Алергія на березу: симптоми, профілактика, лікування

Пилок білокорої красуні берези з’являється в повітрі раніше, ніж дерево пускає перші бруньки та листочки. І саме березова алергія є одним із найважливіших чинників весняного полінозу у країнах з помірним кліматом.

Отже, береза. Те, що ви про неї не знали.

Береза належить до родини березових (Betulaceae). Як вже згадувалося, її пилок є найпоширенішим джерелом сезонної алергії в Центральній та Північній Європі. Його знаходять в Греції, на Піренейському півострові, а також в Центральній та Північній Азії: від Кавказу до Сибіру, Китаю та Японії.

Береза відома майже всім, а в помірному кліматі вона росте там, де є родючий та кислий ґрунт.

Береза звичайна, повисла або срібляста (Betula verrucosa) — це листопадне дерево, що виростає приблизно до 30 метрів заввишки й живе 100-150 років. Як правило,  зустрічається на галявинах та пустищах. Також дерево вирощують в домашніх садах та парках.

Кора берези має сріблясто-білу та гладку поверхню, що, як правило, місцями чорніє, утворюючи темні тріщини прямокутної форми. Листки зубчасті та прості. 

Молоді гілки дерева тягнуться вниз. Звідси й назва берези — повисла.

Родичі берези

Окрім берези до родини Betulaceae, яка належить до порядку букоцвітих (Fagales), входять чотири видів дерев, пилок яких є важливим з клінічної точки зору: 

• вільха (Alnus glutinosa), 
• ліщина (Corylus avellana), 
• граб (Carpinus betulus), 
• хмелеграб (Ostrya caprinifolia). 

Ще їхні два родичі з порядку букоцвітих, які, втім, входять до родини букових, — дуб (Quercus robur) та бук (Fagus sylvatica). 

Пилок всіх цих рослин є важливим чинником весняної алергії. Він має високу перехресну реактивність. 

Цвітуть ці дерева, змінюючи одне одного, з лютого по травень, а у теплу зиму навіть з січня.

Наприклад, у Німеччині серед 100 % людей із сенсибілізацією до алергену берези Bet v 1, включених у дослідження, спостерігалась чутливість і до пилку вільхи та ліщини.

Відтак люди, чутливі до групи алергенів «березові – букові», можуть відчувати симптоми полінозу впродовж декількох місяців. 

Сама береза цвіте здебільшого у квітні. Саме в цей час на дереві починають з’являтись і перші листочки. Одна сережка здатна породити 6 мільйонів зерен пилку.

Пилкове зерно берези є відносно дрібним – меншим, ніж пилок інших дерев. Його розмір складає менш як 24 мікрони, й побачити його неозброєним оком неможливо. Воно сферичне та має три виступаючі пори.

Пилок берези — одна з основних причин астми, алергічного ринокон’юнктивіту та алергічного риніту.

Як пилок берези потрапляє до дихальних шляхів?

Через свій відносно невеликий розмір пилок берези легко проникає до крові через слизову оболонку дихальних шляхів. Розмір часточок, що несуть березовий алерген, може складати від 5 до 20 мікронів. 

Відтак ці маленькі часточки можуть осідати не лише у верхніх, а й у нижніх дихальних шляхах. Тобто алерген проходить через їхній епітеліальний бар’єр.

Ба більше, вважається, що алергію можуть спричиняти й часточки пилку берези та/або його окремі молекули. Вони потрапляють до атмосфери зі зруйнованих пилкових зерен. 

Крім того, і часточки пилку, і окремі молекули алергенів можуть потрапляти до дихальних шляхів, переносячись на спорах грибів, краплях рідини. А буває й навпаки – пилок берези містить на поверхні спори грибів. І тоді люди можуть вдихати декілька алергенів разом.

Пилок берези може переносити віруси?

Саме на прикладі чутливості до пилку берези вченими був показаний зв’язок між зростанням захворюваності на весняний поліноз та більшою кількістю випадків коронавірусної хвороби, яка в той час реєструвалась в Європі.

Спочатку вчені вважали, що пилок може переносити на своїй поверхні віруси. Втім, згодом ця гіпотеза була замінена на іншу. 

Вважається, що, проникаючи до дихальних шляхів через слизову оболонку, пилок пошкоджує вже згаданий епітеліальний бар’єр. І через нього може легше проходити й вірус. Крім того, відповідь імунної системи на пилок знижує й опірність до вірусів.

Ефект забруднення

Симптоми алергії на пилок можуть погіршуватись і через підвищене забруднення повітря. Особливо у містах. 

Забруднення провокує запалення дихальних шляхів і порушення гомеостазу епітеліального бар’єра. В тому числі воно може бути спровоковане активними формами кисню. Вони утворюються у приземному шарі атмосфері, як, наприклад, антропогенний озон.

