Чому «амброзія» не дорівнює «полин», або Як знайти свій алерген?
Сезонна алергія другої половини літа, якщо вірити зацікавленості читачів темою полінозу, вражає найбільшу кількість мешканців України. Воно й не дивно. Саме з липня та аж до перших заморозків цвітуть амброзія та полин.
Це два основні бур’яни, до яких чутливі люди в Україні. Цвітуть вони майже одночасно, і їхні алергени мають високу перехресну реактивність. Адже обидві рослини належать до родини айстрових. Втім, чутливість до пилку одного бур’яну не означає чутливості до алергенів іншого.
То чому ж «амброзія» не дорівнює «полин» і як знайти свій алерген, розбираємось далі.
Які алергени знаходять в повітрі у другій частині літа?
Хоча амброзія та полин – основні пилкові алергени другої половини літа та осені, вони, звичайно, там не єдині. Асистують їм в алергенному оркестрі насамперед інші рослини родини айстрових.
А також – лобода та щириця, що входять до родини амарантових та починають цвісти трохи раніше за полин і амброзію. Та й відцвітають вони раніше – вже у вересні.
У другій половині літа, особливо на Заході, Півночі та в Центрі України, в повітрі залишається ще певна кількість пилку злаків. Вони також можуть викликати симптоми сезонної алергії.
А ще – спора альтернарія, концентрації якої зазвичай є високими аж до кінця жовтня.
У лідерах – амброзія та полин.
Втім, безперечним лідером за рівнем пилку у повітрі та здатністю викликати симптоми у цей період залишається амброзія. Полин доповнює її ефект.
Адже люди, сенсибілізовані до амброзії, часто мають алергію і на полин. Проте лікарі давно помітили, що це відбувається не завжди.
Чому алергія на амброзію не дорівнює алергії на полин, стало зрозумілим лише нещодавно, коли були відкриті та описані молекули, які містяться у пилку обох рослин і спричиняють алергію.
Але ці амброзія та полин різні…
У амброзії провідним алергеном є пектат-ліаза. Їх навіть дві – Amb a 1 та Amb a 2. Кількість білків цього класу збільшується у дозрілому пилку. Адже пектат-ліази забезпечують виконання пилком своєї функції – запліднення. До цих білків чутливі 97 % людей, що мають алергію на амброзію. Тому ці алергени називаються мажорними, тобто основними.
А от у полину пектат-ліаза – це мінорний алерген, Art v 6. До нього чутлива чверть пацієнтів, що мають алергію на полин. Пектат-ліази є також в пилку кипариса та його родички криптомерії.
Мажорний алерген полину – дефенсиноподібний білок Art v 1. Він виконує захисну функцію. До нього чутливі понад 95 % пацієнтів з алергією на полин.
В амброзії алерген цього класу (Amb a 4) належить до мінорних. Такі ж білки є в пилку соняшника (Hel a 1) та ґваюли (Par h 1). Остання – це лікарська та отруйна рослина, з соку якої отримують латекс. В Україні вона не росте.
Окрім дефенсиноподібного білку, соняшник містить пектат-ліазу (Hel a 6), профілін (Hel a 2) та білок-переносник ліпідів LTP (Hel a 3).
Ще одним перехресним алергеном між амброзією та полином, але в обох випадках мінорним, є полькальцин. У амброзії це Amb a 9, у полину – Art v 5. В пилку обох рослин також є білки-переносники ліпідів та профіліни.
Відтак при певній подібності алергени полину та амброзії все ж різняться. І якщо пацієнт сенсибілізований лише до білка одного з класів – пектат-ліаз чи дефенсиноподібних – він матиме симптоми алергії переважно на амброзію або переважно на полин.
Ну й алергію до обох типів пилку, якщо сенсибілізований до спільних для них алергенів.
Айстрові: родичі близькі та не дуже
Втім, не забуваймо, що амброзія з полином – то лише верхівка айсберга. Адже влітку та восени викидають пилок і інші айстрові. Це можуть бути близькі родичі або амброзії, або полину, або рослини окремої алергенної групи.
Річ у тім, що родина айстрових – велика та поліфілетична. Це означає, що рослини в ній не мають одного спільного предка. А отже, як ми вже бачили на прикладі полину та амброзії, їхні гени, а з ними й алергени, можуть відрізнятися.
За сучасною класифікацією айстрові налічують 12 підродин. Хоча інтерес для нас становлять лише три. Це цикорієві, будякові та астероїдні.
Цикорій та його алергенна компанія
Перші колись виділялися в окрему родину. До неї входять цикорій, кульбаба та салат латук. І там своя структура пилку, свої алергени, що входять до групи Bet v 1 і мають перехрест з березовим пилком.
Та, почасти, з амброзією. А особливо з полином. Адже білок, що захищає від патогенів (PR), до класу яких належить Bet v 1, є і в полину. Це Art v 2.
