Стаття рецензована медичним экспертом:
Любов до желе, варення, джемів, мармеладу та йогурту може стати причиною погіршення вашого самопочуття. Адже ці солодкі продукти містять полісахарид пектин – обов’язковий складник рослинної їжі. І алергія на пектин, як припускають науковці, може бути особливо небезпечною для людей, чутливих до неспецифічних білків перенесення ліпідів (nsLTP, або ЛТП). Адже саме на них багата рослинна їжа.
Ці білки відомі здатністю викликати важкі алергічні реакції. Однак є й позитивна новина: ризик появи симптомів сенсибілізації до оброблених продуктів та добавок, які містять пектин, нижчий, ніж при споживанні свіжих овочів та фруктів.
Чому ми всі споживаємо пектин?
З погляду органічної хімії пектин, який є основою клітковини, то полісахарид – складна високомолекулярна сполука. Він накопичується в клітинних стінках рослин та відіграє важливу роль зволожувального й цементувального матеріалу.
Завдяки своїм властивостям пектини щороку ширше використовуються в харчовій промисловості як емульгатори, стабілізатори та загусники при виготовленні варення, фруктових йогуртів, морозива та молочних напоїв. Знайшли застосування пектини також у фармацевтиці та косметології.
Зважаючи на потенційну користь пектинів, їх використовують і як окремі харчові добавки, зокрема пребіотичні. Тобто ті, що слугують їжею для бактерій нашого кишківника.
А відтак клітковина пектину профілактує розвиток харчової алергії. Так, у кількох дослідженнях повідомлялося про сприятливий вплив дієти з високим вмістом клітковини на функцію кишківника. Пектини вживають також для контролю за рівнем цукру та холестерином, для профілактики онкозахворювань та при запальних процесах.
Ба більше, у ЄС пектину офіційно приписують два оздоровчі ефекти: зниження підвищеного рівня глюкози в крові після їди та підтримання нормального рівня холестерину в крові. Але цей ефект може досягатися після споживання принаймні 6-10 г пектину за одне приймання їжі. А таку кількість пектину, своєю чергою, можна отримати лише зі збагачених ним продуктів або харчових добавок, що містять полісахарид.
Чому пектин викликає алергію?
Однак із часом почали з`являтися повідомлення про випадки смертельно небезпечних анафілактичних реакцій, що розвивалися після вживання збагачених пектином харчових продуктів.
Так, анафілактична реакція після куштування пектиновмісного йогурту виникла у пацієнта з харчовою алергією на арахіс, горіхи та молюсків. Усі ці продукти входять до топу 14 найбільших алергенів світу.
Окрім цього у пацієнта з алергією на горіхи кеш`ю та, вірогідно, фісташки, а також підвищеною чутливістю до грейпфрута анафілаксія розвинулася після вживання пектиновмісного коктейлю. Однак агент, яким була викликана алергія на пектин, і основний механізм цих алергічних реакцій досі не визначені. Вважається, що їх могли викликати саме білки nsLTP, асоційовані з рослинною їжею.
Тож науковці вирішили оцінити ризик розвитку алергії на харчові добавки з пектином, провівши для цього окреме дослідження.
Чому ЛТП небезпечні?
Вивчення здатності харчового пектину провокувати реакції гіперчутливості є особливо важливим, оскільки в харчовій промисловості основним джерелом цієї речовини є яблука або лимони. І перші, і другі містять білки перенесення ліпідів (Mal d 3 в яблуках та Cit l 3 в цитрусових плодах). Сенсибілізація до них загрожує важкими алергічними реакціями.
У природі головним завданням nsLTP є, зокрема, захист рослин від стресу, посухи та екстремальних температур. А також передача сигналів під час атаки патогенів.
Особливістю білків перенесення ліпідів є стійкість до нагрівання та дії травних ферментів. Відтак симптоми алергії на nsLTP проявляються при споживанні плодів, які їх містять, не лише свіжими, а й після кулінарної обробки.
Окрім згадуваної вище анафілаксії про сенсибілізацію до білків перенесення ліпідів свідчать також:
- кропив`янка;
- напад астми;
- анафілактична реакція, індукована фізичними вправами;
- діарея;
- синдром оральної алергії.
Пектин знижує алергенність білків перенесення ліпідів
Важкість реакцій, викликаних ЛТП, може завадити пацієнтам з алергією до цих білків вживати пектин та продукти, які його містять: желе, джеми, мармелад та фруктові йогурти.
Утім, результати дослідження показали, що при споживанні пектину чутливість до білків перенесення ліпідів знижується. Цьому сприяє структура полісахариду, яка знижує реактивність nsLTP.
Таке припущення підтвердилось, коли у ході дослідження до пектину додали персиковий алерген Pru p 3. Цей nsLTP є паналергеном: відповідає за важкі прояви сенсибілізації не лише до самого персика, а й до решти кісточкових плодів, фруктів та ягід рослин з родини розових.
У цьому переліку:
Однак nsLTP присутні й у плодах – овочах, фруктах та деревних горіхах – рослин інших родин. У багатьох пацієнтів, сенсибілізованих до цих білків, вживання навіть мінімальної їх кількості викликає важку алергічну реакцію.
І зменшує алергічні прояви до nsLTP
Вважається, що середнє добове споживання пектину при звичайній дієті або при раціоні з високим вмістом клітковини коливається, відповідно, від 2 до 38 мг/кг маси тіла.
При дієті з високим вмістом пектину це щонайменше 2,6 г цього полісахариду на добу при середній масі тіла 70 кг. А якщо зважити, що за одне приймання їжі в лікувальних цілях потрібно з’їсти 6-10 г цього полісахариду, то оцінка алергенного ризику харчового пектину особливо важлива для пацієнтів, які споживають його більшу кількість.
Утім, науковці переконалися, що в яблучному та цитрусовому пектинах залишається менша кількість білків перенесення ліпідів, ніж та, при якій запускається механізм алергічної реакції у людей, сенсибілізованих до речовин цього класу.
Результати дослідження свідчать, що яблучні та цитрусові пектини не створюють ризику викликати реакцію гіперчутливості навіть після споживання 10 г такого пектину за раз.
Крім того, у клінічному дослідженні принаймні 16 пацієнтів з алергією на nsLTP отримували по 10 г пектину на добу. І жодних алергічних симптомів не спостерігалося.
При цьому науковці наголошують, що, оскільки процедури приготування пектину відрізняються, ці результати не є загальними для усіх пектинових препаратів та харчових продуктів на споживчому ринку.
Алергія на пектин: діагностика та профілактика
Тож якщо вам поставили діагноз «алергія на білки перенесення ліпідів», але при цьому є потреба вживати пектин, обов`язково проконсультуйтеся зі своїм лікарем-алергологом. Адже той факт, що пектин зменшує алергенність білків перенесення ліпідів, не означає, що при його споживанні ви гарантовано уникнете будь-яких реакцій гіперчутливості.
Відтак терапію за допомогою харчового пектину потрібно буде проходити під контролем алерголога, який, дослідивши всі можливі ризики, призначить вам відповідні ліки проти алергії.