Саме ж забруднення, зокрема, у вигляді часток пилу розміром близько 2,5 та 10 мікронів (РМ 2.5 та РМ 10 відповідно), може потрапляти глибоко в легені. Це — на відміну від більших за розміром частинок, що проникають лише до носа, рота або горла. Так дрібний пил поглиблює алергічне запалення.

Дослідження, проведене у 2017 р., виявило сильну залежність між рівнем NO2/PM10  та високою концентрацією пилку берези. Крім того, саме пил, а також висока вологість можуть пошкоджувати пилок, і з нього у повітря виходять вільні молекули алергенів.

Алергени берези викликають САР та загострення астми

Вони, прикріплюючись до мілких частинок пилу, можуть стимулювати виникнення симптомів сезонного алергічного риніту (САР). Як і цілі пилкові зерна берези, що потрапляють до наших дихальних шляхів.

Вдихання мілких часточок пилку берези діаметром менше ніж 7,2 мкм, до складу яких входить Bet v 1, викликає астматичні реакції. 

Причому необов’язково у людей саме з IgE-сенсибілізацією до алергенів берези, а й у пацієнтів з астмою у широкому сенсі. 

Втім, шведське дослідження продемонструвало, що алерген пилка берези не впливає на функцію легенів у неповнолітніх.

Але доведено, що у 95 % малюків віком старше 4 років, які мають симптоми алергічного риніту, викликані сенсибілізацією до Bet v 1, вони зберігаються й у віці 8 або 16 років. 

Алергенна чутливість до пилку берези в європейських країнах коливається в діапазоні від 8 до 16 % населення.

В Україні, як показали дослідження за допомогою молекулярного тесту на алергію ALEX, ця цифра залежить від регіону. Вона коливається від 9, 5 % в Одесі до 46 % людей з полінозом у Житомирі.

Алергени берези та «синдром пилок — плоди»

А алергенів у пилку берези  багато. Він містить їх аж 7. 

Основним, або мажорним з них вважається Bet v 1. Це білок, який належить до родини PR-10. Він викликає алергію у 90 % сенсибілізованих до пилку берези пацієнтів. 

Саме білки цього класу визначають розвиток у чутливих осіб синдрому «пилок — плоди». Тобто після появи у людини алергічної сенсибілізації до пилку вона приблизно у половині випадків відчуватиме і симптоми при вживанні в їжу певних рослинних продуктів. 

В першу чергу це: 

• яблуко (Mal d 1), 
• ківі (Act d 8), 
• персик (Pru p 1), 
• груша (Pyr c 1), 
• полуниця (Fra a 1), 
• абрикос (Pru ar 1), 
• вишня (Pru av 1), 
• лісовий горіх (Cor a 1), 
• арахіс (Ara h 8), 
• соя (Gly m 4), 
• селера (Api g 1),
• морква (Dau c 1), 
• слива.

Дослідження, проведені в Україні за допомогою молекулярного тесту ALEX, показали, що серед пацієнтів з алергією на пилок берези до 50 % мали харчову алергію. Серед них найчастіше зустрічалась алергія на яблуко.

У дітей з алергією на пилок берези симптоми проявляються після вживання в їжу яблук, картоплі або моркви.

У них спостерігалась значно вираженіша реакція на шкірний прик-тест, ніж у дітей без харчової алергії.

Інші алергени пилку берези

А от решта алергенів берези — Bet v 2, Bet v 3, Bet v 4, Bet v 6, Bet v 7 та Bet v 8, які також стимулюють вироблення специфічних імуноглобулінів E (IgE), є алергенами мінорними.

• Але і деякі з них можуть визначати перехресну реактивність з алергенами їжі. Так, білок Bet v 2 — це профілін. До нього чутливі приблизно 20 % хворих з алергією до пилку берези. Протеїни цього класу зустрічаються у пилку та всіх рослинних продуктах. Вони подібні за структурою у 70 % випадків. Відтак люди, чутливі до профілінів, можуть мати алергію як до пилку, так і широкого спектра рослинної їжі.
• Натомість до полькальціну Bet v 3 та полькальциноподібного Bet v 4 сенсибілізована лише десята частина хворих з березовою алергією. Такі білки є також у пилку злакових трав.
• Bet v 6 має складну назву – редуктаза (це фермент) фенілкумаринового бензилового ефіру. Такі білки у вигляді алергенів зустрічаються у рослинному пилку, але нечасто. До Bet v 6 чутлива третина пацієнтів з алергією до берези.
• На циклофілін Bet v 7 реагує п’ята частина людей з березовим полінозом. Циклофіліни зустрічаються в клітинах всіх живих організмів.
• А от глутатіон-S-трансфераза Bet v 8 викликає алергічну чутливість лише у 13 % людей з сенсибілізацією до пилку берези.

