Алергія на паприку проявляється анафілаксією: що потрібно знати, щоб вберегтись

0 186

Правильне харчування – це не тільки баланс білків, жирів, вуглеводів і вітамінів, а й обмежене споживання солі. Її замінниками, а також складниками найкориснішої для здоров’я середземноморської дієти виступають спеції. З-поміж найпопулярніших із них паприка — перемелений висушений солодкий перець, а також два інших стручкових перці — зелений та халапеньо. І хоча ця приправа відома антиоксидантними, протизапальними та антидепресивними властивостями, варто пам’ятати, що існує й алергія на паприку. 

Вона вважається рідкісним явищем, але симптоми цього різновиду харчової алергії можуть бути небезпечними для здоров’я та навіть життя.

Чому паприка — алерген?

З погляду ботаніки паприка — це фрукт роду Capsicum, який належить до сімейства Solanaceae, тобто пасльонових, а отже, має за родичів картоплю, баклажан, тютюн, батат, фізаліс і помідор. Але не всі плоди, які ми звикли називати перцями, належать до родини пасльонових. Адже інші перці — чорний або білий, які також використовуються як приправа, є членами зовсім іншої родини — Рiperaceae.

Однією зі складових паприки є капсаїцин — їдка речовина, на основі якої виготовляють ліки для місцевої терапії поперекового болю, середнього отиту, постгерпетичної невралгії, діабетичної нейропатії та артриту. Також капсаїцин використовується окремо як харчова добавка.

Присутність цієї речовини зумовлює здатність паприки викликати бронхоконстрикцію, тобто звуження дихальних шляхів. Крім цього під впливом капсаїцину може збільшуватися проникність кишкового епітелію людини, внаслідок чого виникає харчова непереносимість як паприки, так і червоного перцю, з якого її виготовляють. 

А ось алергенність паприки поки що вивчена недостатньо. У медичній літературі описано лише декілька випадків гіперчутливості імунної системи до цієї спеції. А розвивається алергія внаслідок того, що захисні сили людського організму під впливом генетичних або тих чи інших факторів навколишнього середовища, надмірного дотримання гігієни починають сприймати як загрозу білки, що містяться у паприці. 

Це спричиняє вироблення специфічних антитіл до цих білків — імуноглобулінів E (IgE). Вони поєднуються із мастоцитами – клітинами імунної системи, відповідальними за захист організму. Так відбувається сенсибілізація до паприки, яка на цьому етапі є безсимптомною. 

Після кожного наступного вживання спеції або контакту з нею кількість антитіл збільшується. І ось настає момент, коли алерген, що проникає у кров, зв’язується з двома молекулами IgE, прикріпленими до мастоцита. 

Відбувається руйнація мембрани мастоцита, і з нього у кров потрапляє гістамін (у мастоцитах він знаходиться у гранулах). Гістамін відповідає за розвиток запальних процесів в організмі, а реакцією на присутність речовини стають симптоми алергії на паприку, які відчуває людина.

Як проявляється сенсибілізація до паприки?

Так, у 26-річної жінки, яка мала гіпотиреоз (пониження функції щитовидної залози), після вживання салямі з паприкою з’явилися чхання, свербіж у вухах і роті та набряк губ. Крім цього, свербіж у роті та генералізована кропив’янка зʼявились за 20 хвилин після того, як пацієнтка з’їла солодкий перець. Ця жінка працювала помічницею на кухні, і за кілька місяців до описаних випадків її почав турбувати ринокон’юнктивіт. Він проявлявся на роботі, але зникав, коли жінка перебувала на вихідних чи у відпустці.

Ще один випадок алергії на паприку стосується 27-річного чоловіка, у якого розвинулися симптоми риніту та астми під час приготування ковбаси зі спеціями. У нього виявили шкірно-специфічні IgE до паприки, коріандру та мускатного горіха (mace). На ці ж спеції була негайна астматична реакція при проведенні специфічних бронхіальних інгаляційних проб.

