Алергія у собак найчастіше проявляється свербежем шкіри. Як її вилікувати?

0 706

Коли йдеться про найвідданішого члена родини, більшості на думку зразу спадає собака. Лише вона може проходити сотні кілометрів, щоб повернутись до господаря, врятувати його з води або з полум’я та, нарешті, щодня дарувати любов та радість, котрі не купиш ні за які гроші.

Та чотирилапі друзі теж хворіють. І алергія у собак — не менш поширене явище, ніж алергія у людей.

В переліку основних собачих алергенів білки рослин, комах, інших тварин або харчових продуктів. Сама ж алергія у собаки розвивається за тим же механізмом, за яким формується у людини

Це означає, що спочатку реакція вашого улюбленця на алерген проходить непомітно. Організм тварини розпізнає певний зовнішній подразник як чужорідний і починає реагувати на нього виділенням специфічних захисних антитіл. 

Так проходить фаза сенсибілізації, тобто набуття чутливості до подразника, який перетворюється для організму на алерген. Одного чергового разу, коли тварина знову контактує з цим чинником, він з’єднується з утвореними раніше в організмі антитілами. 

Цей контакт, своєю чергою, руйнує спеціальні клітини імунної системи тварини, які називаються опасистими (базофілами, або мастоцитами). При цьому виділяється гістамін — речовина, що викликає локальне запалення. 

А воно, своєю чергою, спричиняє почервоніння, утворення набряків та свербіж. Тобто процес, як проявляється алергія у собак, дуже схожий на розвиток і симптоми людської алергічної чутливості.

Ця схожість дозволяє й діагностувати алергію у людей та їхніх чотирилапих вихованців подібними методами. Зокрема, нещодавно в Україні зʼявився молекулярний алерготест PAX для собак.

PAX впроваджується в Україні за підтримки ексклюзивного партнера Nextmune, давно знаного та надійного світового представника ринку діагностики та лікування хвороб у тварин.

Які речовини найчастіше викликають собачу алергію?

Величезна кількість речовин можуть діяти як алерген. Більшість з них — це білки комах, рослин та тварин. Втім, алергію також здатні викликати невеликі молекули хімічних речовин.

Приклади найпоширеніших алергенів для собак:

Викликати алергічну чутливість у собак можуть також деякі ліки.

алергія у собак

Симптоми алергії у собак 

На жаль, алергія досить часто зустрічається у собак будь-яких порід та походження. Виявляється вона не раніше шестимісячного віку, однак найчастіше притаманна тваринам, старшим року або двох.

Алергія у собак характеризується таким найпоширенішим симптомом, як свербіж шкіри — локальний чи генералізований (по всьому тілу).

В деяких випадках, коли виявлена алергія у собак, симптоми поширюються на дихальну систему та проявляються кашлем, чханням та хрипами. Іноді можуть спостерігатися виділення з очей та носа.

В інших випадках алергії у собак симптоми повʼязані з травною системою, викликають блювоту та діарею.

Типи собачої алергії

З огляду на те, як виникає та проявляється алергія у собак, виділяють кілька її типів:

  • Атопія, спричинена сезонною алергією до пилку, що потрапляє  в організм тварини при диханні (інгаляційна алергія).
  • Реакція на бліх, яка проявляється алергічним дерматитом.
  • Харчова алергія.
  • Шкірна алергія. Стає результатом реакції негайної гіперчутливості, котру називають анафілактичним шоком, чи результатом гіперчутливості уповільненої дії.
  • Алергічний дерматит або бронхіт. Можуть виникати при контакті з алергеном (контактна алергія) чи потраплянні його в організм при вдиханні. 

Іноді у тварини буває кілька типів алергії одночасно. Наприклад, харчова алергія у собак на тлі атопії, викликаної пилком, значно утруднює постановку точного діагнозу свербежу. Полегшити діагностику може застосування молекулярного тесту на алергію у тварин.

Чи успадковується собача алергія? Ветеринари вважають, що так. 

