Алергія на тріску: небезпечно не лише їсти, а й дихати
Серед різновидів харчової алергії, яку спричинила риба, одним із найпоширеніших є алергія на тріску. І це не дивно, адже ця морська риба продається чи не в кожному супермаркеті. Принаймні у вигляді консервів. А ще вона є у піці, сендвічах, салатах та інших стравах.
Таку популярність тріска має завдяки високому — до 19% — вмісту білку та водночас низькій калорійності: лише 93 калорії на 100 г сирої риби. У цих же 100 грамах міститься майже половина добової норми селену (який є потужним антиоксидантом) для дорослих та близько третини — для вагітних та мам, котрі годують грудьми.
Ще одна перевага тріски — мінімум жирів, завдяки чому її можна включати до раціону навіть тим, хто має захворювання травної системи або дотримується лікувальної дієти. А також у 100 г тріски є 13-15 та 19-20% добової норми відповідно вітамінів В3 та В6 і майже 17% денної потреби у фосфорі.
Але всі ці корисні властивості доступні лише тим, хто не має харчової гіперчутливості до Gadus morhua, тобто балтійської тріски та її родичів. Зокрема, до тріски атлантичної (Gadus callarias). Ці два види тріски найчастіше опиняються на нашому столі.
Що перетворює тріску на алерген?
А перетворює її імунна система людини. В той чи інший момент — найчастіше це відбувається в дитинстві — вона здає збій та починає сприймати білки тріски як загрозу. Реакцією на неї стає продукування специфічних антитіл до цих білків — імуноглобулінів E (IgE).
Момент їхньої появи у крові та подальше безсимптомне накопичення називається сенсибілізацією. Вона проходить непомітно для самопочуття людини.
Поступово кількість IgE збільшується. І за декілька днів, тижнів, місяців або навіть років наступних контактів із тріскою вони запускають складний механізм, внаслідок якого відбувається викид у кров гістаміну.
Ця речовина є однією з тих, що відповідають за розвиток запальних реакцій. Саме через присутність гістаміну дорослий або дитина починає відчувати симптоми алергії на тріску.
Як проявляється алергія на тріску
При цьому викликати їх може навіть порція риби вагою лише 5 мг. Крім цього, симптоми захворювання можуть виникнути і при вдиханні парів від приготування тріски.
І незалежно від шляху потрапляння в організм алергенів цієї риби симптоми проявляються протягом пів години і у період до двох годин після контакту з рибою та варіюються від легких до важких.
Як і при алергії на інші види риби, це може бути:
- кропив’янка;
- ангіоневротичний набряк;
- синдром оральної алергії;
- набряк гортані;
- біль у животі;
- діарея;
- блювота;
- ринокон’юнктивіт;
- бронхоспазм
- анафілаксія – смертельно небезпечна реакція, що одночасно вражає декілька органів і потребує негайної медичної допомоги.
Які є алергени у трісці?
Усі ці реакції переважно пов`язані з бета-парвальбуміном — основним алергеном будь-якої кісткової риби. Цей білок (Gad c 1 балтійської тріски та Gad m 1 — атлантичної) у великій кількості міститься в світлих м`язах та у дуже незначній — у темних м’язах будь-якої кісткової риби.
Бета-парвальбумін вирізняється стійкістю до нагрівання та дії травних ферментів, що робить його особливо небезпечним. Як зазначають науковці, білки цього класу чутливі до pH, тому лікування, спрямоване на зниження кислотності шлунку, підвищує ризик розвитку спричиненої сенсибілізацією до парвальбуміну алергії на рибу (зокрема, тріску).
І саме парвальбуміни тріски відповідають за розвиток у пацієнтів, гіперчутливих до неї, перехресної алергії до інших риб. Так, Gad c 1 має 58% подібності у послідовності амінокислот з парвальбуміном лосося Sal s 1, внаслідок чого до Gad c 1 гіперчутливі половина пацієнтів з алергією на тріску. Крім того, високий ступінь перехресної алергенності з цією рибою мають минтай, який містить парвальбумін The c 1, а також оселедець та вовчок.
Крім парвальбуміну в атлантичній трісці виділені два інших алергени: бета-енолаза Gad m 2 та альфа-альдолаза Gad m 3. Вони також присутні в м`язах і скелеті риби, але є термолабільними, тобто втрачають алергенні властивості при нагріванні. Окрім риби енолаза та альдолаза також є у грибах. Існують і повідомлення про присутність енолази у пилку та кліщах домашнього пилу.
Діагностувати алергію на тріску допоможе ALEX
Що ж робити, коли після споживання тріски або вдихання її парів при приготуванні у вас виникли симптоми, характерні для алергії?
По-перше, згадати, що «після» не завжди означає «внаслідок», і не поспішати до аптеки за протиалергійними засобами. Які, до речі, мають побічні ефекти так само, як і будь-які інші ліки.
А по-друге, обов`язково звернутися до лікаря. Адже деякі симптоми алергії на тріску можуть насправді свідчити про наявність інших захворювань. Так, спазми шлунку, діарея та блювота можуть бути ознаками харчової непереносимості або іншої патології травної системи, а ринокон’юнктивіт — вірусної інфекції.
А оскільки успішність лікування будь-якої недуги залежить у першу чергу від правильної діагностики, лікар, перш ніж обирати метод терапії, має підтвердити або виключити алергічну складову.
Для цього передові алергічні клініки взяли на озброєння багатокомпонентний молекулярний тест ALEX, який є найсучаснішим методом діагностики алергічних захворювань. За його допомогою можна не просто визначити, чи є у вас алергія на тріску, а й з`ясувати, який саме білок став причиною сенсибілізації. Важливість такої деталізації пов`язана з тим, що від неї залежить, наскільки людина за алергією на тріску має обмежити свій раціон.
Адже якщо причиною захворювання стала гіперчутливість до парвальбуміну, ви зможете спокійно споживати м`ясо хрящових риб, у якому цей білок відсутній. Це стосується також желатину та ікри риб незалежно від того, є вони кістковими чи хрящовими.
Ще одна перевага тесту ALEX — можливість, здавши лише порцію крові, визначити наявність або відсутність сенсибілізації до конкретного продукту, що потрапив під підозру. А загалом — до майже 300 алергенів, що містяться в їжі, пилку рослин, спорах грибів, хутрі та лупі тварин, пір`ї птахів, пилу, а також отруті комах.
А от якщо ALEX не виявив алергії, а симптоми залишаються, на допомогу прийде тест FOX. Він встановлює IgG-опосередковану чутливість — харчову непереносимість — загалом 286 продуктів одночасно.