Стаття рецензована медичним экспертом:
Вони маленькі, за ними легко доглядати, не потребують багато їжі та щоденних прогулянок на свіжому повітрі. Все це робить хом’яків зручними для утримання вдома. Особливо якщо ви з тих чи інших причин не можете дозволити собі завести кота чи собаку. Утім, попри зручність в утриманні та догляді, ці гризуни мають й свої недоліки. І один із них − ризик, що розвинеться алергія на хом’яка. Так само, як на будь-яку іншу тварину.
Науці відомі 19 видів хом`яків. Ці тварини з родини гризунів є найближчими родичами мишей та щурів. Найвідоміший — золотий, або сирійський хом’як (Mesocricetus auratus). Саме його найчастіше тримають як хатнього улюбленця.
Окрім нього людям полюбилися представники трьох інших видів, яких також часто тримають в оселях:
- хом’ячок Кемпбелла (Phodopus campbelli);
- джунгарський хом’як (Phodopus sungorus);
- хом’ячок Роборовського (Phodopus roborovskii).
Зазвичай гіперчутливість до домашніх улюбленців розвивається ще в дитячому віці. Найбільший ризик цього захворювання у тих, хто страждає на астму та/або має алергію до кліщів домашнього пилу.
Найчастіше людська імунна система реагує на білки, що містяться у часточках хутра та шкіри тварин. Останній факт, до речі, спростовує популярну думку щодо гіпоалергенності голих порід домашніх улюбленців.
Білки хом’ячого хутра подібні до білків котячого та собачого. Тому у людей, які мають алергію на цих чотирилапих, реакція гіперчутливості можлива й при контакті з гризуном. А може статися й навпаки: якщо причина вашої алергії — хом`як, із часом компанію йому може скласти й кіт, і собака.
Коли хом’як кращий за собаку
Утім, білки хутра та шкіри хом’яка — це не єдині алергени, на які може реагувати людина. Окрім них небезпеку для здоров`я можуть становити білки, що містяться у сечі гризуна, а також у його слині. Усі ці речовини потрапляють у повітря, коли ваш улюбленець пересувається по клітці або копирсається у своєму гнізді.
Водночас саме завдяки тому, що площа, де мешкає домашній хом’як, зазвичай обмежена кліткою, його алергени значно менше забруднюють людську оселю, ніж алергени котів або собак.
Відтак з точки зору потенційної алергенності хом’як є менш небезпечним для людського здоров’я, ніж тварини, що вільно пересуваються квартирою чи будинком.
Але при цьому власникам гризуна варто пам`ятати, що тварина здатна не лише викликати реакцію гіперчутливості, а й поширювати мікроорганізми з роду сальмонел, які викликають гостре кишкове захворювання, особливо небезпечне для дітей.
Обережно, алергенний корм
Окрім самого хом’яка причиною алергії може стати його корм. Ці гризуни харчуються переважно насінням та овочами й фруктами. Тож якщо ви гіперчутливі до якихось із них, алергічні симптоми можуть виникнути під час годування тваринки.
Також прояви алергії можуть спровокувати стружки, які використовуються для підстилки у клітці. У першу чергу це стосується сосни чи кедру. Стружка з них, згідно з результатами численних досліджень, може загрожувати здоров’ю і хом’яків, і їх власників.
Річ у тому, що хвойні породи, до яких належать сосна та кедр, виділяють ароматичні вуглеводні (феноли) та токсичні кислоти. Ці сполуки здатні пошкодити легені та трахею і тварини, і людини. Й особливо обережними при цьому варто бути власникам гризунів, гіперчутливим до пилку сосни або до кедрових горіхів.
Як же проявляється алергія на хом`яка?
Симптоми алергії на самого хом’яка також в першу чергу з’являються з боку органів дихання, очей або шкіри. Це можуть бути:
- відчуття стискання в грудях, хрипи або проблеми з диханням;
- кашель;
- екзема;
- свербіж обличчя;
- кропив’янка;
- свербіж очей або сльозотеча;
- нежить;
- шкірний висип;
- чхання;
- набряк під очима;
- загострення симптомів астми;
- анафілактичний шок;
- часте прокидання вночі.
Останній симптом, до речі, може бути й ознакою алергії на кліща домашнього пилу, який, окрім подушок та ковдр, може оселитися й у гніздечку вашого улюбленця.
Як діагностується алергія на хом’яка
Деякі з названих симптомів також можуть свідчити й про застуду. Але якщо вони тривають понад два тижні, скоріше за все, це справді алергія. А отже, вам потрібна консультація лікаря-алерголога.
Саме він за допомогою тестів на алергію може визначити, чи дійсно ви маєте гіперчутливість до хом`яків та призначити відповідне лікування. Надійним інструментом діагностики при цьому є молекулярний тест АЛЕКС2. Саме його сучасна версія дає можливість встановити чутливість як до найпопулярнішого золотого, так і до джунгарського хом’ячка.
Для полегшення симптомів алергії застосовуються антигістамінні засоби або глюкокортикостероїди. Як у формі пігулок, так і у вигляді мазей, крапель чи назальних спреїв.
Та всі ці ліки здатні лише тимчасово приборкати або полегшити симптоми захворювання, але не позбавити від нього повністю. Єдиним методом лікування алергії є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), або алергенна імунотерапія (АІТ).
Профілактика алергії на хом’ячків
Окрім лікування, про яке йшлося вище, основним способом запобігти проявам алергії на хом`яків є максимальне уникнення контакту з ними. Але це не завжди означає, що вам доведеться позбутися тваринки.
Отже, щоб вас не турбувала алергія на хом’яка:
- Не тримайте клітку з гризуном у спальні або на кухні.
- Якщо брали хом`яка в руки, обов`язково помийте їх після цього з милом.
- Під час годування тваринки або прибирання клітки надягайте рукавички та маску чи респіратор. Чистити клітку варто принаймні двічі на тиждень.
- Ніколи не купайте хом’яка, оскільки це може бути смертельним для нього. Натомість вичісуйте тваринку за допомогою м’якого гребінця, аби позбутися лупи. Краще, якщо за вас це зробить хтось інший, адже під час процедури багато часточок шкіри та хутра потрапляють у повітря, звідки ви можете їх вдихнути.
- Не пускайте хом’яка на килими або будь-яку текстильну поверхню: ліжко, штори, одяг.
- Завжди тримайте при собі адреналін на випадок, якщо у вас трапиться анафілактичний шок.
- Використовуйте очищувач повітря. Він нейтралізує більшість шкідливих частинок у повітрі й цим значно полегшить ваші симптоми.
- Часто пилососьте. Оптимальним варіантом буде використання пилососа з високоефективним фільтром твердих частинок (HEPA).
- За можливості зніміть із підлоги килими, аби запобігти накопиченню в них часточок шкіри та хутра гризуна.
Дотримуючись цих правил, ризик виникнення симптомів можна значно знизити, а то й звести до нуля.
