Стаття рецензована медичним экспертом:
Пропускаєте щеплення, приглядаєте безшерстого кота, проклинаєте тополі, уникаєте глютену та не даєте малюку арахіс, бо боїтесь алергічної реакції? Отже, на вас впливає міф про алергію. Чи декілька.
Пропонуємо дізнатися, які з популярних переконань про алергенність тих чи інших продуктів та речей не є правдою. Ми підібрали 10 тверджень про алергію і зараз спростуємо те, у що ви могли вірити роками. Отже, почали.
Хліб шкідливий для людей з алергією на глютен
Останнім часом з’явилась купа інформації про глютен та проблеми, які він викликає. Тому багато людей вважають, що не можуть вживати глютен, наприклад, через алергію до нього.
Але насправді глютен — компонент клейковини, або білок, що міститься в пшениці, житі та ячмені, — зрідка викликає справжню алергію. Вважається, що від цієї проблеми страждає лише близько 1 % людей у світі.
Та й ці цифри неоднорідні. В деяких країнах алергія на глютен зафіксована тільки у 0,25 % населення. А, наприклад, в Данії дослідження не виявили сенсибілізації до глютену взагалі.
Тому якщо ви відмовляєтесь від хлібобулочних виробів, підозрюючи в себе алергію на хліб, подумайте ще раз. Можливо, ви дарма приміряєте до себе міф про алергію. Неприємні симптоми, які викликає хліб, можуть вказувати на інші захворювання, зокрема непереносимість глютену.
Ця проблема в кілька разів поширеніша за алергію на нього. Наприклад, в США нараховується близько 1 % мешканців з алергією на глютен, а його несприйнятливість мають 6 % населення.
Для цього стану характерне нездужання після вживання хлібобулочних виробів та певних видів круп. Зазвичай непереносимість дає про себе знати проблемами з ШКТ: діареєю, болем в животі, надмірним газоутворенням тощо. Іноді можливі також головний біль, надмірна втома чи виразки в роті.
Дуже часто люди з несприйнятливістю глютену можуть вживати невеликі порції продуктів з ним. А у випадку з алергією реакцію може спровокувати й мікродоза продукту, що містить глютен.
Окремою проблемою є целіакія. Вона чимось схожа на алергію, але фактично є аутоімунним захворюванням, через яке можуть атрофуватись ворсинки в кишечнику. Цей стан розвивається в деяких людей з мутаціями генів HLA-DQ2 або DQ8.
Носіями цих мутацій можуть бути до 30 % населення. Втім, це не означає, що в усіх, хто має мутантні гени, розвивається целіакія. Навпаки: лише невеликий відсоток людей, що отримали мутантний алель як від матері, так і від батька, матимуть це захворювання.
Як і при алергії, при целіакії теж з’являються антитіла до глютену. Але якщо при справжній алергічній реакції це будуть антитіла IgE, то у випадку з целіакією — антитіла IgA та IgG.
Знайомство дитини з алергенами краще відкласти
Раніше вважалось, що малюка не варто знайомити з потенційно алергенними продуктами, принаймні поки йому не виповнилось 12 місяців. Після того, як в країнах, де дотримувались цих настанов, кількість алергій лише зростала, теорія була переглянута.
Згідно з нещодавніми дослідженнями, введення у їжу малюкові (від 6 місяців) з ризиком виникнення алергії, наприклад, арахісу, може знизити ймовірність розвитку алергії на нього до 80 %. При цьому арахіс має вводитись у вигляді порошку, стандартизованого за білковими компонентами.
Разом з тим, якщо в дитини уже є інші харчові реакції або екзема будь-якої форми, краще проконсультуватися з лікарем.
А от безумовно краще відстрочити вживання такого, здавалось би, корисного та звичного продукту, як цільне коров’яче молоко. Воно не тільки може викликати алергію, а ще й погано засвоюються дитячими шлунками.
Вживання молока пов’язане з втратою крові в калі та дефіцитом заліза. То ж із ним краще почекати, поки дитині не виповниться 12 місяців, а то й два роки.
А от кисломолочні продукти є важливою складовою раціону.
Козяче молоко можна вживати замість коров’ячого, якщо на нього алергія
Від алергії на молоко потерпають близько 2-3 % дітей, молодших трьох років, від 0,6 до 2,5 % дошкільнят та близько 0,5 % дорослих.
Існує думка, що альтернативою коров’ячому може бути козяче молоко. Але це не так. Тільки 40 % дітей, які мають алергію на молоко корів, можуть вживати козяче без виникнення симптомів алергії.
