Алергія на курку у собак: як діагностувати та вилікувати

0 886

Діагноз харчової алергії ставиться кожному десятому собаці, чий організм надмірно реагує на той чи інший вид білкових або неорганічних сполук. В рейтингу за продуктами, до яких найчастіше сенсибілізуються чотирилапі, алергія на курку у собак посідає третє місце, поступаючись алергії на яловичину та молоко.

Тенденцію до поширення гіперчутливості до курячого м’яса ветеринари почали спостерігати відносно нещодавно. Адже історично переважна більшість кормів для собак виготовляється з яловичини. Як наслідок саме вона й стала головною причиною виникнення харчової алергії у тварин.

Однак останнім часом на ринку з’являється все більше кормів на основі курки. Їх пропонують як альтернативу харчуванню з яловичиною, а також як їжу для собак із чутливою шкірою або чутливим шлунком. Відповідно кількість хвостатих членів родини, які вживають курятину, збільшується. Як і собак, у яких через сенсибілізацію до цієї птиці розвивається алергія на корм.  

Чому курятина – алерген

Алергія на м’ясо курки означає алергію на один або одразу декілька білків, що містяться в ній. Адже визначено, що курятина є джерелом не тільки поживних речовин, зокрема омега-6, а й п’яти алергенів. Це:

  • сироватковий альбумін Gal d 5, 
  • кіназа легкого ланцюга міозину Gal d 7,
  • α-парвальбумін Gal d 8,
  • β-енолаза Gal d 9,
  • Gal d 10. 

З-поміж них основними алергенами є Gal d 5, 7 та 8. Вони відповідають і за більшість випадків гіперчутливості до курки у собак, і за розвиток у сенсибілізованих тварин перехресної алергії на інші види птиці, наприклад індичку та качку.

Небезпека Gal d 8 полягає також в його стабільності, адже цей білок погано піддається впливу й високих температур при приготуванні курятини, і травних ферментів.

Таким чином, зреагувати на Gal d 8 можуть також собаки, яких годують не сухими чи вологими кормами, а натуральним курячим м’ясом, навіть відвареним. 

Симптоми алергії на курку у собак

Про сенсибілізацію до курки свідчить поява в крові собаки специфічних антитіл — імуноглобулінів E (IgE). Зазвичай це трапляється з дорослими особинами у віці одного-трьох років.

При цьому ознаки у собаки харчової алергії, спричиненої курятиною, можуть бути різноманітними. Переважно про наявність проблеми сигналізує шкіра. З’являються почервоніння та свербіж, які локалізуються зазвичай на:

  • лапах,
  • животі,
  • в паху,
  • на морді,
  • на вухах тварини.

Розчісуючи та вилизуючи ці ділянки, собака може занести вірусну або бактеріальну інфекцію. Як наслідок на тілі, підошвах лап або у вухах розвивається запальний процес, здатний перерости в хронічну форму з періодичними рецидивами.

Окрім цього при алергії на курку у чотирилапого може з’явитися кропив’янка — про неї свідчить поява пухирців на шкірі. Не виключено й надмірне випадіння шерсті, що призводить до появи залисин. Також власнику варто звернути увагу, якщо тварина починає надто часто облизувати або гризти лапи, похитувати або трясти головою. 

Рідше, ніж шкіра, на алергени курки реагує шлунково-кишковий тракт собаки. При цьому можливі блювота, діарея й надмірне газоутворення. 

Не варто забувати й про загрозу розвитку анафілаксії у собаки. Ця системна реакція вражає одразу декілька органів та несе смертельну небезпеку. Утім, анафілаксія, як і астма, при будь-якій харчовій алергії у собаки зустрічаються вкрай рідко.

А ще наслідком алергії на курятину у цуценяти може стати затримка розвитку. Тому собачим малюкам курятину краще не давати зовсім, а якщо давати — дуже уважно стежити за їхнім станом.

Як діагностується алергія на курку у собаки

Хоча алергія на курку у собаки має чіткий перелік симптомів, спиратися виключно на ці ознаки при постановці діагнозу ризиковано. Адже аналогічні прояви характерні й для інших захворювань.

Так, свербіж і почервоніння шкіри можуть свідчити про звичайний чи атопічний дерматит у собаки або реакцію на укус блохи. А причиною нудоти та блювоти може бути харчова непереносність.

На відміну від харчової алергії, вона є наслідком збою в роботі не імунної, а травної системи собаки. І якщо алергічна реакція на курку чи інший продукт виникає незалежно від того, скільки встигла з’їсти тварина, то при харчовій непереносності невелика порція їжі перетравлюється без проблем.

З огляду на ці моменти діагностика алергії на курку у собак має бути проведена максимально ретельно. Адже помилка у визначенні захворювання означатиме неадекватне лікування та погіршення стану здоров’я тварини.

Крім того, лікуючи дерматит, ветеринари часто не зважають на його можливу алергічну причину. Саме тому важливо, аби лікар направив вашого чотирилапого улюбленця зробити мультикомпонентний молекулярний тест РАХ

Він впроваджується в Україні за підтримки ексклюзивного партнера Nextmune, знаного та надійного світового представника ринку діагностики й лікування хвороб у тварин.

За допомогою PAX визначають наявність чи відсутність у собаки сенсибілізації до алергенів, що містяться не лише у курятині, а й у:

Загалом за одним аналізом крові алерготест PAX виявляє чутливість до понад 200 алергенів.

Як лікувати алергію на курку у собаки

У разі, якщо діагноз алергії на курку підтвердиться, собаці призначать відповідну протиалергійну терапію. Це, по-перше, спеціальні препарати, які допоможуть зняти симптоми захворювання. А по-друге, дієта, що повністю виключає присутність курячого м’яса.

Адже, на жаль, повністю вилікувати вашого улюбленця від курячої алергії неможливо. Єдиним способом уникнути її проявів є повна відмова від курятини. 

При цьому альтернативними джерелами білків тваринного походження для собаки можуть стати буйволятина, риба, баранина, кролик, оленина. Помічними у доповненні харчування рослинними білками стануть соєві боби, шпинат, сочевиця, кіноа, броколі.

Також варто буде унеможливити контакт тварини з продуктами, потенційно здатними містити куряче м’ясо. Зокрема, собачими ласощами на кшталт свинячих вушок або «довгограючих» кісточок.

Чи можна давати яйця собаці з алергією на курку?

А як щодо курячих яєць? Чи обов’язково у собаки з алергією на курятину буде й алергія на курячі яйця, а отже — й повна заборона на них?

І так і ні. І яєчний білок, й яєчний жовток містять алергени. У білка це овомукоїд (OVM, Gal d 1), овальбумін (OVA, Gal d 2), овотрансферрін (Gal d 3), лізоцим (Gal d 4). У жовтка — вже відомий нам Gal d 5, а також Gal d 6. 

Тож якщо РАХ показав, що ваш собака сенсибілізований до Gal d 5, яєчний жовток йому категорично заборонений, а ось білок давати можна, але обережно. І, звісно, лише за відсутності підтвердженої гіперчутливості до інших яєчних алергенів. 

Втім, дієтичні призначення та виключення продуктів з раціону собаки має проводити лише ветеринарний лікар.

Коментарі
Loading...