрипів та свистячого дихання, нежитю.
Також ці харчові продукти можуть викликати загострення атопічного дерматиту. Такі стани обов’язково треба діагностувати для виключення причинного алергену.
Ви говорили, що харчову алергію можна перерости?
«Перерости» – не зовсім точний термін. Дійсно, із віком толерантність до продуктів підвищується. Але для того, щоб це відбулося по-справжньому, є єдиний спосіб – з’ясувати, який саме алергенний білок викликає харчову алергію, та повністю виключити його з раціону.
Залежно від того, який це білок, у яких продуктах він міститься, які вік та загальний стан дитини, лікар визначає, як довго повинно тривати це виключення. Але прибрати алергенний продукт з меню потрібно обов’язково.
А потім, через деякий час, правильно вводити його до раціону. Зазвичай за таких умов відновлюється здатність нормально сприймати продукт. І лише у 3-5 % пацієнтів гіперчутливість може зберегтися.
Чому не пощастило тим 3-5 % хворих, у яких чутливість до продуктів зберігається?
Це залежить від алергену, його агресивності та стійкості до нагрівання, які базуються на його фізичних та хімічних властивостях.
Зазвичай алергенами є білки. Деякі з них зменшують алергенність або повністю її втрачають при нагріванні, термічній обробці. Але є такі, молекула яких зберігає агресивність після будь-якого термічного впливу. Саме ці алергени найчастіше викликають істинну харчову алергію, провокують анафілактичні реакції. І чутливість до них є довічною.
Єдине, що радує, – те, що їх небагато. І ми, маючи молекулярний профіль сенсибілізації пацієнта, можемо прогнозувати, до якого алергену розвинеться толерантність, а до якого – ні.
А яку харчову алергію не можна вилікувати?
Невиліковними є харчові алергії, викликані їжею, до якої не може виробитися толерантність, переносимість. І тоді таким пацієнтам прописується план дій, який допомагає зберегти життя. Наприклад, у США дуже багато випадків анафілактичних реакцій на арахіс. І там знають, що дітям, чутливим до певних молекул арахісу, не можна вживати його довічно.
Вони повинні завжди носити з собою автоінжектор адреналіну, а у кафе чи у ресторанах повідомляти про алергію, аби їм не дали бодай крихти продукту, що містить арахіс.
На сьогодні серйозною проблемою залишається алергічна реакція на білки коров’ячого молока, зокрема казеїн, яка може зберігатися все життя.
У США алерген № 1 – це арахіс. А в Україні?
Це можуть бути інші горіхи, спеції, ківі, персик, білки коров`ячого молока, риба.
Молекулярна діагностика алергії розширила наше уявлення про джерела алергії. Так, виявлення причинного алергену дозволяє прогнозувати можливість перехресної алергії: визначити, які продукти чи пилок містять схожі алергенні білки, важливі саме для цього пацієнта.
Наприклад, білок з групи Pr 10 є основним алергеном берези, який міститься у її пилку. А схожі на нього білки є в пилку інших весняних дерев та багатьох фруктах та овочах: яблуках, грушах, сливах, селері, моркві, ківі, персику, горіхах та інших.
Якщо ми знаємо всі джерела алергенного білка для цього пацієнта, це дає змогу визначити правильний план лікування та надати рекомендації з вигодовування дитини.
Ще один приклад: алергічну висипку на вживання дині у пацієнта в серпні ми змогли пояснити після проведення молекулярної діагностики, коли підтвердили сенсибілізацію до амброзії. В цьому випадку пацієнт вживав диню в період загострення сезонної алергії.
Але такі ситуації стосуються частіше дітей старшого віку та дорослих.
Які основні симптоми харчової алергії та чи мають вони вікові особливості?
У дітей раннього віку частіше за все виникає атопічний дерматит. І мама, знаючи, що дитина отримує певний невеликий набір продуктів, може пов`язати вживання їжі з виникненням або загостренням симптомів.
Коли дитина стає старшою, батьки починають давати їй більше овочів та фруктів, особливо влітку. Звісно, алергія вже може проявитись до більшої кількості продуктів. Не слід забувати про можливість проявів псевдоалергії.
Тобто харчова алергія в основному проявляється висипом на шкірі?
Може бути і дерматит, і ангіоневротичний набряк, і, набагато рідше, – анафілактичні реакції. Але наука рухається вперед, і вчені вже встановили зв`язок між вживанням алергенних продуктів та появою закрепів чи діареї, поганого апетиту, зригування, блювоти.
