Чи допомагає мед від алергії?

0
93
honey

Вживання меду, що зібраний у місцевості, де проживає пацієнт з алергією, може полегшити симптоми алергічного ринокон’юнктивіту та пов’язаних з ним атопічних (алергічних) станів, включаючи астму.

Не вірите? І ви маєте рацію. Адже це твердження – не більше ніж міф, який спростовується науковцями.

Про що говорять наукові експерименти

Правоту вчених доводить дослідження, учасником якого стали 64 особи з алергією. Цих людей за випадковим принципом розділили на три групи. 

Члени першої отримували місцевий мед, нефільтрований та непастеризований, другої – той, що був вирощений у межах країни, відфільтрований та пастеризований, третьої – кукурудзяний сироп із синтетичним ароматизатором, тобто плацебо. 

Ці продукти вони вживали  щодня по одній столовій ложці та дотримувалися стандартної процедури контролю симптомів алергії. У порівнянні із представниками групи, що отримувала плацебо, полегшення симптомів у представників перших двох груп не спостерігалося. 

Натомість дослідження у Міжнародному архіві алергії та імунології у травні 2011 року показало користь меду, але місце його збору тут ні до чого. У цьому дослідженні брали участь  44 пацієнти з діагностованою лікарем алергією на пилок берези.

За умовами експерименту з листопада 2008-го по березень 2009 року три групи учасників: зовсім не вживали мед, вживали звичайний мед, вживали мед, до якого додавали пилок берези, – кількість пилку з часом збільшувалася. 

Пацієнти у перших двох групах не відчували поліпшення симптомів, але у третій групі було відзначене їх статистично значуще покращення/полегшення.

Фактично обидві статті містять той самий висновок:

вживання меду, зібраного з місцевих рослин, не призводить до полегшення алергії.

І в першій, і в другій статті відмічена відсутність поліпшення симптомів у людей, що вживали такий мед. 

Покращення стану відмічалося лише у тих, хто вживав мед із березовим пилком, тобто автори дослідження вбачають у вживанні такого меду щось на кшталт алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ).

Коли мед небезпечний

Попри зміст висновків, друга стаття часто цитується як аргумент у непрофесійних публікаціях та на веб-сайтах, що пропагують органічні чи натуралістичні методи лікування алергії. Але потрібно пам’ятати, що для отримання меду бджоли збирають квітковий нектар, а не пилок. Тому в меді пилку дуже мало.

Крім того, береза та подібні їй дерева, що продукують алергенний пилок, анемофільні, тобто запилюються вітром.

Це означає, що для свого запліднення такі рослини не потребують комах. Отже, не виділяють нектару і ніколи не привертають до себе бджіл. 

Запліднюються комахами виключно рослини, що мають яскраві квіти, — саме квітку та нектар вони використовують як принаду для бджіл.

Отже,

березовий пилок у природних умовах має дуже мало шансів потрапити у мед. До нього частіше потрапляє алергенний пилок, приміром, рослин родини айстрових, з яких бджоли збирають мед у другій половині літа. І він скоріше може викликати алергічні симптоми, ніж позбавити них.

Також не слід давати мед немовлятам віком до 12 місяців. 

А от люди, що страждають на діабет, але вживають мед, ймовірно матимуть ускладнення з контролем глюкози в крові. 

Окрім того, якщо людина має алергію на бджолину отруту, у неї вживання меду підвищує ризик розвитку анафілаксії

Тому для лікування алергічних симптомів краще використовувати стандартну АСІТ, підібрану особисто для вас лікарем після відповідної діагностики алергії. 

Це єдиний метод, ефективність якого підтверджена більше як ста роками використання у лікарській практиці. Саме АСІТ сприяє зниженню розвитку атопії та може на тривалий час позбавити пацієнтів від симптомів алергії, опосередкованих високими рівнями специфічних IgE. 

ЗАЛИШТЕ КОМЕНТАР