Стаття рецензована медичним экспертом:
До 8 % дітей та до 2 % дорослих. Такі дані щодо поширеності у світі харчової алергії. Утім, частота випадків залежить від того, про які саме продукти йдеться. Зокрема, алергія на м’ясо — яловичину, свинину, баранину, дичину або птицю — може розвинутися у будь-якому віці, але частіше спостерігається у дітей та молоді. Тож, відправляючись на пікнік з шашликами, варто дізнатись, яке м’ясо найкраще підійде саме вам.
Зауважимо, що шашлик тут — правильна страва. Адже відносно невелика поширеність м’ясної алергії частково пов`язана із тим, що багато білків м’яса, здатних викликати алергію, розщеплюються при термообробці.
Ще одна гарна новина: часто симптоми гіперчутливості до м`яса знижуються з часом.
Загалом алергічні реакції до м’яса зустрічаються рідше, ніж до коров’ячого молока, яєць, арахісу, горіхів, сої, пшениці, молюсків та риби. Останні складають топ 8 найпотужніших харчових алергенів.
Водночас науковці відзначають зростання кількості випадків алергії на м’ясо. Але воно може бути пов`язане також з удосконаленням діагностики та збільшенням кількості людей, які пройшли тестування на алергію.
При цьому
дуже невеликий відсоток дітей з алергією на молоко також має алергію на яловичину.
Тож перш ніж вилучити її або свинину з раціону дитини, бажано пройти тест на алергію на ці види м’яса. Цілком можливо, що ваша дитина може вживати їх без шкоди для здоров`я.
Зауважимо: якщо людина гіперчутлива до одного виду м’яса, вона може стати алергічною й до інших. При цьому алергія до різних видів м’яса має особливості.
Обережно, вуглевод!
І в першу чергу це стосується червоного м`яса. Чутливість до нього також називають алергією на м’ясо ссавців (ММА).
Найчастіше алергія на м’ясо ссавців виникає у людей з першою 0 (І) або другою А (ІІ) групами крові.
На думку дослідників, це пояснюється тим, що білок-антиген, наявний у людей з третьою B (III) та четвертою AB (IV) групами крові, подібний за структурою до білку, який викликає м’ясну алергію. Ця схожість забезпечує людям, які мають у своїй крові антигени В, вроджений захист.
Ще одна назва алергії на червоне м’ясо — альфа-гал-алергія. Цей термін походить від назви цукру галактози-альфа-1,3-галактози. Він міститься в організмі ссавців, у тому числі корів, овець, свиней.
Втім, цього цукру немає у мавп, що населяють Старий Світ. А також у людиноподібних мавп і самої людини.
Окрім вживання червоного м’яса в їжу, розвиток альфа-гал-алергії може спричинити укус кліща. В Америці це іксодовий кліщ, якого через єдину білу позначку на спині назвали «Самотня зірка». Інші його назви — індичий кліщ та північно-східний водний кліщ.
Основний ареал цього паразита — південна та центральна частина США. Втім, його родичі зустрічаються й у Європі.
І саме про них йдеться, коли навесні ми згадуємо про зголоднілих за зиму кліщів. Тих, які полюють на нашу кров, коли ми виходимо у весняні ліси та парки.
Випивши крові зі ссавця, м’ясо якого містить альфа-гал, кліщ згодом присмоктується до людини. І, поки харчується, впорскує в її кров алергенний цукор.
На сьогодні вже є дані про такі випадки у 17 країнах світу на всіх шести континентах.
Симптоми алергії на alpha-gal
На відміну від інших видів харчової гіперчутливості, симптоми альфа-гал-алергії розвиваються повільно. Вони проявляються через 2–8 годин після вживання м’яса або продукту з його вмістом.
Типовими проявами цього виду алергії є свербіж всього тіла, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, шлунково-кишкові розлади. Крім цього, можливий розвиток анафілаксії.
У 70 % випадків реакція на alpha-gal супроводжується дихальною недостатністю, що є особливо небезпечним для людей з астмою.
Ще одна група людей, для яких альфа-гал-алергія несе підвищену загрозу, — пацієнти, яких лікують протираковим препаратом цетуксимабом.
Алергія на альфа-гал є першим відомим на сьогодні різновидом алергії, що супроводжується уповільненою анафілаксією. Та першим відомим різновидом гіперчутливості не до білків, як при інших харчових алергіях, а до вуглеводів.
На думку науковців, саме вуглеводна природа альфа-галу є причиною уповільненості реакції на цей алерген. Адже, на відміну від білка, йому потрібно більше часу, аби перетравитись та потрапити у кровоносну систему людини.
Хоча з альфа-гал-синдромом найчастіше асоціюється яловичина, розвинутися він може при вживанні будь-якого червоного м`яса. При цьому, за даними Американської академії алергії, астми та імунології, приблизно 20 % американських дітей страждають алергією на яловичину, особливо ті, хто має атопічний дерматит. З них до 93 % також мають алергію до білків молока.
