Стаття рецензована медичним экспертом:
Нове дослідження відкриває можливість модулювати симптоми астми через бактерій, які зазвичай живуть у верхніх дихальних шляхах. Робота, опублікована 16 грудня 2019 року в журналі Nature Communications, показує: у дітей, які мають легку та помірну астму, важкість симптомів може визначати мікробіом верхніх дихальних шляхів.
Актуальне дослідження медичної школи університету Вашингтона в Сент-Луїсі показало кореляцію між типами бактерій у верхніх дихальних шляхах та вираженістю симптомів астми. Дослідження призведе до майбутніх експериментів, які шукатимуть можливі способи зміни мікробіома дихальних шляхів, щоб зменшити ступінь тяжкості астми.
Астма як хвороба
Стан, який називається астмою, досить поширений серед дітей. Така хвороба вражає понад 6 мільйонів дітей у США. Це приблизно дванадцята частина педіатричної популяції, що робить астму найпоширенішим хронічним станом у цій віковій групі. Згідно зі статистикою Американського фонду боротьби з астмою та алергією, саме бронхіальна астма є головною причиною пропуску школи.
При астмі дихальні шляхи внаслідок реакції гіперчутливості надмірно запалюються під впливом подразників, в нормі нешкідливих для здорових людей. Через запалення дихальні шляхи набрякають, звужуються і виробляють більше слизу, ніж зазвичай. Ця блокада може бути настільки серйозною, що перешкоджатиме диханню.
Однак астма може бути різного ступеню тяжкості — від незначних хрипових симптомів до задухи, яка загрожує життю.
Бактерії у верхніх дихальних шляхах
У верхніх дихальних шляхах людини існують різноманітні бактерії. Є коменсальні, що живуть у гармонії з господарем й запобігають колонізації організму хворобливими бактеріями. Є й інші, які можуть стати небезпечними, коли організм людини ослабне.
До хворобливих бактерій належать стрептокок (Streptococcus pneumoniae), стафілокок (Staphylococcus aureus), гемофільна паличка (Hemophilus influenzae) та мораксела (Moraxella catarrhalis).
Поточне дослідження мікробіома верхніх дихальних шляхів було проведено за допомогою даних, отриманих з клінічного випробування STICS — Step Up Yellow Zone Inhaled Corticosteroids to Prevent Exacerbations.
Дослідники вивчали популяції бактерій у верхніх дихальних шляхах — роті, носі, горлі та трахеї — у 214 дітей віком 5-11 років, які страждають на астму легкого та середнього ступеня тяжкості.
Науковці брали зразки слизу носу пацієнтів під час введення інгаляційних стероїдів та культивували їх, щоб з’ясувати, які бактерії живуть у верхніх дихальних шляхах дітей з проявами астми від легких до помірних. Зразки брались на початку випробування, коли всі діти перебували під контролем, та згодом — у періоди, коли пацієнти виявляли ранні ознаки, які були сигналом загострення хвороби.
Вчені встановили, що присутність у верхніх дихальних шляхах таких бактерій, як стафілокок, стрептокок та моракселла, є фактором ризику загострення астми. Насправді, коли досліджувані діти демонстрували ознаки загострення астми, мікробіом їхніх верхніх дихальних шляхів з великою ймовірністю мав у собі ці групи бактерій.
З другого боку, якщо були присутні інші мікроби, такі як коринебактерії (Corynebacterium) або долосігранум (Dolosigranum), астма, ймовірно, перебувала під належним контролем й діти були в хорошому стані.
Друге спостереження, зроблене під час досліджень, полягало в тому, що існувала група дітей особливо високого ризику: у них мікроби дихальних шляхів спочатку були представлені Corynebacterium та Dolosigranum, та згодом замінилися на Moraxella. Інші типи зміни мікробіома не несли такого ризику.
Також спостерігалась швидка зміна мікробіома дихальних шляхів у дітей, які мали здорові органи дихання й захворіли. Було встановлено, що зміна картини мікробіома може зіграти значущу роль у загостренні астми.
Майбутнє – за бактеріальними вакцинами
Дослідники планують продовжити експерименти: шляхом використання бактеріальних щеплень створити регульовані мікробіоми дихальних шляхів й визначити, чи вони здатні впливати на виникнення загострень симптомів астми.
Якщо це дійсно так, можливо, що мікробіомами можна маніпулювати та цілеспрямовано змінювати їх, щоб захистити дітей від нападів астми.
Дослідники констатують нагальну потребу розробити кращі методи лікування астми. Хоча описане дослідження не доводить причинно-наслідковий зв’язок, воно ставить цікаві питання. Наприклад, чи можна доповнити мікробіом пацієнта “хорошими” бактеріями та чи покращить це симптоми астми?
Можливість свідомих змін у мікробіомі дихальних шляхів буде вивчатися як спосіб зменшити ризики загострення астми та запобігти її розвитку до важчих ступенів.
Далі буде: наука не стоїть на місці й хтозна — може, скоро астму можна бути лікувати за допомогою бактеріального спрею? Адже вони вже розроблені та застосовуються для лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів.
