Стаття рецензована медичним экспертом:
Термін brittle asthma (дослівно «тендітна астма»), яку ще називають важкою, або, радше, «астма, яку важко лікувати» (difficult-to-treat asthma), введений у 1977 р. W.M. Turner. Ним позначають стани з великою варіабельністю показників пікфлоуметрії протягом дня на фоні застосування високих доз інгаляційних глюкокортикостероїдів (ГКС).
Так, бронхіальна гіперреактивність має важливе значення в механізмах розвитку фатальної та важкої для лікування бронхіальної астми (БА). Важка БА частіше пов’язана з алергічною реакцією.
Роль атопії як чинника ризику неоднозначна для різних фенотипів неконтрольованої бронхіальної астми: найбільше значення цього механізму запалення встановлене для хворих на важку БА, найменше – при хронічній БА із постійною бронхообструкцією.
Що ж таке нестабільна астма?
Астма, яку важко лікувати, є рідкісною формою важкої астми. Термін brittle означає, що її важко контролювати.
Астму, яку важко контролювати, також називають неконтрольованою, нестабільною, рефрактерною або тендітною астмою, оскільки вона може дуже раптово переходити в небезпечний для життя напад.
На відміну від менш важких типів астми, неконтрольована астма, як правило, стійка до звичайних методів лікування, таких як інгаляційні кортикостероїди. Такий стан може бути небезпечним для життя. Він вимагає частіших відвідувань лікаря, госпіталізації та приймання ліків, ніж при інших видах астми.
На астму, яку важко лікувати, страждає приблизно 0,05 % з усіх людей з астмою. Втім, не всі лікарі погоджуються з цим. Деякі пацієнти з астмою, які начебто тримають симптоми під контролем, все ще можуть знаходитись у зоні ризику виникнення небезпечних для життя нападів.
Типи нестабільної астми
Є два типи важкої астми. Обидва є серйозними, але вони дуже різні.
Тип 1
Важка астма 1 типу характеризується хронічними симптомами, які пацієнти відчувають щодня. Такі люди кожен день отримують високі дози препаратів для контролю недуги, оскільки звичайні дози не є для них ефективними.
Постійний характер захворювання часто обмежує здатність виконувати повсякденні завдання, що досить сильно ускладнює життя. На додаток хворі зазвичай страждають від періодичних важких нападів, які стаються майже без будь-яких передумов.
Люди з 1 типом brittle asthma також мають ослаблену імунну систему і можуть бути сприйнятливішими до респіраторних інфекцій. Понад 50 % людей з важкою астмою 1 типу також страждають на харчову алергію до пшениці та молочних продуктів. Внаслідок важкого перебігу хвороби ці люди часто потребують госпіталізації.
Тип 2
На відміну від важкої нестабільної астми 1 типу при 2 типі симптоми в більшості випадків досить добре контролюються.
Від пацієнтів, які страждають на звичайну астму, людей з другим типом астми, що важко лікується, відрізняють несподівані різкі напади з надзвичайно інтенсивними симптомами, подібними до тих, які вражають пацієнтів з 1 типом.
При цьому, скоріше за все, неможливо ідентифікувати будь-які тригери цих симптомів. Часто напади є досить серйозними, небезпечними для життя та вимагають госпіталізації.
Фактори ризику астми, яку важко лікувати
Точні причини виникнення важкої форми астми не відомі, але виявлено деякі фактори її ризику. Багато з них їх є такими ж, як і при менш важких формах астми. До таких факторів належать стан легеневої функції хворого, тривалість та важкість перебігу його алергії.
Якщо ви жінка з астмою віком від 15 до 55 років, то маєте підвищений ризик розвитку нестабільної астми 1 типу. Нестабільна астма 2 типу зустрічається як у чоловіків, так і у жінок.
Додаткові фактори ризику виникнення неконтрольованої астми:
- ожиріння, яке часто супроводжується апное уві сні;
- специфічні генні мутації, включаючи генетично детерміновану стійкість до певних ліків проти астми;
- вплив алергенів, таких як пилові кліщі, таргани, пліснява, котяча лупа;
- харчова алергія, зокрема, на вже згадані молочні продукти та пшеницю, а також: рибу, цитрусові, яйця, картоплю, сою, арахіс, дріжджі та шоколад;
- паління;
- респіраторні інфекції, особливо у дітей;
- синусит, на який страждають 80 % людей із важкою астмою;
- патогенні мікроорганізми, такі як мікоплазма та хламідії;
- ослаблена імунна система;
- структурні зміни у дихальних шляхах;
- психосоціальні фактори, включаючи депресію.
