Стаття рецензована медичним экспертом:
Пропонуючи висушені морські губки, продавці наголошують не лише на їхній користі, а й на цілковитій безпеці та гіпоалергенності на відміну від губок із синтетичних матеріалів, здатних спричинити подразнення шкіри або навіть контактний алергічний дерматит. Проте алергія на морську губку можлива.
Коли людство ще не знало слова «пілінг», але вже навчилося дбати про гігієну, засобом очищення шкіри від відмерлих часток слугували морські губки (Porifera). Це примітивні багатоклітинні істоти, які ростуть на камінні, мушлях або інших твердих предметах на дні морів та океанів практично по всьому світу: від тропіків до полярних регіонів і від приливних зон до великих глибин.
Губки є природними фільтраторами, тобто харчуються, пропускаючи крізь себе морську воду, й таким чином накопичують у собі розчинені у ній корисні речовини.
Але не тільки корисні. Доторкнувшись до губки, людина може отримати алергічну реакцію у вигляді контактного дерматиту. Викликають його як поки неідентифіковані токсини, що знаходяться у самій губці, так і токсини, пов’язані з тваринами-колоністами, які на ній мешкають.
Симптоми алергії на морську губку
Протягом п’яти хвилин – двох годин після контакту людина починає відчувати поколювання, свербіж або печіння. Вони зазвичай локалізуються на руці та посилюються при змочуванні або терті шкіри в місці ураження.
Також алергія на морську губку може спричинити кропив’янку, єдиними симптомами якої в цьому випадку можуть бути набряк і відчуття, що уражена ділянка шкіри гарячіша за інші.
Якщо симптоми контактного губчастого дерматиту не сильні, вони тривають 3-7 днів й іноді навіть не потребують візиту до лікаря. Але бувають і важкі випадки алергічної реакції — через контакт із губкою великої ділянки шкіри. В такому разі можливі лихоманка, озноб, нудота, м’язові судоми, запаморочення.
Крім цього через тиждень або два після контакту з губкою ймовірна смертельно небезпечна системна анафілактична реакція, яка одночасно вражає декілька органів і потребує негайного медичного втручання.
Через такий самий проміжок часу може виникнути й багатоформна еритема. Це гостре захворювання найчастіше має інфекційно-алергічне або токсико-алергічне походження. Його основні симптоми:
- синюшно-червоні плями;
- папули – вузлики на шкірі;
- везикули – пухирці на шкірі або слизових оболонках, наповнені рідиною;
- ерозії.
Усі ці прояви супроводжуються болем, свербежем та відчуттям печіння. При цьому у важких випадках ураження може поширитися на внутрішні органи.
Що стосується подразнювального дерматиту, то його спричиняють спікули губок — елементи кістяку тварин у вигляді дрібних вапняних чи кременевих голчастих тілець.
У разі, коли голки-спікули потрапили вам на шкіру, а можливості одразу відвідати лікаря немає, спробуйте видалити їх самостійно за допомогою лейкопластиру або пілінгу для обличчя, попередньо висушивши уражену ділянку. Потім змочіть її 5-процентним оцтом або ізопропіловим спиртом (звісно, за умови, що ці речовини не викликають у вас подразнення).
Якщо після цього відчуватимете свербіж або подразнення, використовуйте гормональний крем.
Але оскільки спікули є потенційним джерелом інфекції, то при появі почервоніння, нагноєння, болю або підвищення температури обов’язково зверніться до лікаря.
Усі описані симптоми алергії на морську губку стосуються організмів, що перебувають у природному середовищі або щойно вилучені з води. Перед тим, як вони надійдуть у продаж, їх ретельно промивають та обробляють, що суттєво зменшує можливість неприємних реакцій. Але якщо обробка була недостатньою, замість натурального покращення стану шкіри ви можете отримати проблеми зі здоров’ям. І добре, якщо все обійдеться без ускладнень.
Не все, що корисне — безпечне
Серед корисних властивостей морської губки не тільки натуральне походження. А й насиченість корисними речовинами, які в ідеалі мають живити шкіру під час користування губкою. Це, зокрема, кальцій, магній, натрій, цинк, калій та залізо.
Утім, останній з металів, як з’ясували нещодавно німецькі науковці, здатен викликати реакцію гіперчутливості набагато частіше, ніж вважалося. Проявом такої реакції є алергічний контактний дерматит, для якого характерні свербіж, почервоніння та набряк шкіри.
Не варто забувати також про йод, яким насичена морська вода та, відповідно, морська губка, яка пропускає її крізь себе. Йод не викликає алергічної реакції у класичному вигляді, але може завдати клопоту як чинник контактного дерматиту, кропив’янки та анафілаксії.
Обережно, грибок
І ще одна небезпека, що криється не лише в морських, а й у синтетичних губках, – це можливість їхнього зараження грибком, що полюбляє оселятися у вологих приміщеннях, зокрема ванній. Її завсідником є кладоспоріум — найрозповсюдженіший гриб довкілля, спори та міцелій якого здатні викликати респіраторну алергію.
Теоретично, у губці можуть жити й інші гриби, як-от аспергіл та пеніцил, також відомі алергенними властивостями. Окрім респіраторних вони можуть викликати й низку шкірних захворювань, наприклад атопічну екзему.
Аби уникнути зараження, губку необхідно регулярно заміняти або принаймні очищати. Для цього рекомендують занурити її у сольовий розчин із додаванням перекису водню, а потім ретельно промити в проточній воді та висушити, бажано на сонці. І, звісно, нікому не позичати.
Якщо ж після користування губкою ви помітите будь-які неприємні симптоми, обов’язково зверніться до лікаря. Бажано, аби свій похід ви розпочали з лікаря-алерголога, котрий має й досвід у дерматології. Таким чином ви зекономите час та кошти, одразу підтвердивши або виключивши діагноз «алергія на морську губку».
А допоможе у цьому багатокомпонентний молекулярний тест ALEX, в арсеналі якого близько трьох сотень алергенів. Це не тільки спори грибів, а й алергенні білки харчів, пилку рослин, хутра та шкіри тварин, отрути комах.