Найкращий спосіб запобігти синдрому альфа-гал − уникати місць, де живуть кліщі. Це підлісок, де багато кущів, а також поля із високою травою.
Якщо збираєтесь у такі місцини, надягайте сорочку з довгими рукавами, закрите взуття та довгі штани. Заправляйте їх у шкарпетки, покривайте голову та руки. Також намагайтеся ходити не через зарості, а лише стежками. Використовуйте репеленти.
Після повернення додому виперіть одяг, прийміть душ. Перевірте, чи немає на тілі кліщів.
Якщо знайшли кровопивцю, скористайтеся нашими порадами, як витягнути кліща. Втім, самостійно варто діяти тоді, коли ви не маєте можливості звернутися до лікарні.
Алергія на птицю = алергія на рибу
Алергічні реакції на птицю зустрічаються рідше, ніж на червоне м’ясо. Зазвичай вони є наслідком того, що курка, індичка або інша дика чи вирощена на фермі птиця недостатньо ретельно приготовлена.
Ще одна причина — наявність у людини алергії на яйця. Через неї можлива перехресна реакція на м`ясо птиці.
Деякі люди з алергією до яєць також мають перехресну реакцію, відому як синдром пташиного яйця. При ньому респіраторні симптоми можуть виникнути внаслідок впливу пуху чи пір’я птахів.
Цей стан пов’язаний із чутливістю не до м’яса курки, а до курячих яєць.
Справжня алергія на птицю найчастіше спостерігається у підлітків та молодих людей. Хоча перші ознаки гіперчутливості можуть проявлятися ще в дошкільні роки.
Люди з алергією на птицю можуть мати й алергію на рибу. А можливо — і на креветок.
Втім, алергія до яєць у таких людей зустрічається рідко. І ризик виникнення анафілаксії внаслідок такої чутливості низький.
А точно дізнатись, чи маєте ви реакцію на обидва ці алергени, допоможе молекулярний тест AЛЕКС. Його нова версія ALEX2, яка вже доступна в Україні, надає можливість діагностики сенсибілізації до білків енолази та ендолази — маркерів синдрому «птиця — риба».
Свиня коту… товариш
Алергія на свинину — це не завжди справжня алергія, а скоріше прояв гіперчутливості до котів. Цей вид алергії відомий як синдром «свинина — кішка».
Пов`язаний він з тим, що чутливість до обох цих тварин викликає білок альбумін. Його молекулярна структура аналогічна у кота та свині.
Тому люди з алергією до свинини зазвичай мають і алергію на шерсть котів. Але зворотного зв’язку, як правило, не існує. Тобто, якщо ви чутливі до шерсті та лупи котів, не обов’язково матимете й алергію до свинини.
Тож якщо гіперчутливість до котів вважається справжньою алергією, то алергія на свинину — перехресною реакцією.
Симптоми алергії на м`ясо
Алергічні реакції на м’ясо можуть бути як легкими, так і важкими. Крім згаданих вище симптомів, м’ясна алергія може мати такі прояви:
- головний біль;
- висип;
- нудота;
- судоми в животі;
- блювота;
- чхання;
- нежить або закладений ніс;
- набряк очей, сльозотеча;
- прискорене серцебиття;
- задишка, утруднене дихання;
- кашель;
- відчуття стиснення в горлі, хрипкий голос;
- слабкий пульс;
- блідо-синє забарвлення шкіри;
- набряк язика та/або губ;
- запаморочення;
- сплутаність свідомості.
Діагностика
Алергія на м’ясо у різних людей може проявлятися по-різному. Підозра на цей діагноз виникає, якщо ті чи інші симптоми з’явлються кожного разу, коли ви вживаєте м’ясний продукт.
Але остаточно переконатися в тому, що ви дійсно гіперчутливі до м’яса, можна лише після обстежень. Це можуть бути:
- Аналіз крові на алергію. Він здатний виявити антитіла (імуноглобуліни Е), специфічні для різних видів м’яса чи птиці. Аналіз дозволяє точно встановити, на які саме білки і у якому м’ясі реагує ваш організм.
- Шкірний тест, у тому числі так званий прик-ту-прик тест. При ньому голка занурюється в м’ясо, а потім в шкіру людини. Наявність реакції на білок може бути ознакою наявності алергії.
- Елімінаційна дієта, при якій з раціону виключаються м’ясні продукти. Покращення стану означатиме, що проблеми зі здоров’ям виникали саме через м’ясний білок.
- Пероральний провокаційний тест, при якому людина під суворим наглядом алерголога вживає певне м`ясо. Такий тест проводять лише у лікарнях, що мають реанімаційне обладнання.
Лікування алергії на м’ясо
Найкращою формою лікування м’ясної алергії є виключення з раціону конкретного виду м’яса та продуктів із нього.
Якщо м’ясо — основний компонент вашого раціону, слід проконсультуватися з лікарем-дієтологом. Він допоможе знайти альтернативні джерела білка, щоб забезпечити щоденні потреби організму.
Якщо у вас були важкі реакції або є загроза розвитку анафілаксії, потрібно завжди мати із собою дозатор адреналіну.