Вік також може бути фактором ризику. В одному дослідженні за участю 80 осіб з важкою формою астми, у тому числі з тією, що важко лікується, дослідники виявили, що:
- майже дві третини учасників захворіли на астму до 12 років;
- 98 % учасників із раннім початком астми й 76 % учасників із пізнім мали й алергічні реакції.
- люди з раннім початком астми частіше мали у сімейному анамнезі екзему та астму.
Те, як ці чинники сприяють розвитку нестабільної важкої астми, є предметом поточних досліджень.
Як діагностується важка астма?
Щоб поставити діагноз важкої астми, лікар проведе огляд, виміряє функцію легень і ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легень – найбільша загальна кількість повітря, яку людина здатна з силою видихнути після максимально глибокого вдиху). Розпитає про симптоми та сімейний анамнез.
Лікар також повинен виключити інші захворювання, здатні порушувати функцію легень. Наприклад, муковісцидоз або інші хронічні запальні захворювання легень.
Серйозність симптомів пацієнта і його відповідь на лікування відіграватимуть важливу роль у постановці діагнозу.
Як лікується нестабільна астма?
Ведення астми, яка важко лікується, складне та потребує індивідуального підходу. Лікар також обговорить з вами серйозні ускладнення, які можуть виникнути внаслідок захворювання.
При цьому стані мають лікуватись і контролюватись будь-які супутні захворювання, такі як гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕРХ), ожиріння або обструктивне апное уві сні. Також відстежуватиметься взаємодія між лікарськими препаратами проти цих супутніх захворювань та вашою астмою.
Медикаментозна терапія
Лікування астми потребує комбінування препаратів, таких як:
- інгаляційні кортикостероїди;
- бета-агоністи короткої/тривалої дії;
- модифікатори лейкотрієнів;
- М-холінолітики тривалої дії.
Їх самі та їх комбінацію може підібрати виключно лікар.
Кількість довгострокових досліджень комбінованої терапії різними препаратами проти астми обмежена, тому лікар уважно стежить за реакцією пацієнта. Якщо астма буде під контролем за допомогою комбінованої терапії протягом трьох місяців, лікар зможе скоригувати дозування до мінімально ефективного.
У деяких людей важка астма реагує на лікування інгаляційними кортикостероїдами. При цьому лікар може спробувати дати пацієнтові їх вищу дозу, або призначити пероральні кортикостероїди. Але ці ліки мають досить серйозні побічні ефекти, а їх використання є обмеженим у часі, тому приймання ГКС необхідно контролювати.
На додаток до стероїдів лікар може порекомендувати такі методи лікування:
- Макролідні антибіотики. Результати одного дослідження показують, що вони здатні зменшити запалення, але необхідні подальші дослідження.
- Протигрибкова терапія.
- Рекомбінантні моноклональні антитіла проти імуноглобуліну E – це біологічна терапія астми.
То як жити з неконтрольованою астмою?
Ключ до успішного лікування нестабільної астми – постійно приймати медикаменти для контролю астми, знати ознаки гострого нападу та свої тригери. Своєчасне отримання екстреної допомоги може врятувати життя.
Якщо у вас важка астма 2 типу, важливо носити з собою та за необхідності використовувати дозатор адреналіну.
Поради щодо запобігання нападу астми
Ось кілька порад, які допоможуть знизити ризик нападу астми:
- Зведіть до мінімуму кількість домашнього пилу, регулярно проводячи прибирання. При цьому надягайте маску, щоб захистити себе від пилу.
- Використовуйте кондиціонер або намагайтеся тримати вікна закритими під час сезону пилку. При цьому важливо не забувати періодично чистити сам кондиціонер.
- Підтримуйте оптимальний рівень вологості.
- Використовуйте пилозахисні чохли на подушках та матрацах, щоб зменшити кількість пилових кліщів у спальні.
- По можливості відмовтесь від килимового покриття, регулярно періть тюль та штори.
- Позбудьтеся цвілі на кухні та у ванній, не давайте їй там рости.
- Уникайте лупи домашніх тварин. Іноді може допомогти очищувач повітря.
Коли виходите на вулицю в холодну погоду, прикривайте рот та ніс (можна й маскою).