Як багато інших хвороб, алергія у собак має генетичну складову. У ситуації з цим захворюванням успадковується атопія — підвищена реактивність імунної системи, яка спонукає її сприймати безпечні для організму речовини як алергени.

Розглянемо типи захворювання детальніше.

Як проявляється інгаляційна алергія у собак

Досить розповсюджений тип алергічної чутливості у собак. Термін інгаляційної алергії у собак використовується як синонім атопії. 

Основними повітряними алергенами є пилок дерев (берези, ясена, ялівцю та інших), злаків та бур’янів (амброзії). Симптоми цього захворювання тривають сезонно — під час цвітіння відповідних рослин.

А от такі алергени, як пліснява та кліщі домашнього пилу, можуть загрожувати вашому улюбленцю протягом усього року.

Коли люди вдихають інгаляційні алергени, хвороба передусім уражає верхні дихальні шляхи.

У більшості собак інгаляційна алергія виражається свербежем шкіри. Тому це захворювання називають інгаляційним алергічним дерматитом. Тварина може тертись мордою, лизати лапи, шкребти під пахвами.

Іноді інгаляційна алергія у собаки проявляється алергічним ринітом або бронхітом. 

У більшості тварин, що страждають на інгаляційну алергію, симптоми виявляються у віці від року до трьох. Хворі пси часто реагують на декілька інгаляційних алергенів й одночасно страждають від чутливості до бліх чи харчової алергії.

Якщо алергени діагностовані за допомогою внутрішньошкірних тестів (шкірних проб) або аналізу крові, собаку слід захистити від впливу подразників. Оскільки більшість інгаляційних алергенів є чинниками довкілля, це зробити важко. Тому без належного лікування алергічні напади будуть постійно повторюватись. 

Лікування інгаляційної алергії у собак залежить від тривалості конкретного сезону алергії й полягає в підбиранні ветеринарним лікарем симптоматичного лікування або ж застосуванні алергенної імунотерапії. 

Підібрана на основі правильної діагностики імунотерапія може значно покращити симптоми захворювання та надовго вилікувати тварину.

Алергія на укуси бліх, інших комах та павукоподібних

Алергія на укуси комах — це посилена запальна реакція у чутливих собак. Викликати її можуть павукоподібні, такі як павуки та кліщі, а також комахи, включаючи бліх, мошок, сліпнів, комарів, мурах, бджіл, шершнів, ос.

Слина бліх на сьогодні є найпоширенішим алергеном, який викликає алергічний дерматит у собак. 

Більшість тварин відчувають незначне місцеве подразнення. Проте якщо у собаки спостерігається алергічний дерматит, він відреагує на укус насекомого сильним місцевим свербежем.

Собака з алергічним дерматитом буде кусати та дряпати себе й може видалити значну кількість шерсті, особливо у ділянці росту хвоста. На уражених ділянках шкіри найчастіше розвивається вторинна бактеріальна інфекція. 

Щоб такого не сталося, слід уважно стежити, аби в тварини не заводились блохи. Цього складно досягти, враховуючи життєвий цикл бліх, але сучасні профілактичні засоби та варіанти домашнього лікування алергії у собак допоможуть позбутись паразитів.

Харчова алергія у собак та її лікування

Харчова алергія у собак або харчова гіперчутливість можуть з’явитись практично до будь-якого білкового чи вуглеводного компоненту продуктів. Частіше за все така патологія розвивається у тварин у відповідь на:

Цей тип алергії може викликати свербіж, розлади травлення та респіраторний дистрес. 

При харчовій алергії тварина погано сприймає кортикостероїди та інші лікарські засоби. Лікування вимагає виявлення проблемних компонентів та їх усунення. 

Найточніший спосіб тестування на харчову алергію — це змінити раціон тварини, поступово виключивши всі підозрілі продукти. 

Оскільки для цього знадобиться не менше 8–12 тижнів, протягом даного періоду собака має харчуватись за спеціально розробленою ветеринаром схемою.