Як проявляється харчова алергія, пов’язана з чутливістю до пилку берези

Часто реакція між пилком та рослинною їжею, викликана синдромом «пилок – плоди», проявляється синдромом оральної алергії (СОА). Він викликається не лише горіхами та сирими фруктами й овочами, а й ароматизаторами на їх основі.

Як правило, СОА зустрічається у підлітків і більш характерний для пацієнтів з алергічним ринітом. Профілінова алергія зазвичай має важчі форми і частіше проявляється розладами травлення й шкірними висипаннями.

Через вживання перехресно реактивних харчових алергенів у пацієнтів з алергією на пилок берези приблизно через 6-48 годин погіршуються і симптоми бронхіальної астми.

Алергічний синдром напруги — втомлюваності у людей з алергією

Діти, хворі на алергію, часто поводяться дивакувато. Така зміна поведінки в основному пояснюється первинним захворюванням нервової системи.

Основні зміни, які можна помітити у дітей з алергією, це знервованість або алергічна втома. 

Алергічна реакція на пилок берези може викликати розумову відсталість та втомлюваність. Деякі відчувають запаморочення, тремор або гіперактивність.

Як діагностується березова алергія

Аби точно визначити, що у вас алергія до пилку рослин родини березових, слід звернутись до лікаря-алерголога. Він проведе необхідні діагностичні тести на алергію і встановить як причину ваших симптомів, так і можливі перехресні реакції.

Крім того, на нашому сайті «Все про алергію» завжди публікується алергопрогноз. За його допомогою можна перевірити наявність пилку берези (й не лише її) в повітрі. Цей сервіс допоможе знизити ризик контакту з уже відомими вам алергенами.

Моніторинг початку цвітіння берези

Найважливішим у цьому сенсі є моніторинг початку цвітіння берези – тобто першої появи пилкових зерен у повітрі. Наприклад, це було особливо важливим навесні 2020 р. 

Тоді Європа була налякана початком пандемії коронавірусу, оголошеною всередині березня. І всі ознаки респіраторного нездужання, включаючи алергію, розцінювалися населенням як ймовірний COVID. 

Відтак, відстежуючи алергопрогноз, ви завжди можете дізнатись, чи вже з’явився пилок берези у повітрі, чи ваші симптоми означають, приміром, застуду.

Вплив глобального потепління на цвітіння

А прогнозувати системі, яка враховує температуру повітря, все складніше. Адже глобальне потепління часто і різко змінює початок і день реєстрації пікових концентрацій пилку в атмосфері. 

Відтак термін настання останніх може коливатися від 30 березня і до 3 травня, в залежності від погоди.

Дальній транспорт пилку берези

Є й ще один фактор, який впливає на рівень алергену в повітрі. Це дальній транспорт пилку. Він може мігрувати тисячі кілометрів, переміщуючись, наприклад, з України та Польщі до Фінляндії.

Березова алергія: профілактика 

Одним з основних заходів, які слід вжити, є уникнення потрапляння пилку в дихальну систему.

В період сезону пилкування пацієнтам, що страждають на алергію, слід залишатись в приміщенні або носити маску на відкритому повітрі. Це допоможе уникнути алергенів.

Одним з важливих аспектів лікування харчової реакції, пов’язаної з пилком, є виявлення продуктів, котрі викликають перехресну алергію, та відмова від них. При лікуванні пацієнтам радять відмовитись від сирих фруктів та овочів, пов’язаних з подібною реакцією. 

Інша стратегія полягає у зниженні алергенності шляхом ферментації, тобто обробки заборонених продуктів. Наприклад, подрібнювання яблук зумовлює окислювальне потемніння його поліфенолів.

А термічна обробка руйнує алергени групи PR-10, значно знижуючи їх алергенність. 

Лікування алергії на березу

Відтак краще не уникати проявів алергії на березу, а лікувати їх причину. Єдиним способом саме лікування алергії на пилок та інші інгаляційні алергени (лупу тварин, кліщі домашнього пилу, спори грибів) та отруту комах є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). Її ще називають алергенною імунотерапією (АІТ). 

АІТ може змінити прогресування алергії, перешкоджаючи розвитку астми у пацієнтів з алергічним ринітом і запобігаючи можливій сенсибілізації до нових алергенів. 

В Україні АІТ доступна у двох формах – ін’єкційній, тобто в уколах, і сублінгвальній (СЛІТ). Остання представлена спреями та таблетками.

Численні дослідження продемонстрували ефективність АIT при обох шляхах введення – як підшкірному, так і сублінгвальному. Зокрема, коли йдеться про застосування високоякісних та безпечних препаратів для АСІТ виробництва іспанської компанії «Інмунотек», зареєстрованих в Україні

А клінічні випробування СЛІТ-таблеток берези продемонструвало значне покращення симптомів. Значний прогрес відбувався як під час сезону пилкування берези, так і протягом усього сезону пилку дерев родини березових: граба, ліщини та вільхи.