Це тому, що білки, присутні у молоці кіз та корів, подібні. Відтак між ними можливі перехресні реакції. Тому як заміну коров’ячому доцільніше розглядати молоко кобил чи ослиць.
А ще краще – при клінічно діагностованій алергії на молоко — відмовитись від вживання продуктів на його основі. Втім, таку дієту повинен підбирати виключно лікар.
Тополиний пух — потужний алерген
Якщо вам кажуть, що тополі небезпечні, бо тополиний пух є потужним алергеном, — не вірте. Це дуже поширений міф про алергію: насправді пилок (майже) та пух (зовсім) її не викликають.
Почнемо з того, що тополиний пух — це насіння, а не пилок, який провокує алергічні реакції. Тобто, якщо літає пух, то тополя вже місяць як відцвіла. А значить, потенційна чутливість до її пилку залишилась позаду.
За даними молекулярного тесту на алергію ALEX, лише близько 0,4 % українців мають чутливість до пилку тополі.
Хоча це не означає, що така ситуація однакова у всьому світі.
Наприклад, у Мексиці та деяких містах США, зокрема Нью-Йорку, сенсибілізацію до пилку тополі мають близько 20 % населення.
Але повернемося до тополиного пуху. Від нього справді може крутити в носі. Але скоріше як від механічного подразника, який потрапляє до ніздрів.
Якщо ж проявляються інші симптоми, то їх викликає не тополиний пух сам по собі, а пилкові зерна інших рослин, які він може переносити, — головним чином пилок злаків.
Місцевий мед допомагає при алергії
Ні, не допомагає.
Довгий час люди вірили, що бджоли, літаючи між квітів та рослин, захоплюють разом з нектаром і алергенний пилок. Далі цей пилок потрапляє до меду.
Відтак, вживаючи його разом із пилком, можна отримати щось на кшталт алергенної імунотерапії (АІТ). А тому при вживанні меду ніби-то поступово розвинеться толерантність до пилку.
Але правда полягає в тому,
що кількість пилку в медові досить незначна. Особливо як порівняти з тією кількістю, що міститься у якісних та сертифікованих препаратах для АІТ.
До того ж пилок квітів і пилок рослин, які дійсно викликають алергію, мають зовсім різні властивості. Адже найчастіше алергію спричиняють пилкові зерна рослин, що запилюються вітром. Вони виділяють багато сухого та леткого пилку, котрий мало цікавить бджіл.
А от пилок великих та яскравих квітів, що виділяють нектар, клейкий. Він погано літає, й алергія до нього розвивається у рази рідше.
Виключенням є рослини родини айстрових. Її представниками є амброзія та полин, відомі алергенними властивостями у всьому світі.
До айстрових також належать кульбаба, сонях, ромашки та інші рослини з суцвіттями-кошиками, що за будовою нагадують ромашку. Бджоли можуть збирати мед з них. А пилок всіх рослин родини айстрових є потенційно перехресно алергенним.
Втім, у меду його кількість все одно не є достатньою для проходження стійкого курсу АІТ.
Зрештою, цей міф про алергію спростували ще у 2002 р. Тоді дослідження показало, що вживання меду ніяк не позначається на проявах алергії.
Кульбаби та бузок безпечні, а акація викликає алергію
З цим складно, але спробуємо розібратися. Зазвичай рослини, що мають великі та запашні квіти, алергію не викликають. І хай вас не бентежить запах, що розливається на десятки метрів довкола рослин, що цвітуть.
Це пахне нектар. Зокрема, як у білої акації. Вона, до речі, класичною акацією не є, хоча також входить до родини бобових.
До справжніх акацій належать мімоза та інші тропічні види акацій. Пилок цих та подібних рослин, що мають привабливі запашні квіти, клейкий. Його мало, і він зазвичай залишається у квітці.
А от нектар потрібен, щоб до рослини знайшла дорогу бджола. Вона збере пилок із квітки.
У білої акації (робінії) він вважається неалергенним. Адже до цього часу жодного алергену з цього пилку офіційно не виділено.
Відомі алергени бобових — Aca f 1 та Aca f 2 — описані у тропічної акації, яка від природи в Україні не росте.
Однак із правила щодо неалергенності великих гарних квітів все ж є виключення. Зокрема, як вже згадувалося,
алергію викликає пилок кульбаби та інших рослин родини айстрових. Так само алергенним є пилок бузку, форзиції, бирючини та справжнього жасмину.