Слід розуміти, що дієта не є звичним раціоном. На час тестування вам доведеться відмовити улюбленцю в більшості повсякденних продуктів, а також у ласощах та ароматизованих вітамінах.

Можуть виникнути проблеми з деякими типами жувальних таблеток та іншими медикаментами. Але якщо ветеринар наполегливо рекомендує їх вживання, доведеться змушувати собаку проковтнути ліки.

Шкірна алергія у собак та її лікування

Поради щодо надійного захисту собаки та інших домашніх тварин від бліх може дати лише ветеринар.

Якщо суворий контроль неможливий або свербіж занадто сильний, лікар припише антигістамінні препарати та кортикостероїди для полегшення гострої алергічної реакції.

За наявності супутньої бактеріальної інфекції буде призначено відповідний антибіотик.

Контактна алергія

Найменш поширений тип собачої алергії. Виникає в результаті прямого контакту з алергенами, такими як:

  • перметрин, що входить до складу ошийників від бліх;
  • пестициди, якими обробляють рослини;
  • вовна або синтетика, що використовуються в килимах та постілі.

Контактна алергія може розвинутись на будь-який чинник і в будь-якому віці. В місцях дотику причинного алергену, як правило — на лапах та животі – з’являються подразнення та свербіж. 

Вирішити проблему можна методом уникнення алергену.

Діагностика алергії у собак

Може проводитися на основі збору скарг та огляду ветеринара. Але надійнішими методами є проведення шкірних проб та молекулярного тесту на алергію у тварин

Він дозволяє виявити чутливість тварини одночасно до понад 200 алергенів. Це значно спрощує розуміння причин виникнення алергії у собаки та полегшує вибір ефективного лікування.

Чи можна діагностувати самостійно?

Симптоми алергії у собак легко сплутати з проявами інших захворювань. Тим більше, що досить часто кілька хвороб можуть виникати одночасно.

Тож будьте уважними й не намагайтесь ставити діагноз четверолапому улюбленцю самостійно. Це може зробити лише професіонал. 

Будьте готові до того, що тварина має отримати повне діагностичне обстеження, аби виключити інші причини свербежу та проблем зі шкірою. 

Алергія у собак: лікування загальними методами

Якщо діагноз алергії у домашньої тварини підтвердиться, вся ваша сім’я має дуже прискіпливо виконувати настанови ветеринара, аби успішно подолати хворобу.

Протизапальна терапія

Проводиться за допомогою протизапальних препаратів, таких як кортикостероїди або антигістамінні. Цей вид терапії швидко блокує алергічну реакцію. 

Доцільно додавати до раціону жирні кислоти  — це покращить сприйняття організмом стероїдів та антигістамінних препаратів. 

Шампунь-терапія 

Часте купання з гіпоалергенним шампунем заспокоїть свербіння шкіри та зменшить запалення. Купання також змиває з шерсті алергени, здатні потрапити в кров через травмовану розчісуванням шкіру. 

Деякі терапевтичні шампуні мають у складі протизапальні інгредієнти, які можуть бути корисними вашому вихованцеві.

Гіпосенсибілізуюча або десенсибілізуюча терапія

Якщо специфічні антигени, що викликають порушення, ідентифіковані за допомогою молекулярного тесту на алергію у тварин, чотирилапому пацієнту можуть рекомендувати курс алергоспецифічної імунотерапії (АСІТ).

При такому лікуванні алергії собаці вводять невеличкі дози алергену: спочатку раз на тиждень,  а коли перейдуть на підтримувальну дозу — раз на місяць. Колоти алерген, визначаючи потрібне дозування, має лише ветеринар. Регулярне введення потрібних доз таких ліків має на меті «перепрограмування» імунної системи або зниження її чутливості.

Ефективність АСІТ у собак становить 75 %. 

Більшість пацієнтів відчувають покращення за кілька місяців, але іноді може знадобитися до року,  перш ніж лікування дасть помітні результати.

Коментарі
Loading...