Крім цього, досить поширеними симптомами алергії на паприку є контактний дерматит, контактна алергія та білковий контактний дерматит. 

Так, групу зі 103 пацієнтів із підозрою на контактну алергію на спеції перевірили серією тестів. Серед спецій найбільше реакцій було виявлено на мускатний горіх (28%), паприку (19%) та гвоздику (12%).

Алергія на паприку починається з латексу

Як зазначають науковці, більшість відомих випадків алергії на паприку пов’язані з синдромом «латекс – плоди», коли спочатку людина сенсибілізується до латексу, а потім стає гіперчутливою до певних овочів або фруктів

У цих випадках за розвиток перехресної алергії між латексом і паприкою відповідали білки, присутні в обох речовинах: 

  • профілін Cap a 2, що відповідає за перехресну реактивність із профіліном латексу Hev b 8;
  • бета-1,3-глюканаза Cap a Glucanase, яка має високий ступінь ідентичності з латексним алергеном Hev b 2;
  • L-аскорбатпероксидаза;
  • прогевеїн;
  • пататин.

Окрім них 90-відсоткову ступінь ідентичності з алергеном латексу Hev b 9 демонструє присутня в паприці енолаза.

При цьому білок із молекулярною масою 20-25 кДа може відповідати виділеному з солодкого перцю алергену Cap a 1 (тауматин), який обумовлює розвиток професійної астми. Разом із Сар а 2 та білком, що регулюється гібереліном, Cap a 7 його внесено до Бази даних номенклатури алергенів WHO/IUIS.

Також аналіз in silico, тобто за допомогою комп’ютерної симуляції, показав подібність перехресних реакцій білків паприки з алергенами:

Утім, автори цієї комп`ютерної моделі не мають підтвердженої інформації, чи були їхні пацієнти одночасно гіперчутливі до названих білків. 

При цьому фахівці зазначають, що попри популярність та широке використання паприки існує дуже мало наукових даних про її імунореактивність.

Однак імуногенність паприки змінюється під впливом обробки, якій піддаються спеції Capsicum. Це і високі температури, включаючи суху пару, і комбінація нетермічних методів, таких як інфрачервоне, ультрафіолетове опромінення та озонування. Усі вони впливають на алергенність паприки, оскільки внаслідок такого стресу в її тканинах виробляються захисні білки, що можуть бути прихованими алергенами. 

Як діагностувати алергію на паприку та її непереносимість? Допоможуть ALEX і FOX

Що робити, якщо паприка викликає у вас симптоми, які можуть свідчити про алергію? Відповідь проста: звернутися до алергологічної клініки та зробити багатокомпонентний молекулярний тест ALEX

Цей сучасний метод діагностики алергічних захворювань допомагає лікарям визначити сенсибілізацію до майже трьох сотень алергенів, що присутні не лише в паприці, а й у інших продуктах, пилку рослин, спорах плісняви, отруті комах, хутрі та лупі тварин, пір`ї птахів.

Якщо ALEX покаже, що ви сенсибілізовані до одного або декількох білків паприки, вам доведеться виключити її з раціону. А у випадку негативного результату лікар запропонує пройти FOX, або Food Xplorer, — напівкількісний тест для визначення IgG-залежної гіперчутливості до продуктів. 

Це дослідження використовують не тільки для діагностики імунологічно викликаної непереносимості їжі, але й з метою: 

  • уточнення дієтичного статусу,
  • контролю дотримання дієти,
  • діагностики чутливості до харчів,

а також при синдромі «дірявого кишківника».

Лікування алергії до паприки

Як алергію, так і непереносимість паприки лікують переважно виключенням її з раціону. Якщо у вас була анафілактична реакція, викликана паприкою, і ви не завжди знаєте склад страв, які вживаєте (особливо у ресторані або в гостях), лікар може прописати вам інжектор адреналіну. Його потрібно носити з собою та негайно застосувати при настанні анафілактичної реакції, яку окрім паприки можуть викликати й інші продукти.

Коментарі
Loading...