Але й відомо, що діти, чутливі до пилку амброзії, також мають алергію і до пилку кульбаби. Вона проявляється після того, як дитина нюхає квітку. Але перехресна реакція з амброзією виникає не завжди. Це може означати, що реакцію обумовлюють не головні, а мінорні алергени.
Також важливим моментом є те, що ми вживаємо цикорієві в їжу або як ліки. Корінь кульбаби використовується як лікарська сировина, листя їстівне. Корінь цикорію – це замінник кави, а салат латук – один з найбільш розповсюджених листових овочів.
Відтак алергія до цих рослин може бути й харчовою. І вони перехресні між собою. І, хоча останнє достеменно не встановлено, перехрест може відбуватися за рахунок білків-переносників ліпідів (LTP). Їх наявність доведена у латуку.
Бережіться розторопші та інших будякових
Цикорієві також можуть бути перехресними з волошкою, розторопшею, лопухом та артишоком. Ці п’ять рослин входять до іншої, але спорідненої з цикорієвими підродини будякових (чортополохових).
Артишок їстівний, а пелюстки волошки часто додають до чаю. Розторопшу використовують як рослину для лікування хвороб печінки. Ще у компанії артишоку, розторопші та волошки – лопух. Його корінь використовують як лікарський та косметичний засіб, або їдять.
Випадки алергії як до артишоку, так і до розторопші, аж до анафілаксії, вже описані в світовій науковій літературі, а також реєструються в Україні.
З огляду на характер реакції, а також на близкість до цикорієвих, можемо припустити, що й будякові містять як білки класу PR-10, до яких належить Bet v 1, так і білки LTP. Останні відомі якраз здатністю викликати анафілаксію.
Тож якщо ви сенсибілізовані до айстрових і реагуєте неприємним чином на лікування печінки розторопшею або на ополіскування голови коренем лопуха, не дивуйтеся. Можливо, ваша алергія має один корінь – і він у підродині будякових.
Астероїди – єдності нема
А от амброзія та полин належать до підродини астероїдів. Але тут є нюанси. На прикладі різних алергенів цих рослин ми вже пересвідчилися, що ця група неоднорідна. В ній, своєю чергою, виділяють три великі групи-супертриби. У їх переліках рослини, відомі корисними властивостями.
Наприклад, амброзія належить до супертриби соняшникових. Відтак соняшник – один з її найближчих родичів. Його пилок вважається одним з основних чинників алергії серед айстрових після амброзійного та полинового.
До соняшникових належить і нетреба. Її пилок за будовою нагадує амброзійний.
А ще майже нерозрізненний з амброзійним пилок має циклахена, або чорнощир. Обидва – і нетреба, і чорнощир – непримітні повсюдні бур’яни, які широко ростуть в Україні й добре переносять її все більш посушливе літо. Ну і виділяють пилок, який підсилює дію на нас пилкових зерен амброзії.
Серед соняшникових родичів і дивина, відома вмістом корисного для людей з діабетом інуліну. А також чорнобривці. Так що нюхати їх зайвий раз людям з алергією на амброзію не варто.
У полину – своя супертриба, астеродових. Окрім полину в ній:
- деревій,
- ромашка,
- хризантема,
- пижмо.
- календула.
Всі ці рослини, окрім хризантеми, відомі лікарськими властивостями. Відтак, маючи алергію на полин, не дивуйтеся, що реагуєте і на рослинні препарати з вмістом названих трав.
Наприклад, науці вже відома та описана перехресна асоціація «полин – ромашка». Виникає вона, як вважається, через дефенсиноподібний білок Art v 1.
А от підбіл, він же мати-й-мачуха, опинився в окремій супертрибі жовтозіллєвих. А тому алергія при його застосуванні у якості ліків може виникати більш-менш незалежно від алергії на інші трави та пилок з родини айстрових.
Втім, попри приналежність до різних груп, всі айстрові теоретично можуть мати перехресну реактивність між собою. Через білки однакових класів. Наприклад, PR (захищають від патогенів), LTP, пектат-ліаз, дефенсиноподібного, профілінів, полькальцинів. Однак більш ймовірним перехрест, звичайно, буде у межах однієї групи.
Не алергією єдиною…
Ну, і не забуваємо про такий аспект, як харчова непереносимість. Якщо IgE-опосередковану сенсибілізацію до окремих молекул айстрових можна визначити за допомогою тесту ALEX2, то інструментом визначення IgG-опосередкованої харчової непереносимості є тест FOX.
До його панелі входять 286 харчових алергенів. Серед айстрових це, зокрема, цикорій, артишок та ромашка.
Відтак,
якщо маєте алергію на пилок у другій половині літа та восени, не дивуйтеся, що реагуєте й на згадані вище овочі та лікарські трави.
А от який тип чутливості й до яких саме алергенів ви маєте, встановити допоможе лікар. Ну а ви можете йому допомогти, записуючи свої симптоми. І ще – показавши лікарю цей текст.