Всі вони належать до родини маслинових і є родичами оливи. Її пилок, як і пилок представника цієї ж родини ясена, виділяється у відкрите повітря. І, попри те, що оливи у нас не ростуть, жителі України сенсибілізовані до їхніх алергенів «завдяки» ясену.
Відтак, потрапляючи у квітні-травні у країни Південної Європи, де саме цвіте олива, такі люди відчувають симптоми алергії. Вони з’являються також, коли ви нюхаєте квіти рослин родини оливових.
А тому, якщо ви маєте чутливість до пилку амброзії чи ясена, і не хочете, щоб у вас розвинулися симптоми алергії, не нюхайте кульбабу, ромашки, соняхи, бузок, форзицію.
Остання має великі жовті квіти й стала популярною в містах.
Людям з алергією можна тримати безшерсту кішку
Це ще один міф про алергію. Алергія буває й на голих тварин. Адже джерелом основного алергенного білка котів (Fel d 1) є не шерсть, а сеча, слина та лупа.
Такі самі справи й з собаками. Їхній основний алерген називається Can f 1.
Відтак, є в домашнього улюбленця шерсть чи немає, цей факт не дуже позначається на вираженості симптомів алергії. Адже у будь-якому разі на поверхні шкіри тварини є лупа. Хіба що у безшерстих тварин вона менше застрягає на тілі й легше розноситься по всіх місцях, де вони гуляють.
Є ще така думка: тварин із довгим хутром потрібно часто купати, щоб вони не викликали алергію. І з точки зору людини з цією недугою це слушна пересторога.
Але часте купання може шкодити домашнім улюбленцям, бо змиває з їхньої шкіри захисні жири та протеїни. Уточнити частоту водних процедур, яка підходить саме вашій тварині, потрібно у ветеринара.
Також існують дані, що зменшити симптоми алергії у людини на кота чи собаку може кастрація тварини.
У людей з алергією на яйця можлива реакція на вакцину
Люди з алергією на яйця часто остерігаються робити щеплення, побоюючись того, що вакцини містять яєчний білок.
Справді, курячі ембріони використовуються для виготовлення вакцини проти кору, жовтої гарячки та грипу.
Але ВООЗ не розцінює як протипоказ до таких щеплень наявність навіть сильної алергічної реакції на яйце чи курячий білок.
Єдине виключення — вакцинація проти жовтої гарячки. Але й тут немає протипоказів, а, можливо, потрібно буде змінити спосіб введення вакцини.
Тобто перед вакцинацією проводиться шкірне тестування. При появі реакції на вакцину її треба буде вводити не разово, а дробним способом: розділивши на кілька менших доз, які вводяться з певним інтервалом.
Ефективність антигістамінних препаратів зменшується, якщо їх приймати постійно
Неправда. Дослідження показують, що щоденне приймання ліків, які усувають симптоми алергії, не викликає звикання. А те, що ваші пігулки не допомагають, може бути пов’язане з їх неправильним прийманням.
Зокрема, для більшої ефективності ліки варто починати приймати за деякий час до початку сезону пилкування. Крім того, потрібно мати на увазі, що на вираженість симптомів можуть впливати:
- інтенсивніші викиди пилку;
- зміна місця перебування;
- сенсибілізація до нового алергену;
- просто неправильно підібраний препарат.
А от з чим потрібно бути обережними — з назальними спреями. Зокрема із тими, що звужують судини. Вони називаються деконгестантами.
З одного боку, такі спреї та краплі непогано усувають закладеність носа. Але з іншого — при тривалому використанні вони можуть мати зворотний ефект і спричинити медикаментозний риніт.
Тому деконгестанти краще не використовувати більше ніж 5 днів.
Людям з алергією на йод та рибу не можна робити КТ та рентген із радіоконтрастом
Алергія на йод — рідкісне явище. Мало того, позаяк йод, у нормі, є складником людського організму і бере участь у синтезі гормонів щитоподібної залози, реакція на нього не є класичною алергією.
Що ж до контрастних речовин, то від використання у них йоду все активніше відмовляються. Тож міф про алергію на контраст має все менше підстав.
А от нудота, блювота та нетривале відчуття тепла, які мають пацієнти після введення контрастних речовин, вважаються фізіологічно нормальною реакцією на контраст.
Відтак, якщо реакції й виникають, вони здебільшого не є алергічними, а викликані непереносимістю. І зовсім не обов’язково пов’язані із чутливістю до йоду.
Те ж саме стосується й алергії до риби. Ці реакції також не мають нічого спільного з алергією до контрастних речовин або йоду.