Доведено, що алергічні реакції виникають і на слизових оболонках шлунково-кишкового тракту. Так, зараз вже виділяють алергічний езофагіт, тобто запалення стравоходу, алергічний гастрит, алергічний ентероколіт.
Діагностувати їх дуже важко і лікуються вони погано. Результат може дати лише повне виключення продукту, що викликав алергію. Якщо ж ці захворювання не лікувати, то симптоми в людини тільки погіршуються.
Чи може виникнути у дитини, що перебуває на грудному вигодовуванні, алергія на продукти, які вживає мама?
Звичайно, може. Дитина може сенсибілізуватися через плаценту до молочних продуктів, горіхів або риби, які мама їла під час вагітності. Особливо якщо вони вживалися у великій кількості.
І ця сенсибілізація може проявитися після народження і під час грудного вигодовування. Але припиняти його ні в якому разі не можна – потрібно, аби мама припинила вживати їжу, яка викликає у дитини алергію.
Якщо алергію викликає казеїн, достатньо виключити молочні продукти з раціону мами, адже в грудному молоці казеїну немає.
Іноді матері необґрунтовано призначають гіпоалергенну дієту, коли з раціону виключається практично все. А мамі ж потрібно їсти, мамі потрібно, аби утворювалося молоко, потрібно зберегти своє здоров’я. Тому дуже важливо точно встановити причину алергії дитини й скласти для матері оптимальну дієту.
А якщо дитина не на грудному вигодовуванні та в неї проявилась алергія?
Дитина може також реагувати на білки коров’ячого молока, які містяться в суміші для вигодовування. За допомогою молекулярної діагностики лікар визначає алергени, які викликають реакцію малюка.
На основі результату аналізу він може скласти для дитини правильний раціон. І після того, як буде витримана необхідна пауза у вживанні алергенних продуктів, їх можна буде повернути до раціону дитини.
Але і виключити продукт з меню і потім його туди повернути може лише лікар. Коли закінчиться період виключення алергену, потрібно обов’язково відновлювати нормальне харчування згідно з віком.
Як довго має тривати ця перерва?
Якщо у дитини алергія на казеїн, пауза у вживанні молочних продуктів може тривати від 6 до 12 місяців і більше. Якщо алергію викликають інші білки коров’ячого молока, перерва може бути 3-6 місяців. Це єдиний спосіб позбутися проблеми.
Якщо у дитини є харчова алергія, чи може проявитися схильність до інших її видів?
Як ми говорили, основний прояв харчової алергії – це висип на шкірі. А якщо порушується цілісність шкіри, через тріщинки на ній може розвинутись сенсибілізація до кліщів домашнього пилу, до спор пліснявих грибів, зокрема альтернарії. Вже навіть на першому-другому роках життя.
А потім, з віком, приєднується інгаляційна алергія на пилок дерев, трав, бур`янів. І чим напруженіший алергологічний стан, тим більшою є кількість алергенів, до яких сенсибілізується дитина.
Такий стан називається полісенсибілізацією. Вона погано лікується, і ефективність такого лікування не буде повною.
Що трапляється частіше: харчова алергія, до якої приєднується, наприклад, респіраторна, чи поліноз, до якого приєднується харчова алергія?
В алергології є такий термін: «алергологічний марш». Це як підйом: спочатку розвивається атопічний дерматит, потім — алергічний риніт, і потім — бронхіальна астма.
Тому потрібно шукати пояснення кожному епізоду атопічного дерматиту. І, якщо він пов’язаний з алергією, потрібно розуміти, що, нелікований, він може призвести до астми.
Якщо ж атопічний дерматит виникає через непереносимість продуктів, таких важких наслідків не буде.
Трапляється і так, що харчова непереносимість поєднується у дитини з істинною алергією і обидва ці стани викликані одним продуктом. І лікувати їх потрібно паралельно: підібрати дієту та виключити алерген.
Таке поєднання зустрічається приблизно у половині випадків. Наприклад, казеїн у коров’ячому молоці може викликати у дитини алергію, а саме молоко може бути занадто жирним для неї, внаслідок чого дитина не може його перетравити.
Отже, як лікується харчова алергія у дітей?
Тільки повним виключенням продукту, що її викликає. Іншого шляху немає.
Для правильного вибору дієти обов’язково проводити молекулярну діагностику алергії. Суттєве значення мають комплексне лікування, симптоматична терапія, лікування атопічного дерматиту.
